Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА


П'ЯТНИЦЯ, 19 ЖОВТНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
22.08.2014

З НЕБЕС ГЕРОЇ ДИВЛЯТЬСЯ НА НАС

Бурхливі події, що розпочалися в Україні ще наприкінці 2013 року і маховик яких досі не зупинив обертів, спричинили серед українців небувалий спалах патріотизму. А душа, чутлива до слова, уже не раз вихлюпувалася на папір щирими рядочками віршів. Сьогодні, напередодні Дня Незалежності України, звернемося до творчості наших читачів, які не могли зостатися осторонь буремних, ледь не тектонічних зрушень, що на наших очах розгорнулися в Україні.
Почнемо з вірша добре знайомого багатьом уродженця Панівців Михайла КОЦЮБАНСЬКОГО, який ніколи не оминав «гарячих точок». Ось які рядки нашептала йому поетична муза в січні 2014 року:
Михайло КоцюбанськийНе питай мене, друже,
Чому в серці розпука,
Чому сніжно-морозна
Не турбує зима…
Бо мій вік і хвороби
Не розв’язують руки,
Щоб іти на Майдан
І боротись там
За наказом святого Шевченка
З отим злом, що усе
Українське згубити спішить…
Хай Майдан у душі
І для кожного зовсім близенько,
Проте, що не кажіть,
Але важко сміятись і жить
Поза Києвом - символом волі,
Де страждають герої
І де мужньо стоять вояки…
Я не скаржився ніц
На сценарій і вибрики долі,
Але меч до цих пір
Не торкався моєї руки,
А тому не піду
До останнього обрію духу,
Не побачивши світ
З барикад і з межі боротьби…
Боже, прошу Тебе:
Освяти мою волю і рухи
Для того, щоби світ,
Як і нинішню зиму, любить!


Михайло в січні 2014 року, в найдраматичнішу пору, коли гинули герої Небесної сотні, провів декілька днів на Майдані в Києві. Інакше він просто не міг.
Тепер звернемося до написаних у червні цього року віршів кам’янчанина, автора кількох поетичних збірок Аркадія БРАЕСКУ. В першому з них поет чітко заявляє, що найлютіший ворог наш - Москва:

Аркадій БраескуОй маєш, Україно, ворогів
Й всередині країни, й ззовні:
І як би змовчати цього хто не волів,
Не можу, хоч ви що, шановні.

Як стерпіти, як бачиш, вороги
Нам пакостять на кожнім кроці?!
Якщо не очорнять когось, все навкруги,
Знайдуть хоч скалку в тебе в оці.

І найлютіший ворог наш - Москва -
Укотре йде на нас війною:
Краде, що тільки може вкрасти, убива,
Злочинцям постачає зброю.

І безсоромно бреше, що вона
Нам в час скрутний допомагає.
Насправді ж - проти нас веде війну, брудна,
Яку, я впевнений, програє!
Високопатріотичним є і другий вірш, названий Аркадієм Іллічем «Хвала нам, українці»:

Хвала нам, вкраїнці, що жоден із нас
У ці історичні хвилини
Не зрадив Полтавщину, рідний Донбас,
Кохану свою Буковину.

Що в ці нелегкі для Вітчизни часи
Ніхто не замкнувся у хаті
Від бурі, від зливи, від грому-грози -
Готовий свій край відстояти.

Хвала, співвітчизники здружені, нам,
Що нині Вкраїну, братове,
Боронимо дружно на зло ворогам -
Померти за неї готові!


Не зостались осторонь поетичного слова й жінки. Ось один із віршів активної учасниці місцевого творчого клубу «Ліра» Людмили ДРЕЗНАЛЬ «Любімо й бережімо Україну!»:

Небесній сотні літо шле уклін,
Втирає час сльозу і біль утрати.
Не схилить Батьківщина вже колін!
За мир і волю дорога в нас плата.

Людмила Дрезналь (у центрі) серед колег із «Ліри»  Подвиг героїв в серце кожного вріс,
Навік змінивши долю України.
Надію в справедливість він приніс,
Щоб були ми у споминах єдині.

З небес герої дивляться на нас -
Зовсім ще юні, молоді і зрілі.
Єднають нас в такий тривожний час,
Щоб Україну відстояти ми зуміли.

Війни відлуння болем нас пече.
Герої не вмирають! - пам’ятаймо.
Ми відчуваєм єдності плече -
І разом ворогів ми покараєм.

Хай воля й мудрість по житті веде,
Господь благословляє Україну!
Самосвідомість на подвиги зове.
Любімо й бережімо Україну!


Обсяг газетної шпальти не дозволяє нам у повному обсязі подати всі поезії всіх авторів, котрі надіслали свої твори до газети. Тож дещо тільки процитуємо. Так, Володимир КОБЗА висловлює своє «дякую» Володимиру Путіну, причому російською мовою, щоб керманичу войовничого сусіда була зрозумілішою біль українців і наша ненависть до загарбників:

«Спасибо» Путину за то,
Что мы ввести должны АТО.
«Поклон» ему за то земной,
Что «осчастливил» нас войной.
Как КДБист он поступил
И сотни жизней загубил.


А завершується вірш так:

Сюда и Гитлер приходил -
Рыдал потом, как Автандил.
Зрел на нас он бесим оком,
Потом вылезло всё боком…
Наш Донецк, Луганск и Калуш, -
Пусть глядит, чтоб не икалось…
Мы - свободная держава!
На века - Героям слава!


Кам’янчанка Марія ГРОМИК, пишучи про непрохану війну, що прийшла на нашу землю, у патріотичному вірші «За Україну!» закликає земляків:

Рятуймо нашу Україну,
Бо то і є наш рідний дім.
Хто не шанує Батьківщину,
То сирота у світі цім.


Автор:  Олег БУДЗЕЙ

Повернення до списку