ЕКОЛОГІЧНЕ СПОЖИВАННЯ

Уже з 10 грудня українці не зможуть взяти в супермаркеті безкоштовний пластиковий пакет. Залежно від наявності ручок і бокових складок, він коштуватиме 2-3 гривні. Таким чином українців заохочують відмовлятися від використання неекологічних упаковок і переходити на багаторазові торбинки. Чому платні пакети – це не зрада, а корисний тренд, дізнавалися експерти Центру громадського моніторингу та контролю.

ЦІНА ПРОБЛЕМИ

За статистикою, щороку кожен українець використовує щонайменше 500 поліетиленових пакетів. Тільки 6% із них пере­робляються, а решта йде на звалища. Із часом пакети розпадаються на дрібні частинки мікропластику, які опиняються у воді та продуктах. Загалом, залежно від товщини, пакет може розкладатися сотні років.
Боротись із навалою пластику планують гривнею. Влітку цього року Верховна Рада ухвалила закон про заборону без­коштовних пластикових паке­-тів, а уряд встановив на них мінімальні ціни. Пакет завтовшки понад 50 мікрометрів без ручок та без бокових складок коштуватиме 2 гривні, пакет без ручок зі склад­ками – 2,5 гривні, пакет із руч­ками та боковими складками – 3 гривні.
Відмовлятися від пакетів планують поступово. З 10 грудня почне діяти перший етап. Із цієї дати в усіх магазинах, кафе, аптеках і на ринках буде заборонено безкоштовно розповсюджувати пластикові пакети, їх можна буде тільки купити. Безкоштовними залишаться тільки біорозкладні пакети, а також надтонкі пластикові пакети, призначені для пакування сипучих продуктів, свіжої риби, м’яса. При цьому глибина таких пакунків не має перевищувати 34,5 см, а довжина – не більше як 45 сантиметрів. Цей виняток діятиме до 2023 року, потім мають залишитися тільки біорозкладні пакунки, всі інші будуть заборонені.
– Обмеження обігу пластикових пакетів на території України – це насамперед запобігання утворенню відходів. Використання пластикових пакетів стане зваженим, а українці поступово звикнуть брати пакети лише за реальною потребою. А отже, менше продукуватиметься сміття, яке потім опиниться на звалищі, потрапить у довкілля. Практика, яка наразі запроваджується в Україні, не є новою. За аналогічними правилами живуть європейці, схожі обмеження встановили десятки країн світу. І ми також рухаємося цивілізованим шляхом, – зауважує в.о. міністра захисту довкілля Руслан Стрілець.

ГОТОВНІСТЬ БІЗНЕСУ ТА КОНТРОЛЬ

У великих торговельних мережах кажуть, що готові до відмови від пластикових пакетів і вже шукають заміну. В магазинах усе частіше можна побачи­-ти на касах паперові пакети, тканинні сумки та багаторазові мішечки-сітки. Складніше доведеться малому бізнесу, який також має запропонувати екологічні альтернативи. На адаптацію бізнес має три місяці.
З 10 березня 2022 року вводиться другий етап, в якому законом буде заборонено продавати тонкі й надтонкі пластикові пакети.
Експерти сподіваються, що необхідність платити за пакет змусить українців переглянути свої звички. Наприклад, банан або апельсин можна купити без додаткового пакетика.
– Ухвалення закону – це визнання тренду на екологічне спожи­вання. Цей тренд про те, що нам не потрібен тимчасовий комфорт, щоб не забруднити рук і купити щось у супермаркеті, коли забув свій мішечок. Сподіваюся, що тепер у всіх і кожного заведеться в ки­шенях, бардачку, наплічнику і сумці набір мішечків у торбинці для закупів, – зауважує заснов­ниця громадської організації «Украї­на без сміття» Євгенія Аратовська.
Контролюватиме виконання закону Держпродспоживслуж­-ба (ДПСС) шляхом планових і позапланових перевірок магазинів, кафе, ресторанів і рин­-ків. За безоплатне розповсюдження пластикових пакетів закладам доведеться заплатити штраф. За перше порушення він складатиме від 1,7 тис. грн до 3,4 тис. грн, при повторному – до 8,5 тис. грн.
У ДПСС нагадують, що україн­ці мають право ініціювати позапланові перевірки. Для цього можна зателефонувати на гарячу лінію, написати на пошту, заповнити форму на сайті або скористатися Telegram-ботом.
Експерти зауважують, що заборона пластикових пакетів – це лише перший крок на шляху до зменшення споживання плас­тику. Далі має бути відмова від харчової плівки, одноразового посуду та збільшення обсягів переробки пластику. У парламенті вже є відповідні проєкти, тож це тільки початок.

Центр громадського моніторингу та контролю.