Історія

Як і будь-який рік, 2021-й багатий на ювілеї. Детальний їх перелік дає відривний «Український народний календар» на цей рік. Ми ж у нашій статті обмежимося тільки найприкметнішими.

Редакція газети «Подолянин» отримала листа трьох громадян нашого міста, який стосується топоніміки найдавнішої частини Кам’янця-Подільського – Старого міста. Наводимо цей лист-статтю, яка називається «Розкорінення історичної пам’яті неісторичними топонімами колоніальної давнини у заповіднику «Старе місто», повністю.

Ми можемо уявити, як виглядав давній Кам’янець, зав­-дяки гравюрам, документам чи описам мандрівників. А от як звучало наше місто колись?

У Державному архіві Хмельницької області є фонд 233: «Подільська губернська управа у справах земського господарства», а в ньому у відділі народної освіти справа 763: «Журнали засідань губернської управи…

Михайло Михайлович Дяченко, український художник, педагог і громадський діяч, лишив помітний слід у дослідженні українського гончарства та архітектури, підготував перший український навчальний посібник з орнаментознавства (на жаль, не опублікований).

Незвичне самогубство, що сталося в губернському Кам’янці-Подільському в 70-х роках ХІХ століття, набуло розголосу по всій Російській імперії. Один із чиновників палати державного майна, що розміщувалася в місті над Смотричем, кинувся у відхоже місце, залишивши передсмертну записку, що він «вважає за краще втонути у відхожому місці, аніж служити з негідниками».

25 листопада 1926 року в місті над Смотричем відбулася надзвичайна сесія Кам’янець-Подільського окружного суду, яка розглянула справу Гітлера. Ні, не того, що згодом стане німецьким фюрером, а місцевого – громадянина Кам’янця-Подільського С. Н. Гітлера (його імені та по батькові ми не знаємо).

У газеті «Червоний кордон», що видавалася в Кам’янці-Подільському, в чотирьох числах – від 18, 21 і 28 вересня 1924 ро­ку та 1 січня 1925 року – вміщено матеріали про суд над бандою Вауліна (у першому з чотирьох дописів він названий Бауліним) та про виконання вироку за ухвалою суду. Пропонуємо читачам ці матеріали, а також статтю архівіста Івана Гарнаги (1924-2012) про одного з «героїв» дописів.

Є у Старому місті Кам’янця-Подільського триповерховий будинок №8 на сучасній вулиці Зарванській, який називають будинком Шульмінських, пов’язуючи цю назву з юристом Олександром Шульмінським та його другою дружиною Олімпіадою Пащенко-Шульмінською, ініціаторами створення в місті Кам’янці-Подільському державного українського
університету.

Позаминулого тижня ми ознайомилися з тим, як проєктували місто в Середні віки, і зупинилися на початку ХІХ ст. Кам’янець уже не польський, а російський, зроблено декілька карт міста і розроблено його генеральний план. Як архітектори та чиновники, ці урбаністи минулого, змінювали
образ подільської столиці – читаймо далі.

12 березня 1922 року Михайло Калінін, якого називали всеросійським, а невдовзі й всесоюзним старостою, єдиний раз відвідав Кам’янець-Подільський.

28 січня 1850 року «Подільські губернські відомості», що виходили раз на тиждень, в суботу, в Кам’янці-Подільську (назва без звичного закінчення «ий»; так тоді офіційно називалося місто над Смотричем)…

8 листопада в усьому світі відзначається День містобудування, або, як модно тепер казати, – урбанізму. Термін виник ще наприкінці ХІХ ст. – його придумав каталонський інженер-архітектор Ільдефонс Черда. А вже вшановувати День містобудування вирішив наприкінці 1940-х років бразильський професор Карлос-Марія делла Паолера, що викладав в університеті Буенос-Айреса. Вирішив – і зробив: у Латинсь­кій Америці День містобудування почали відзначати 1949 р.

22 жовтня Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка відзначав 102-у річницю існування. Цій даті було приурочено низку заходів. Традиційною, вже шос­тою, стала щорічна лекція пам’яті Івана Огієнка.

(Початок у газеті від 16 жовтня. Всі особливості тодішнього правопису збережено)