Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

 


   

ПОНЕДІЛОК, 23 ЖОВТНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
16.09.2016

ЗАПОБІГТИ, ВРЯТУВАТИ, ДОПОМОГТИ!

Довідка:

Віктор Клюс. Фото Володимир Мазуренок

Віктор Клюс народився 12 липня 1980 р. в селі Нова Гута Чемеровецького району Хмельницької області.
1999-2004 рр. - курсант Черкаського інституту пожежної безпеки ім.Героїв Чорнобиля МВСУ.
2004-2005 рр. - інженер групи державного пожежного нагляду СДПЧ-5 з охорони м.Кам’янець-Подільський.
З січня до квітня 2005 р. - інспектор відділу з питань наглядово-профілактичної діяльності по Кам’янець-Подільському району міськуправління ГУ МНС України в Хмельницькій області.
2005-2010 рр. - заступник начальника СДПЧ-4.
З січня 2010-го до січня 2011 р. - старший інженер відділу з питань наглядово-профілактичної діяльності по Кам’янець-Подільському району міськуправління ГУ МНС області.
2011-2012 рр. - старший інспектор Кам’янець-Подільського міськрайонного відділу управління Держтехногенбезпеки.
2012-2013 рр. - начальник сектора НПД по Кам’янець-Подільському району при управлінні Держтехногенбезпеки.
2013-2016 рр. - начальник групи з організації запобігання надзвичайних ситуацій і заходів цивільного захисту по Кам’янець-Подільському району ДПРЗ-2.
2016 р. - заступник начальника ДПРЗ-2.
Одружений. Виховує доньку і сина.


Цьогоріч професійне свято для 36-річного підполковника служби цивільного захисту Віктора КЛЮСА - особливе. Відповідно до Указу Президента, під час урочистостей йому вручать медаль «За врятоване життя». Ще навесні 2015-го, повертаючись додому, він помітив дим у вікні квартири на першому поверсі. Не розгубившись, вибив вікно, заліз до оселі, що на Червоноармійській, і виніс звідти двох людей. Потерпілі вчасно опинилися в руках медиків. Завдяки сміливості та оперативності Віктора Миколайовича, чоловіки не отруїлися чадним газом, а вогонь не перекинувся на сусідні оселі. Міський голова Михайло СІМАШКЕВИЧ вручив кам’янецькому рятівнику відзнаку «За заслуги перед громадою», а напередодні 25-ї річниці Незалежності України сміливий вчинок відзначив і Президент. Утім за 17 років служби рятувальнику доводилося виривати з вогняних лещат не одне життя, надавати допомогу потерпілим в аваріях і рятувати людей, які опинилися в різних надзвичайних ситуаціях.

ОБ’ЄКТИ ПИЛЬНУВАТИ - ПРО ПРОФІЛАКТИКУ ДБАТИ

З дитинства Віктор Клюс знав, що вивчиться на рятувальника. Перша спроба вступити до Львівського інституту пожежної безпеки була невдалою, але вже наступного року майбутній працівник ДСНС став у стрій до курсантів Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля. Після його закінчення поповнив кадри служби «101». Працював на різних посадах - від інженера групи державного пожежного нагляду до заступника начальника 2 ДПРЗ. Сьогодні ж, будучи «правою рукою» начальника 2 ДПРЗ Олега ІВАНЮКА, Віктор Миколайович контролює, як різні об’єкти дбають про пожежну безпеку. Тому застати його в кабінеті практично неможливо. Рятівник перевіряє, як заклади підготувалися до зими, до новорічно-різдвяних чи пасхальних свят, купального сезону, жнивної кампанії... І так цілий рік - на зміну одному рейду приходить інший.

- За рік маємо перевірити всі державні об’єкти в місті та районі, а їх близько п’яти сотень, - каже рятівник. - Це школи, садочки, державні установи тощо. Також під особливим контролем підприємства із високим ступенем ризику. В місті їх близько 200 (це АЗС, хімічно небезпечні об’єкти, об’єкти із нічним і масовим перебуванням людей, об’єкти будівництва), а в районі - 27. Вони перевіряються раз на рік, середнього ступеня ризику - раз на три роки, а незначного - раз на п’ять.

- Які порушення викриваєте найчастіше?

- На об’єктах, котрі перевіряються щороку, керівники відповідально приділяють увагу протипожежному стану. А ось очільники об’єктів незначного ступеня ризику, як-от мийки, кафе, магазини, часто грішать. Під час перевірок виявляємо навіть відсутність елементарного вогнегасника. 99% підприємців притягуємо до адміністративної відповідальності. Розуміємо, що ідеально все і за один раз зробити важко, але й пускати усе на самоплив не можна. Особливо, коли йдеться про життя людей і майно.

До 2015 року діяв мораторій на перевірки, який негативно відбився на протипожежній безпеці. Керівникам дали волю. Хто відповідальний, проблем не мав, телефонував до нас, відвідував консультаційний центр на Троїцькій, 2, консультувався. Але було чимало порушників.

Ще одна проблема - не всі працівники проходять навчання з пожежної безпеки, курять у заборонених місцях. У таких випадках на керівників складається адмінпротокол і виноситься постанова про накладення адміністративного стягнення від 34 до 102 гривень. На сьогодні можемо покарати порушників лише в такий спосіб. А за серйозніші порушення, де є загроза життю та здоров’ю громадян, матеріали подаємо до адміністративного суду щодо припинення експлуатації об’єкта до повного усунення недоліків.

- Не складно так часто колесити і по місту, і по району?

- У нас на місто та район має бути п’ять інспекторів, а є лише два. А Кам’янець-Подільський район має понад сотню кілометрів. І виходить, що один інспектор за рік відвідує 60 населених пунктів.

ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ МЕРЕЖІ - ЛИХО У СІМ’Ї

- П’ять років Ви працювали заступником начальника СДПЧ-4, організовували роботу підрозділу, виїжджали на виклики. Що запам’яталося?

- Довелося гасити і міський архів, і костел жіночого Домініканського монастиря. Але найважче було виїжджати на аварії із загиблими. Досі пам’ятаю, як 2008 року в Гаврилівцях сталася жахлива ДТП. Таксі зіткнулося із вантажівкою, загинули водій, хлопець та дві 23-річні сестрички. Таке боляче переживати.

Не забувається і випадок із хепіендом. З мосту «Стрімка лань» 2006 року впав чоловік. Разом із товаришами по службі ми в темряві, тримаючи ліхтарики в руках, «прочісували» зарості каньйону. Аж через 200 метрів ми натрапили на живого, але травмованого 23-річного чоловіка. Надали йому першу меддопомогу і на ношах віднесли до карети «швидкої».

- Які НП лідирують в оперативній хроніці?

- 70% усіх подій - це пожежі.
І виникають вони переважно через коротке замикання електромережі, куріння в ліжку, непогашене багаття.

Часто люди власноруч перевантажують мережу електроприладами, а потім «розгрібають» наслідки. Щоб додати будь-який побутовий прилад в оселі, потрібно переконатися, чи потягне його мережа. Наприклад, до розетки має бути проводка в житловій кімнаті перерізом 2,5 квадратних міліметрів, а в кухні - 4,5. Часто люди економлять і встановлюють проводку 2,5 у кухні. Під’єднують газову плиту, електрочайник, мікрохвильову піч, витяжку, лампочки, а потім дивуються, чому розетка гріється, мережа замикається і все горить.

Також споживачі не дотримуються правил експлуатації побутових приладів. Був випадок - кам’янчани придбали холодильник, а за ним облаштували склад із лахміттям. Мотор грівся і в один день зайнявся. Господарі стверджували, що пожежа виникла через несправність приладу. Сервісний центр видав висновок, що причина в неправильній експлуатації, тобто власники власноруч «спалили» його. Холодильник має стояти за 10-15 сантиметрів від стіни, щоб повітря вільно проходило, і мотор охолоджувався.

РІВНЯННЯ НА ПОЛЬЩУ

Будні в підполковника розписані похвилинно, часто й вихідні він проводить на роботі. Зізнається, що в перші п’ять років служби взагалі працював майже без відпустки, та й сьогодні можуть викликати у будь-який момент. Тому запланувати відпочинок чи навіть вікенд із родиною не завжди вдається. Але дружина, син і донька розуміють, наскільки важливою є робота батька.

От що хотів би покращити Віктор, то це стан матеріально-технічного забезпечення підрозділу.

- Коли із донькою був у Польщі, навідався до Глогувської пожежної частини. Глогув має майже таку ж площу, як і Кам’янець. Але там є три частини, у нас - лише дві. Щороку в них оновлюється техніка, купуються нові пожежні автомобілі, обмундирування для рятувальників. Та й заробітну платню вони отримують достойну - простий фахівець має в місяць 2 тисячі євро, тоді як у нас - близько 110 євро. Хоча наші рятувальники безстрашніші й часто в екстрених ситуаціях насамперед думають не про власну безпеку, а про порятунок інших. 


Автор:  Галина МИХАЛЬСЬКА

Повернення до списку