Стиснена між індустріяльною Німеччиною і нашим Союзом Польща задихається в безнадійній кризі збуту. Закордонні її друзі й охоронці та безперестанні авантури внутрішної політики не дають їй змоги запровадити більш-менш здорових торговельних зносин із нами. Потребуючи сировини й сталої валюти, задихаючись од зайвини фабрикатів, історично пристосованих до потреб руського ринку, польська промисловість мусить зараз шукати нові способи, аж до нелегальних включно, хоча б до кумедного обмежених, але наших ринків.
Цього року припадає 350 років Хотинської битви 1673 року, одній із найбільш визначних воєнних подій другої половини XVII ст. Саме завдяки їй на польський трон зійшов
коронний гетьман Ян ІІІ Собеський. Попередній рік був для Речі Посполитої, м’яко кажучи, невдалим. Турки розпочали похід і після облоги в серпні 1672 р. захопили Кам’янець-Подільський.
Почнемо не з війни, а перенесемося в 1965 рік. Тим більше, що прізвища людей, про яких я тут повідомлю, сучасному читачеві більш-менш відомі, а про деякі речі варто пам’ятати доти, поки існує світ.
Герой не однієї статті «Подолянина», лікар і краєзнавець Антоній Роллє мав семеро дітей: двох доньок і п’ятеро синів. Середній і наймолодший сини Кароль та Юзеф пізніше стали польськими сенаторами. Про долю Кароля «Подолянин» писав у березні 2021 р.
Кам’янчани часто у своїх історичних розвідках звертаються до праць доктора Антонія РОЛЛЄ (1830-1894). Він був видатним популяризатором історії Поділля та громадським діячем Кам’янця, хоча історія була лише його хобі. За фахом Роллє був лікарем-психіатром. Ми знаємо минуле міста завдяки його книгам, але мало чули власне про самого лікаря. Заповнимо ці прогалини в знаннях.
Днями виповнюється 50 років із часу, коли міст «Стрімка лань» з’єднав два береги Смотрича. «Подолянин» розповідає історію створення цього інженерного дива.
Звідки таке дивне запитання? Адже всім відомо, що в історії України однозначно «своїми» вважаються князі так званої Київської Русі, а також віч-но гноблені селяни-кріпаки і, звісно, наша гордість – славні козаки. Але аж ніяк не королі! Оскільки українські землі століттями перебували в складі інших держав, то й королі, очевидно, були «чужими»? Крім хіба що Данила Романовича, володаря Галицько-Волинської держави, котрий здобув-таки статус короля.
Україна просить літаків. Нам життєво необхідна більша потуга в небі. США та інші країни НАТО задовольняти прохання не дуже поспішають. А, між іншим, одним із піонерів розвитку літакобудування в Європі та Штатах був кам’янчанин.
…Розплата волиняків за пацифікацію була страшною. Поляки, які потрапляли до рук бандерівців, були приречені. 1943 року під Луцьком загін українських повстанців схопив 38-річного чоловіка, котрий, безумовно, був польської національності. У паніці бранець почав кричати українською, що він – українець, а його прізвище – Хмельницький. Командир загону уважно оглянув пана і попросив показати документи. Побачивши в них знамените гетьманське прізвище, віддав честь і наказав відпустити полоненого.
Щороку 1 липня Україна відзначає День архітектури. Напередодні цього свята «Подолянин» відшукав архівні статті про місто в спеціалізованих архітектурних виданнях і показує, яким міг би бути Кам’янець згідно з генпланами різних років і нереалізованими проєктами архітекторів.
Богослужіння в римо-католицькій церкві, що супроводжуються органною музикою, є чимось невід’ємним у нашій свідомості. Проте торік орган у нашому кафедральному костелі Св.Апостолів Петра і Павла замовк на 10 місяців. Сталося це з поважної причини – духовий інструмент, який лунає з 1857-го, піддався капітальному ремонту вперше за 45 років.
Буча, Маріуполь, Ізюм… На жаль, список міст України, в яких росіяни коли-небудь розстрілювали ні в чому не винних людей, можна безконечно продовжувати. На жаль, знайдеться в ньому місце й для Кам’янця-Подільського, оскільки московити чинили звірства не лише під час російсько-української війни. Було так і раніше, хоч і під іншим пра-пором та з іншими гаслами.
(частина ІІ) За матеріалами Володимира Старика, голови чернівецької «Просвіти» Початок у Подолянині від 27 квітня 2023 р. УНІЙНЕ ЖИТТЯ КАМ’ЯНЦЯ ПІД ОКУПАЦІЄЮ Та повернімося на Поділля. У перші роки російської окупації краю в Кам’янці та навколишніх містечках і селах мешкали тисячі подолян, які продовжували дотримуватися греко-католицької віри – навіть попри закриття храмів і монастирів та переведення […]
Днями тисячі українців, які мають польське коріння, відзначали подвійне свято, адже 2 травня – День прапора Польщі й День Полонії та поляків за кордоном. А для представників католицької громади села Колибаївка, що в нашій МТГ, воно було потрійним, бо 1 травня парафіяни костелу Христа Царя та св.Йосифа Ремісника мали свято парафії, якій цьогоріч виповнюється 30 років із часу заснування.
за матеріалами Володимира Старика, голови чернівецької «Просвіти» XVIII століття для Кам’янця було багатим на яскраві постаті. Дехто з міських діячів того часу дочекався на вулицю свого імені та пам’ятну дошку на стіні магістрату – як-от Ян де Вітте. Іншим же пощастило менше, і їхні імена призабуті. Несправедливістю видається забуття останнього прокуратора кам’янецького українського василіанського монастиря […]