Чотири тонконогі коні-красені в розкішній збруї стоять у провулку біля костелу св. Миколая колишнього Домініканського монастиря. На конях – вершники. Троє
чоловіків у дорогих, майстерно зроблених обладунках польської гусарії XVII століття. За такий комплект вбрання чотири століття тому…
Питання історії залишаються гострими для багатьох народів. Однак існують і спроби професійно розібратись у спільному минулому. 7 вересня в стінах історичного факультету К-ПНУ відбулася зустріч з одним із фахівців, який працює над актуальними історичними проблемами, американсько-канадським істориком угорсько-українського походження Павлом-Робертом МАГОЧІЄМ. Спілкування стосувалося передусім розгляду українсько-єврейської історії.
Версій про вік Кам’янця є декілька. Одна з них – про походження міста з литовських часів – розсипалася днями на друзки завдяки раптовій і практично сенсаційній знахідці наших археологів. По коментар ми звернулися до відомого кам’янецького археолога, наукового співробітника НІАЗу «Кам’янець» Петра БОЛТАНЮКА. Саме він із колегами і знайшов неподалік від Вірменського бастіону поховання давньоруських часів.
Нова стаття з циклу «Кам’янецькі дежавю» буде дещо незвичною. Давним-давно, ще у XV-XVI століттях, жила у швабському Аугзбурзі династія сміливих банкірів-новаторів. Її засновник, Якоб Фуггер на прізвисько Багатий, вчився у Венеції; позичав гроші герцогам та імператорам; володів срібними рудниками в Тіролі та мідними в Угорщині…
Напередодні 30-ї річниці Незалежності України Кам’янець-Подільський став острівцем для презентації книги вінницького письменника Сергія ДЕРКАЧА. Чоловік чимало часу провів на передовій, написав декілька репортажів і видав уже чотири книги про звитяги наших захисників. Найновіша з них – «Дума про добровольця» – присвячена бійцю з позивним «Динаміт», молодшому сержанту Сергію Оврашку. Саме він став прототипом головного героя цієї книги. Символічно, що перша презентація відбулася 20 серпня саме в Кам’янці-Подільському, в місті, де Сергій уперше побачив світ.
82 роки тому перший день осені був страшним, омитим кров’ю і сльозами, а жах від тодішніх подій не дає спокійно дихати і через десятки років. 1 вересня 1939 року, попри підписаний договір із СРСР про ненапад, нацистська Німеччина вторглася на територію польської держави, розпочавши найбільшу і найкривавішу трагедію людства – Другу світову війну.
Ще дві сотні років тому люди рідко доживали до глибокої старості. Багато гинули молодими від різноманітних інфекцій. Епідемії чуми, холери, віспи та кору забирали життя мільйонів. Але завдяки вакцинації більшість із смертоносних інфекцій минулого вдалося подолати. Щороку імунізація дозволяє запобігти від 2 до 3 млн смертей. Про історію появи вакцин розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.
Ми вже розповідали читачам про те, що арка стадіону ім.Г.Тонкочеєва має архітектурних родичів у інших містах колишнього СРСР. Сьогодні на черзі розповідь про іншу споруду тієї епохи – понівечений невдалою реконструкцією кінотеатр «Юність».
«Подолянин» уже писав про перші польоти повітряних куль на теренах міста й Поділля. Та в дослідах Яна де Вітта в небо так і не змогли піднятися люди. Хто ж перший із наших земляків побачив землю з висоти? Щоб дізнатися, вирушимо до Пикова на Вінниччині, на малу батьківщину першого подільського аеронавта, а за компанію ще й історика, етнографа, археолога, славіста…
Поринути в атмосферу 100-річної давнини, що вирувала в Кам’янці-Подільському, і більше дізнатися про історичну подію того часу змогли всі, хто днями завітав до Центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи та в Кам’янець-Подільський національнийу університет імені Івана Огієнка.
22 червня 1941 рік. Звичайний недільний день. Понад 200 мільйонів громадян запланували, як його провести: сходити в гості, на футбол, на побачення, на випускний вечір, відсвяткувати день народження.
Це був 1941 рік, продовження Другої світової війни і початок німецько-радянської. Але що я міг про це знати, коли мені саме без одного місяця виповнилося три роки. Не міг я знати, що війну з нацистською Німеччиною готував саме Радянський Союз…
Юрій Даценко – хмельницький письменник, який успішно дебютував романом «Пастка для різника». Цього року побачив світ його новий роман «Книга в камені». В анотації до нього сказано…
Понад рік тому нам заборонили гуляти в парках. Це була безглузда і безсенсовна спроба підвищити тривожність суспільства, яке і так перманентно перебуває у стані тривоги через війну та соціальні катаклізми. До цього моменту подоляни стикалися із забороною перебувати в парках ще до жовтневого перевороту 1917 р.: тоді в панські райські кущі простолюдинів не пускали.
7 березня 1923 року в Радянській Україні запроваджено новий адміністративно-територіальний поділ. Ліквідовано повіти та волості, які були в Російській імперії, замість них створено округи та райони. Зокрема, на території сучасної Хмельницької області встановлено три округи – Кам’янецький, Проскурівський та Шепетівський. До складу Кам’янецького округу, центром якого було місто Кам’янець-Подільський (або, як тоді офіційно писали, Кам’янець-Подільськ), увійшло 17 районів.
