СПОРТ
САБІНА ПРИВЕЗЛА МЕДАЛЬ
Поки в Україні триває війна, всесвітній спорт продовжує жити за звичним графіком. Час від часу до міжнародних змагань мають змогу долучитися й окремі наші атлети. Кам’янчанка Сабіна НОВОСАД 11-24 березня брала участь у чемпіонаті Європи з боксу U22. Вона поступилася в півфіналі та повернулася додому з бронзовою нагородою вагової категорії 52 кілограми. А трохи згодом розповіла нам про вояж до Хорватії.
– Взагалі не планувала бути учасницею європейської першості. Від початку повномасштабного вторгнення не було занять із боксу, – розповідає Сабіна. – Підтримувала фізичну форму за допомогою бігу і тих вправ, які можна виконувати вдома. Але за 4 дні до чемпіонату виявилося, що два перші номери української збірної не можуть поїхати на змагання. Одразу розпочала тренуватися по два рази на день.
За декілька днів спортсменка вирушила на чемпіонат.
– Мій тренер Олег Люлько не міг перетнути кордону, але саму в дорогу не відпустив – довіз до Львова. У «місті Лева» мене зустрів старший тренер чоловічої збірної, а у Хорватії з нами був делегат від Міністерства спорту. Також поталанило з розкладом боїв. Уже на місці я мала десять днів до першого бою, тож витратила їх на тренування.
Під час змагальної частини чемпіонату українка потрапила в дещо незвичні умови. І ні, виною всьому була не підвищена увага з боку громадян інших країни.
– У спортивних колах нас підтримували, – каже спортсменка. – Постійно вітали словами «Слава Україні!», особливо поляки та азербайджанці, але розмови про ситуацію в Україні з нами ніхто не починав, відчуваючи, певно, наш біль.
А от суперниця по півфінальному поєдинку здивувала. Це була місцева дівчина, яка значно вища за мене та із набагато більшим розмахом рук. А я ж звикла, що іноді сама переважаю опоненток у розмірах, тому люблю працювати «другим номером» і влучати у візаві з дистанції. Та й боксерок таких розмірів у цій ваговій категорії в Україні просто немає. Тому цього разу довелося працювати не так, як завжди, часто зближуватися та йти вперед на суперницю.
Попри медальний виступ, майстриня шкіряних рукавичок зізнається, що тепер хоче трохи «перезарядити батарейки»:
– Поки хочу відпочити. Попередні вісім років минули в ритмі тренувань і змагань. Тому буде невелика пауза, під час якої маю відновитися й усе проаналізувати, а вже тоді плануватиму майбутнє й рухатимусь уперед.
ТХЕКВОНДИСТИ ВСЕ ЩЕ В СТРОЮ
Недавно декілька вихованців СК «Чайка» поїхали на закордонні збори. Тепер ті атлети, які мають право перетинати держкордон, повернуться до звичного способу життя. Таку можливість українцям надали федерації та спортивні клуби різних країн.
До Риму вирушили Даніїл Майданюк і Даніїл Баблонюк. Туди італійська федерація тхеквондо ВТФ запросила представників збірної України. Поки в нашій державі триватиме війна, юні майстри єдиноборств покращуватимуть свої вміння на Апеннінах. Для Євгена та Марії Романенків днями дорога лише розпочнеться. Вони поїдуть у німецьке місто Дахау, що неподалік від Мюнхену. До Німеччини їх запросив один із місцевих клубів.
У майбутньому, можливо, кам’янчани матимуть змогу не лише підтримувати форму, а й брати участь в офіційних стартах.
– А ще деякі наші вихованці тренуються у Варшаві та інших містах, – каже тренер Сергій ЧАЙКА. – Спортивні змагання на міжнародній арені проводяться як завжди, а українці випадають навіть із тренувального проце-су. Не зрозуміло, скільки триватиме війна, і чи буде фінансування після неї. Тому я радий, що наші спортсмени можуть і надалі займатися улюбленою справою.
Олександр ЩЕРБАТИХ.