П'ятница, 26 Квітня 2024 р.
13 Лютого 2015

ЧИ РОЗВОРУШИТЬ КУЛЬТУРУ БЕЗГРОШІВ’Я?

Інтерактивні бібліотеки, модернізовані музеї, переповнені мистецькі навчальні заклади, розвинені культурні центри, масштабні фестивальні майданчики і черги туристів – такі плани на найближчу п’ятирічку для своєї галузі вибудовували працівники культури Кам’янця.

ЧИ РОЗВОРУШИТЬ КУЛЬТУРУ БЕЗГРОШІВ’Я?Прихопивши замість папок зі звітами стікери й замінивши роздруківки зі статистикою на кольорові маркери, 10 лютого вони зібралися, аби традиційно підбити підсумки попереднього року. Втім говорили зрештою про свої перспективи, взявши участь у конференції «Планування майбутнього галузі культури Кам’янця-Подільського». У формі інтерактивного тренінгу вона відбулася в приміщенні центральної бібліотеки.

Ініціативу перевтілити формальну зустріч на неформальне спілкування на себе взяла директор департаменту гуманітарної політики міськради Альона Кузема. В такому форматі захід проводили вперше, тому інновацій для учасників вистачало. Директорам мистецьких навчальних закладів, викладачам музичної, хорової шкіл, представникам музею-заповідника, працівникам МБК, бібліотечної системи довелося гуртуватися із представниками громадських організацій і журналістами, заповнювати «карту роздумів» та, об’єднавшись у групи, малювати «сценарій майбутнього» кам’янецької культури.

Розібралися в залі й з її минулим, про яке говорили здебільшого в цифрах бюджету надходжень на галузь. 2014 р. на свій розвиток культура загалом отримала трохи більше як 11 млн.грн. (на 185 тис.грн.

менше, ніж 2013-го), тоді як тіль-ки ремонт мистецьких закладів торік витягнув з її кишені понад 225 тис.грн., 322 тис.грн. витратили на проведення масових заходів. На 4% зменшилася загальна кількість працівників галузі культури, котрі умови своєї роботи вже встигли охрестити «наближеними до бойових». Тож основною темою для роздумів про майбутнє галузі було питання, як в умовах відсутності фінансування таки знайти кошти на її розвиток.

Для цього митці мають три варіанти: сподіватися на дотації бюджету, чекати на допомогу меценатів або вчитися заробляти самостійно. Саме над останнім представникам культурної сфери пропонують працювати громадські організації, котрі свої фінансові питання звикли вирішувати через грантові програми і фандрайзинг. Тим паче, що позитивні приклади їхньої реалізації Кам’янець вже має. Декілька років поспіль, завдяки грантам, свої мистецькі проекти реалізує фестиваль «Республіка», а бібліотечній системі за кошти конкурсу від «Бібліомосту» вдалося оновити практично все комп’ютерне обладнання.

І хоч змінювати усталені підходи до роботи більшість працівників культури не надто поспішають, першу іскру в їхніх очах конференція таки запалила. Наступного разу зібратися в такому ж складі вони сподіваються зі спеціалістами з підготовки грантових проектів і представниками місцевого бізнесу, які, сподіваємось, готові інвестувати не лише в дороги, але й у майбутнє міста. Адже уявити Кам’янець без митців нині дуже важко.