ЗА ПАЦІЄНТОМ ПОЛЮВАТИМУТЬ ЛІКАРНІ

Із 1 квітня, попри світову пандемію та інші перестороги, в Україні таки стартував другий етап медреформи. Тепер гроші пішли за па­цієнтом у поліклініки, лікарні та інші спеціа­лізовані заклади у рамках Програми медичних гарантій. Навігатором по медзакладу для пацієнта став сімейний лікар, з яким укладено декларацію. Саме він, за потреби, видає перепустку для хворого, аби той отримав консультацію вузького спеціаліста або ж медичну послугу безкоштовно. А кошти за кожного пролікованого хворого медзакладу відшкодовує Національна служба охорони здоров’я. Якщо ж пацієнт звертається до лікарні без направлення, то за отриману послугу мусить сплатити із власної кишені.

Про результати перших трьох місяців роботи Програми медичних гарантій 26 червня на платформі «Zoom» під час онлайн-брифінгу прозвітувала очільниця НСЗУ Оксана МОВЧАН, директор департаменту договірної роботи НСЗУ Андрій ВІЛЕНСЬКИЙ та директори міжрегіональних департаментів НСЗУ. Долучився до заходу і «Подолянин».

КОМУ І ЩО БЕЗКОШТОВНО

Насамперед з’ясуємо, які козирі пацієнту дає Програма медичних гарантій.
– Місія програми – трансформувати систему так, щоб дати надійну опору пацієнту, якого спіткала біда, аби захистити його. НСЗУ – це страхова компанія, яка оплатить лікування, надасть можливість обрати найкращу лікарню, незалежно від місця прописки, – зазначила під час брифінгу Оксана Мовчан.
Програма медичних гарантій – перелік медичних послуг, які держава гарантує пацієнту безоплатно. Вона включає первинну, амбулаторно-поліклінічну, стаціонарну, екстрену, паліативну допомоги, реабілітацію та програму «Доступні ліки». Скористатися цим може кожен громадянин України, який, до речі, може обрати будь-який медзаклад, незалежно від місця прописки. Це може бути як комунальний заклад, так і приватний, які уклали договір з НСЗУ на відповідний пакет послуг. Головна умова – мати електронне направлення від сімейного лікаря чи вузького спеціаліста для отримання спеціалізованої допомоги безоплатно. Щоправда, без направлення можна потрапити на прийом до гінеколога, психіатра, нарколога і стоматолога.
Серед пріоритетних пакетів програми – лікування інфарктів, інсультів, допомога при пологах і неонатальна, ендоскопічні обстеження, спрямовані на ранню діагностику онкологічних захворювань. Також НСЗУ розроблено чотири пакети для боротьби з COVID-19.
– Загалом по Україні з початку впровадження Програми медичних гарантій НСЗУ виплатила 2117-ти медичним закладам вторинного рівня понад 16 млрд грн. У зв’язку з пандемією COVID-19, програма медичних гарантій була розширена на 4 додаткові пакети – з надання допомоги пацієнтам з підозрою або захворюванням на COVID-19. За надання такої допомоги 1047 закладів отримали від НСЗУ понад 1 млрд 600 млн грн. Загалом за квітень-­травень у медзакладах, які були визначені для лікування
COVID-19, отримали стаціонарну медичну допомогу 11146 пацієнтів із коронавірусною інфекцією, зокрема 1971 пацієнт – в умовах інтенсивної терапії. Усі ці послуги для пацієнта, госпіталізованого до лікарні з діагнозом СOVID-19 або з підозрою на нього, є безоплатними, – зазначила Оксана Мовчан.
Також очільниця НСЗУ детально розповіла, що вже принесла реформа:
– По-перше, надала медзакладам автономію та свободу ухвалювати управлінські рішення, збудувати власну стратегію розвитку, склас­ти бізнес-план, отримати кошти від інституційних інвесторів. Ми виступаємо за укладання контрактів із закладами щонайменше на три роки. По-друге, весь медичний бюджет переведений на контракти, і це означає, що гроші потрібно заробляти. Якщо раніше центральний бюджет ішов на 998 місцевих розпорядників, і неможливо було проконтролювати, наскільки справедливим був розподіл, то НСЗУ слідкуватиме і звітуватиме, як податки працюють на нашу користь. Заклади подаватимуть нам щомісячні фінансові звіти. По-третє, з’явився опис медичної послуги – це невід’ємна частина контракту, за дотриманням якої слідкує НСЗУ. Це нам дає можливість говорити про якість. Наприклад, людину з підозрою на інфаркт чи СOVID привезуть до медзакладу, де буде відповідне обладнання і лікарі відповідної кваліфікації.
По-четверте, введено електрон­ну статистику. Нині потрібно уважно вносити дані в систему електрон­ного здоров’я. Дуже небезпечно називати цифру сто, якщо вона насправді сім. Чесна статистика – це чесні оплати, це кінець історичним бюджетам, не прив’язаним ні до чого, та витратам на повітря.
По-п’яте, проведено інвентаризацію медичних установ, завдяки якій дізналися, скільки їх є, яке мають обладнання, і хто там працює. Також зроблено перший крок у напрямку врегулювання ціноутворення на ринку державних медичних послуг.
Наразі НСЗУ подала у Міністерство охорони здоров’я бюджетну декларацію, в якій описані зміни до Програми медичних гарантій 2021-2023 років. На втілення запланованого необхідно 240 млрд грн. Пропонується наблизити первинну меддопомогу до пацієнта, зокрема, лікування хворих на туберкульоз на амбулаторному рівні, впровадження мобільної психіатричної допомоги, розвиток медреабілітації та розширення програми «Доступні ліки» препаратами для хворих, які перенесли інфаркт чи інсульт, а також пацієнтам із розладами психіки і поведінки.
Відповідаючи на запитання журналістів, Оксана Мовчан розповіла, що робити пацієнту, який має право на безкоштовну допомогу, однак у лікарні в нього таки вимагають коштів:
– Програма діє три місяці, й трапляються непорозуміння. До НСЗУ надходять звернення від громадян, у яких вимагають кошти навіть після того, як пацієнт надав відповідні документи і оформив скаргу, лікарня все одно продовжує порушувати закон та умови договору. Часто вирішуємо питання в телефонному режимі, а також направляємо скарги до поліції.
У НСЗУ наголошують, що вимо­ги лікарів купити щось для прове­дення обстежень, ліки чи зробити благодійний внесок – незаконні. Якщо в закладі, який має договір із НСЗУ, безпідставно відмовили в наданні послуги чи вимагали гроші, можна подати електронну скаргу на сайті НСЗУ.
Під час брифінгу директори міжрегіональних департаментів НСЗУ прозвітували про роботу в регіоні. Зокрема, директорка Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ Мар’яна ВОЗНИЦЯ зазначила:
– Західний міжрегіональний департамент опікується 477-ма закладами охорони здоров’я восьми областей – Львівської, Рівненської, Волинської, Закарпатської, Чернівецької, Івано-Франківської, Тернопільської та Хмельницької. За квітень-­червень за надання послуг за Програмою медичних гарантій спеціалізованим медзакладам цих областей виплатили 3,6 млрд грн. Центри екстреної медичної допомоги отримали 411 млн грн.
Із загального бюджету за надання спеціалізованої медичної допомоги 50-м закладам Хмельницької області НСЗУ виплатила понад 448,5 млн грн; за надання екстреної медичної допомоги виплачено понад 49,4 млн грн. За надання допомоги пацієнтам із COVID-19 та з підозрою на нього медичні заклади Хмельнич­чини отримали від НСЗУ майже 23 млн грн.

ЩО Ж ПЕРЕПАЛО КАМ’ЯНЦЮ?

Відповідь на це запитання в коментарі «Подолянину» надав начальник міськуправління охорони здоров’я Юрій ПЛИВАНЮК:
– Усі чотири медзаклади Кам’янця-Подільського уклали договір із НСЗУ. Відколи запрацював новий механізм фінансування, тобто з 1 квіт­ня, ці установи отримали понад 25 мільйонів гривень. Зокре­ма, міська лікарня – 13 млн 850 тис. грн, КНП «Лікувальний діагностично-кон­суль­тативний центр» – 3 млн 398 тис. грн, КНП «Дитячий медичний центр» – 2 млн 300 тис. грн, міський Перинатальний центр – 5 млн 650 тис. грн. За пакетами фінансування боротьби з COVID-19 мобільним бригадам, котрі відби­рають матеріали на ПЛР-тестування, теж виплачено кошти: «Лікувальному діагностично-консультативному центру» відшкодували 64 тис. грн, а «Дитячому медичному центру» – 76 тис. грн.
Звичайно, найбільше фінансу­вання дісталося стаціонарному сектору. Адже через карантин значно зменшилася кількість пацієнтів, які приходили на прийом у поліклініки та отримували відповідні послуги, за які передбачено відшкодування від НСЗУ. Зрозуміло, що відшкодованих коштів недостатньо. Але це не показовий період, і якби не карантин, фінансова картина була б іншою.
Наразі заклади полюватимуть за кожним випадком, на яке передбачено відшкодування від НСЗУ. Кожна послуга має розвиватися, міцно стояти на ногах і надаватися у нас, щоб і відшкодування йшло сюди ж. Усі тарифи в Україні адаптовані. Кожен заклад має бути зацікавлений, аби мати дохід від НСЗУ, а не залазити до кишень пацієнта, або ж чекати на дотацію з місцевого бюджету. Скажімо, наш Перинатальний центр має чималі площі, на утримання яких потрібні величезні кошти. І затверджена собівартість, скажімо, пологів, може не покрити видатків на утримання персоналу, комунальні послуги тощо. Вихід – боротися за збільшення кількості послуг, які відшкодує НСЗУ, робити їх якіснішими і таким чином збільшувати кількість пацієнтів. Тому нині, як ніколи, доречне об’єднання із районом. Ми не можемо тягнути па­цієнта через дорогу і боротися за нього. Районна і міська медицина не повинні конкурувати між собою за пацієнта, нам треба конкурувати з областю. Для цього фахівці мають об’єднати свої зусилля й технологічні можливості. Сто кілометрів – це відстань як до нашого обласного центру, так і до сусіднього Чернівецького. Тому в нас має бути центр надання допомоги для жителів у радіусі 50 кілометрів.

ПРЕЙСКУРАНТ УХВАЛЕНО

Тиждень тому в Кам’янці-Подільському затверджено ціни на послуги, що надаються в Перинатальному центрі, КНП «Кам’янець-Подільська міська лікарня», а також КНП «Лікувальний діагностично-консультативний центр» та його стоматологічному відділенні. Ознайомитися із та­рифами можна в медзакладах.
Директор із медичної частини КНП «Лікувальний діагностично-консультативний центр» Артур САВИЦЬКИЙ роз’яснив, за які послуги їм відшкодовує НСЗУ:
– Державне фінансування закладу на сьогодні відсутнє. Ми отримуємо лише кошти від НСЗУ за ті по­слуги, які, на її думку, варті фінансування, та за прийом вузькими спеціалістами пацієнтів, що скеровані сімейниками за електронним направленням.
Поясню на прикладах. Гастро­скопію НСЗУ оплачує тільки пацієнтам, старшим за 50. Це стосується і колоноскопії, яка оплачується лише при досягненні пацієнтом 40 років. Інші обстеження, маніпуляції, процедури не оплачуються НСЗУ відповідно до програми медичних гарантій. Тож за них пацієнту до­ведеться сплачувати з власної кишені.
Якщо людина захоче про­консультуватися у вузького спеціаліста за власним бажанням, тобто, без скерування сімей­но­-го лікаря, вона може це зробити. Скажімо, за похід до лікаря-­оф­тальмолога чи іншого вузького спеціаліста доведеться сплатити близько 50 грн. А за направленням від сімейного лікаря – безкоштовно.
Однак не всі послуги відшкодовуються НСЗУ. Детально про те, що пацієнт може отримати безкоштовно, а за що таки доведеться сплатити, можна дізнатися в сімейного лікаря, терапевта чи педіатра.
Щоправда, на думку медиків, тарифи економічно необгрун­товані та занижені. Без їхнього перегляду в бік збільшення вижити більшості медзакладів не вдасться, не говорячи вже про їхній розвиток, купівлю мед­обладнання тощо. Лікарі впев­нені, що реформа потрібна, за таким принципом працює весь світ, але більшість закладів виявилися не готовими до нових принципів фінансування.
Попри негаразди, медична спільнота закликає громадян, котрі ще не уклали декларації із сімейним лікарем, терапевтом чи педіатром, не зволікати із цим. Адже в такому разі платити доведеться за все.