ЧЕКАЛИ РЕФОРМИ, ОТРИМАЛИ МІЗЕР
На зароблене у квітні медики можуть дивитися лише після випитої валеріанки. 1 квітня розпочалася реформа вторинної медицини, що зачепила стаціонари і консультативно-діагностичні центри, тож лікарі розраховували на підвищення зарплат, як це сталося зі спеціалістами первинної ланки. Однак виділеного фінансування Національною службою здоров’я України вистачило лише на виплату мінімалки.
Про такі поняття, як розвиток лікарень, придбання необхідного медобладнання і ремонти, навіть не йдеться. Фахівці, котрі пропрацювали не один рік, отримали на руки близько 4000 гривень і задумалися: а чи вар-то в період пандемії ризикувати собою, наражати на небезпеку рідних за таку подачку від держави?
– Відповідно до другого етапу реформи, лікарні та консультативно-діагностичні центри (колишні поліклініки) мали б заробляти кошти на зарплати і утримання закладу, – коментує «Подолянину» начальник міськуправління охорони здоров’я Юрій ПЛИВАНЮК. – Тобто, за кожну надану конкретному пацієнту послугу вони б отримали гроші з НСЗУ відповідно до програми медичних гарантій. На жаль, у період епідемії лікарні змушені призупинити надання планової медичної допомоги, а це одна з основних можливостей заробітку для закладу. Тому на період карантину держава мала б пролонгувати механізм фінансування закладів бодай на три місяці, щоб не зупиняти реформи. Ці кошти лягли б у видатки із зарплати.
У нашому місті ще на старті, відповідно до розрахунків, стаціонарний сектор, який найбільше викликав тривогу, мав кращий вигляд, аніж два консультативно-діагностичні центри – колишня міська дитяча поліклініка та міська поліклініка. Цифровий дисбаланс видався суттєвим.
Тому на сесії міськради ми затвердили деякі програми, які допоможуть вирівняти і пом’якшити ситуацію у цей перехідний період. Зокрема, це зі шкільної медицини, медогляду у військкоматі.
Власне, така ситуація може призвести до масових скорочень у лікарнях, тому й потрібні зміни системи. Тарифна сітка наразі мізерна. Ми не можемо обманювати ні себе, ні інших, що цього достатньо для прожиття.
Керівництво лікарень б’є на сполох і намагається всіляко привернути увагу столичних високопосадовців до ситуації, в якій вони опинилися. Бо наразі не можуть ані заробляти, бо мають обмежені прийоми пацієнтів через поширення коронавірусу, ані конкурувати, ані розвиватися. Та ще й тарифи на послуги, затверджені МОЗом, якісь далекі від реальності.
– Прикро, але консультацію вузького спеціаліста оцінили у 49 гривень, – зазначила головний лікар КНП «Дитячий медичний центр Кам’янець-Подільської міської ради» Тетяна ОЧЕРЕТЕНКО. – Це ж скільки лікарю потрібно за направленням прийняти пацієнтів у день, аби заробити на гідну зарплатню й утримання закладу?! Тоді як у приватних закладах така послуга коштує 200-250 гривень. Дитячі вузькі спеціалісти – дефіцитні кадри, і їх потрібно зберегти, не допустити скорочень і відтоку наших фахівців за кордон. Ми працюємо, консультуємо, обстежуємо, робимо аналізи і при цьому заробляємо аж мінімальну зарплату. Очікували, що буде ІІ етап реформи, зарплату нарешті переглянуть і підвищать. Натомість НСЗУ видала нам мізер – трохи більше як половину від потреби. А ми ж готувалися до реформи, очікували на неї, перетворилися на комунальні некомерційні підприємства, отримали ліцензії, пройшли акредитацію, закупили комп’ютери і міркували, які запровадити додаткові послуги, зробити їх доступними для містян. Але коли побачили гроші, яких заледве вистачило на копійчані зарплати, аж руки опустилися. Без державної підтримки наразі не обійтися.
Шукати вихід із реформаторського глухого кута взялися і в районі. Головний лікар Центральної райлікарні Віталій ШЕВЧУК теж розводить руками і міркує, як вижити, утримати фахівців і достойно лікувати селян:
– У фінансово катастрофічній ситуації опинилися всі заклади в Україні. Ми розробили спеціальні програми, аби і районна рада, і ОТГ дофінансовували наш заклад. Але зрозуміло, що не всі громади мають можливість це робити, бо й самим недостатньо коштів.
Днями українським медикам таки вдалося достукатися до верхівки і відшукати там підтримку.
Голова МОЗу Максим СТЕПАНОВ зазначив, що згортати медреформу не збираються, але будуть вносити зміни й виправляти помилки, зокрема й дефіцит дофінансування. Тож уже підготували рятівний план, як усе реанімувати. Серед основних змін:
• Усі заклади охорони здоров’я, які надають спеціалізовану та високоспеціалізовану допомогу, отримують фінансування з Держбюджету не менше ніж 2019 року.
• Із 1 червня, згідно з державною програмою медичних гарантій, будуть додатково профінансовані первинна медична допомога, екстрена, гострий інфаркт, гострий мозковий інсульт і чотири пакети лікування COVID-19.
• Із 11 травня розпочнеться детальна експертиза всієї медичної інфраструктури, щоб визначити спроможність і ефективність лікувальної мережі.
• Із 1 липня буде підвищена заробітна плата медикам.