Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА


П'ЯТНИЦЯ, 19 ЖОВТНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
29.08.2014

ОЛЕКСІЙ ГРЕК: ІЗ МОРЯКІВ У ДИРИГЕНТИ

У четвертому класі, мріючи стати моряком, він власноруч витатуював собі на руці якоря. Втім ще раніше до цих самих рук потрапив баян, який навчив його любити не лише шум морського прибою, але й неповторні звуки музики. Ось уже півстоліття саме з ними й доводиться вправлятися незмінному керівникові народного оркестру народних інструментів Кам’янець-Подільського коледжу культури і мистецтв Олексієві ГРЕКУ. Рівно 50 років тому, 29 серпня, тут вперше побачили майстерний помах його диригентської палички.

БАЯН ДО ФЛОТУ ДОВЕДЕ

Олексій ГРЕКУ багатодітній родині Греків із с.Гуменці наймолодший серед п’яти синів з’явився 2 квітня 1939 р. Голова сімейства обіймав посаду держслужбовця, мати працювала у шовкопрядній польовій бригаді місцевого колгоспу, а у вільний від важкої роботи час завжди знаходила місце для музики та української пісні. Любов до неї вона прищепила і своїм синам. Коли один з братів купив баян, а батько - дефіцитний патефон, ноти й мелодії більше ніколи не покидали їхнього будинку.  
- Дивлячись, як грає брат, я й собі взявся освоювати баян, - пригадує Олексій Олексійович, - ми разом слухали татові платівки й вечорами награвали популярні мелодії. У дитинстві в мене був хороший дискант, який приніс перемогу на обласній олімпіаді та 25 рублів премії. Коли віддавав їх мамі, пам’ятаю, вона аж скрикнула: «Боже, синку, це ж п’ять моїх пенсій!».
Коли вона носила мене під серцем, весь час думала, що народить дівчинку. Ганьою хотіла назвати. Мати була дуже ніжною, тато ж навпаки - суворим. Тож мене вони виховали суворим з ніжною душею.
Так само, як музику, Олексій Грек любить тільки море і з дитинства хотів потрапити на флот. Закріпивши мрію татуюванням, хлопець твердо вирішив - хай там що, обов’язково стане моряком, тому після школи вступив до ленінградського військово-морського політичного училища.
- Навчатися я пішов на клубний відділ і саме там почав займатися музикою професійно. В училищі діяв ансамбль баяністів, тож я одразу вступив до його лав. Морську службу продовжив у Тихоокеанському порту, де став начальником матроського клубу міста Уссурійськ. Тут керував хором і неаполітанським струнним ансамблем. Через три роки частину розформували, а мене хотіли направити на Сахалін.
Але кожен крок у житті людини не випадковий, бо над кожним із нас є той янгол-охоронець, який знає, на чию голову йому сісти. Коли я вирішив продовжити навчання і повертався зі служби, він приземлився і на мене. У Москві я зустрів свого друга, з яким разом навчався в училищі. «Лёш, - каже мені друг, - там институт культуры на Левобережной открыли, может, поступим?». Отак, у формі моряків ми й поїхали здавати іспити до Московського державного інституту культури.

«І ВСЕ-ТАКИ ДО ТЕБЕ СЕРЦЕ ЛИНЕ»

Після закінчення вишу Олексій Грек був зобов’язаний ще 3 роки відпрацювати у Російській Федерації, однак залишатися на чужині випускник не захотів. Роботу поїхав шукати до Чернівців. Молодому диригентові тут запропонували місце викладача в культосвітньому училищі, на що він без вагань погодився.
- У чернівецькому училищі я взяв і клопотання про те, щоб мене перевели у розпорядження Міністерства культури України. Коли поїхав туди з документами, в приймальні заступника міністра ми з другом розговорилися із сивочолим чоловіком. Як з’ясувалося, це був директор Кам’янець-Подільського культосвітнього училища Іван Юрчишин. Усе тоді само йшло мені до рук (сміється).
Того ж вечора всі троє їхали потягом до рідного Олексієві Греку Кам’янця. 29 серпня 1964-го в трудовій книзі диригента з’явився перший запис відділу кадрів Кам’янець-Подільського культосвітнього училища. На два тижні раніше свою роботу в училищі розпочав колега диригента Володимир Доліба. На першому концерті ансамблю народних інструментів, яким уперше диригував новоспечений керівник Олексій Грек, він виступив із віртуозним соло на баяні. 1972 р. Олексія Олексійовича призначають головою циклової комісії народних інструментів. Її харизматичний диригент очолює й нині.
- Я не хочу йти на пенсію, а мене не хочуть відпускати - от таке виходить замкнене коло, - жартує невтомний керівник ансамблю. - Я і дня вже, здається, не проживу без свого оркестру і свого «кулька»...
Нині почесних нагород у працьовитого диригента, музиканта і митця назбирається на невеличкий музей. За сумлінну педагогічну працю і творчі здобутки на посаді почесні грамоти Олексію Греку регулярно вручала не лише дирекція рідного коледжу, але й чиновники обласного управління, районного та міського відділів культури. Є в арсеналі Олексія Олексійовича подяка Міністерства культури України, Почесна грамота Верховної Ради, відзнака міського голови «За заслуги перед громадою», звання «Відмінника освіти України». Але найбільшою гордістю для викладача коледжу залишається його улюблений оркестр народних інструментів і сотні талановитих випускників.

«ЯБЛУЧКО» В ДУШІ ТА НА ПЮПІТРІ

Нині плоди його півстолітньої праці новим поколінням студентів передають успішні й відомі випускники Олексія Грека: директор кам’янецького коледжу культури і мистецтв Руслан Нелюбов, керівник оркестру народних інструментів К-ПНУ ім.Івана Огієнка Іван Маринін, заслужений працівник культури Іван Грінькевич, доценти К-ПНУ Леонід Гурман і Олена Вільчанська, доцент Київського державного університету культури і мистецтв Петро Богонос, доцент Хмельницької гуманітарної педагогічної академії Володимир Общанський.
ОЛЕКСІЙ ГРЕК: ІЗ МОРЯКІВ У ДИРИГЕНТИПишається диригент і своїм улюбленим оркестром народних інструментів. За 50 років, протягом яких Олексій Грек вправно ним керував, він був лауреатом всеукраїнського і двох республіканських фестивалів самодіяльної народної творчості трудящих, має почесну грамоту Міністерства культури України. Разом із викладачами коледжу в оркестрі, що звучить переливами сопілки, бандури, гобоя, флейти, баяна, гусел, цимбалів та ударних, нині грають 52 музиканти. Без їхньої участі не відбуваються ні фестивалі, ні конкурси чи концертні виступи і звіти на міському, районному, всеукраїнському рівнях.
До нового навчального року своїм підопічним керівник оркестру вже підготував 10 новеньких партитур. З першого вересня на пюпітр диригента вони ляжуть зверху на ноти дорогого серцю моряка танцю «Яблучко». Адже в душі музикант так і залишився юним матросом.
Цьогоріч, святкуючи 75-літній ювілей, Олексій Грек знову приміряв форму капітан-лейтенанта ВМФ. Бежеву сорочку з біло-чорними погонами йому з Казані передав колишній студент, який за прикладом свого улюбленого наставника теж пішов служити на флот.

Автор: 

Повернення до списку