У «Подолянині» від 17 червня ц.р. вийшла стаття «Звідки ті абонентські плати?», в якій на прохання наших читачів пресслужба КП «Міськтепловоденергія» надала пояснення щодо законодавчих підстав введення плати за абонентське обслуговування. Нагадаємо, що це платіж, котрий відшкодовує виконавцю комунальних послуг витрати, пов’язані зі збутом і розподілом послуги споживачу.
Цього тижня до редакції зателефонувала кам’янчанка, яка обурювалася раптовим збільшенням кількості абонентських плат на послуги КП «Міськтепловоденергія», а ще із запитанням щодо підвищення цін на воду під час війни. Мовляв, говорили і про підвищення тарифів на світло, газ, але через війну їх зупинили. Чому ж вода подорожчала?
Уже другий тиждень редакцію штурмують отримувачі субсидій, пільг і молоді матусі, які цікавляться, коли ж отримають державну допомогу.
У повідомленнях із російсько-української війни ми читаємо про орків, чужинців, які несуть зло і смерть. Енциклопедія коментує їх як злобний варварський народ. Ці істоти знищують міста, мирних жителів і дітей, заганяють їх у підвали, зривають двері, мародерять, гвалтують.
За два місяці війни наше життя різко змінилося, але потроху намагаємося жити в нових умовах. Зменшується паніка, вже не завжди ховаємося в укриття, або ж зовсім не ховаємося, звикаємо до сигналів повітряної тривоги і з нетерпінням чекаємо відбою.
Чому кам’янчанина позбавили пільг, і що його обурило в роботі державних установ, – наболіле Андрій МАРУНЧАК вилив у листі, який адресував голові ОДА Сергію Гамалію, а копію – прокуратурі Хмельницької області та газеті «Подолянин».
Весна… Підвечір’я… Ще сонячне проміння загріває землю, проникає в душу теплом, і від цього люди стають добрішими, впевненішими. Чути звуки сирени, але вони не біжать у сховище, мабуть, звикли, хоч треба бути обачними. Кожен поспішає у своєму напрямку зі своїми думками, болями, переживаннями, несе в собі страшне слово «війна»…
Давньогрецькому філософу Сократу належить відома фраза: «Я знаю, що я нічого не знаю». Цей вислів, безумовно, варто назвати геніальним, оскільки він є основою загальнолюдських принципів і поглядів на життя.
До редакції зателефонував наш читач Микола Петрович і поцікавився, як наразі працюють нотаріуси.
– Перший день війни був надто страшним: наступ на мирну країну, не знаєш, що робити, куди ховатися. Це вже потім ми всі взяли себе в руки і масово пішли в бій і захищати тил. Коли працюєш і гідно робиш свою справу – тривоги немає.
Ковід, який вніс нові правила в життя кожного з нас, породив і низку обмежень та конфліктних ситуацій. Річ у тому, що відколи триває пандемія, всі ми маємо перебувати в громадських місцях, транспорті та будівлях у засобах індивідуального захисту, аби запобігти поширенню вірусу. За невиконання цього постулату на порушників чекає адмінвідповідальність та штраф 170-255 грн. Адмінпротокол на місці складають поліцейські.
У «Подолянині» від 4 лютого цього року було надруковано листа від мешканки с.Зіньківці пані Зінаїди, котра скаржилася на те, що з 1 січня 2022 р. немає маршрутки.
Жахливу картину у вівторок зранку побачила наша читачка з мікрорайону Жовтневого. Добре, що телефон був при собі, тому сфотографувала побачене. І одразу ж зателефонувала до редакції.
Не лише наболілі проблеми, а й зворушливі історії викладають у листах до редакції жителі Кам’янеччини. Адже часто саме журналістам читачі довіряють найсокровенніше і сподіваються, що справа, яка не вирішувалася роками, після оприлюднення нарешті зрушиться з місця.
Напередодні світлих свят усі ми віримо в казку і різдвяне диво. Особливо надіється на добро та щиру підтримку наша землячка, майстриня та поетеса Алла ПОВХ. До редакції
вона надіслала зворушливий лист і власні вірші, сподіваючись, що у величне свято таки знайдуться небайдужі, аби втілити її мрію в реальність.