Високий, підтягнутий, мужній, із патріотичними поглядами і нестримним бажанням рухатися вперед. Таким начальника Кам’янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою полковника Олександра РОЩУКА бачать колеги, рідні, ліцеїсти, земляки.
Радість від того, що в пацієнтки породи кане-корсо народилося 19 цуценят, гордість за себе і колег, що виконали складну операцію декоративній білій щурисі Ларисі, сотні врятованих життів котиків, песиків, корів, кізочок, свиней тощо. І разом із тим, на жаль, жахи від побачених трупів коней на горе-фермі в селі Кам’янка, виїзди на виклики, пов’язані з масовим падежем бджіл, загибель великої рогатої худоби..
«Я живу, щоб зранку Зустрічати світанки Із тобою, мій велет, з тобою: Велич, мудрість і сила – Надихаюсь твоєю красою». Так писала про Кам’янець-Подільський відома кам’янецька поетеса-піснярка, екскурсовод, краєзнавець Галина Юркова, яка 27 червня 2020 року, на 74-му році життя, відійшла у вічність. Народилась Галина Іванівна 20 лютого 1947 року в Кам’янці-Подільському в сім’ї службов-ців. […]
«У нашого Йосиповича – ювілей!» – працівники міськрайонного управління Держпродспоживслужби вже декілька тижнів ламають голову, які ж слова найкраще підібрати для привітань, аби висловити все те, що в думках і на серці. Бо ж їхній начальник-ювіляр Анатолій ЛАВСЬКИЙ – порядний керівник, спеціаліст своєї справи з досвідом, який знає всі тонкощі роботи, завжди порадить, направить у правильне русло. До того ж людина дуже мудра, розважлива, хороший сім’янин, друг і наставник.
Порядність, пунктуальність, патріотизм… Такі слова приходять на думку, коли йдеться про головного податківця краю Ігоря БЄЛКА.
Його ім’я недаремно носить вулиця на Руських фільварках, на його честь є меморіальна дошка на Ратуші. Внесок Яна де Вітте (1709-1785) в архітектурне обличчя Кам’янця-Подільського середини – другої половини XVIII ст.
Цьогоріч 19 червня Україна вперше відзначає День фермера. Започаткував це свято президент задля вшанування праці фермерських господарств і їхнього внеску в розвиток агропромислового комплексу та продовольчої безпеки України.
Третього червня 2020 року помер Борис Михайлович Кушнір. Він прожив 99 років і три місяці: народився 23 лютого 1921 року в канадському Монреалі в сім’ї емігрантів з України.
Берегині – 90, саме такий солідний ювілей 2 травня зустрічатиме кам’янчанка, мати-героїня, любляча бабуся та прабабуся Станіслава КИСЕЛЮК. Усі її 12 дітей, 29 онуків і 26 правнуків ще з осені обдумують, де краще відзначити круглу дату найріднішої, які гарні слова обрати для привітання, пісні – щоб передати всю ту величезну любов до неї, подяку за життя і гідне виховання. Хоча карантин вніс корективи у свято, все ж чимало добрих слів Станіслава Станіславівна почує від дітей, онуків та правнуків.
Ця велика жінка заслуговує на те, щоб про неї написали книгу, яка буде настільним посібником у кожній родині, бо навчатиме сім’ї справжнім цінностям – любові, поваги, добра і підтримки.
Такий комплімент почути від підлеглих можуть далеко не всі керівники. Проте заслужений працівник освіти України, кандидат економічних наук, доцент, директор Подільського спеціального навчально-реабілітаційного соціально-економічного коледжу Мар’ян ТРІПАК чує ці слова ледь…
21 лютого головному лікарю КНП «Лікувальний діагностично-консультативний центр», депутату Кам’янець-Подільської міської ради Борису Цвігуну виповнюється 60 років. Борис Ярославович – відома в місті людина, а от під назвою очолюваного ним закладу далеко не всі впізнають колишню міську поліклініку №1. Зміна статусу дає далекосяжні перспективи закладу і зрозуміло вказує, що медична реформа триває.
Цьогоріч 26 січня науково-педагогічна громадськість відзначатиме 70-річчя від дня народження і 45-річчя педагогічної діяльності Івана БЕНДЕРИ – відомого вченого і педагога в галузі механізації сільськогосподарського виробництва та професійного навчання…
2020 рік багатий на різні музейні події, зокрема, цього року ми відзначаємо 130 років із дня заснування музею, також у лютому виповнюється 105 років із дня народження Григорія ХОТЮНА, з іменем якого пов’язана ціла епоха в історії нашого музею, оскільки він його очолював 35 років, відроджуючи фактично з руїн.
Нерідко в магазинах міста можна почути: «А привезли той ходоровецький хліб? Якщо ні, то іншого мені не треба, я дочекаюсь цього…». Спочатку думалося, що секрет його популярності в нижчій ціні, але підвищений попит, який не спадає місяцями, довів, що секрет – у якості та смаку, адже нагадує він ще той старий, натуральний хліб, який пекли наші бабусі в старих печах… Згадалося дитинство? Рідні? Ви також вчуваєте той запах свіжовипеченого буханця із хрусткою скоринкою? Саме такий хліб і є незмінною складовою нашого генетичного коду. Адже він із нами у свята і будні, у скорботні та особливо піднесені хвилини.
У Колубаївцях багато добрих слів можна почути про місцеву фельдшерку Тетяну БАСАРАБУ. В медицині вона працює 37 років, а в місцевому ФАПі – 26. За цими сухими цифрами – десятки врятованих життів, сотні недоспаних ночей, безліч знищених нервових клітин, які не відновлюються, але є й тисячі добрих слів, сказаних медику за надану допомогу.
