Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА


НЕДІЛЯ, 23 ВЕРЕСНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
18.11.2016

ІСТОРІЇ В КАРТИНАХ

Близько 140 старовинних полотен із фондів Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника повернули до життя студенти-реставратори К-ПНУ ім.І.Огієнка за 9 років, відколи в університеті було запроваджено спеціальність «Реставрація творів мистецтва».

У художній майстерні процес не зупиняється: щойно оновлені й знову прекрасні витвори мистецтва повертаються до фондів музею, готові до експозиції, як на їхнє місце знову прибувають ветхі, понищені часом полотна, облущені й потемнілі до невпізнання.
Процес реставрації під керівництвом асистентів кафедри образотворчого й декоративно-прикладного мистецтва і реставрації творів мистецтва Олександра Віштаченка і Тимура Такірова дуже кропіткий і триває рік-півтора, а часом - і довше. Але, крім складних технічних завдань, старовинні картини нерідко підносять несподівані сюрпризи, адже в кожної - своя неповторна історія. Ось декілька з них.

ПОРТРЕТ НЕВІДОМОЇ З ПРИВИДОМ

Портрет невідомоїПортрет невідомої жінки в намисті з перлів у бароковому стилі не вирізнявся оригінальністю, однак реставраторів зацікавили дивні овальні рельєфи, що проглядались на обличчі жінки при бічному освітленні.
- Рентгенівський знімок підніс нам сюрприз: під жіночим портретом виразно проглядався образ чоловіка, розміщений на полотні сторч головою, - розповідає Олександр Віштаченко. - Дивними рельєфами виявились ордени на його грудях. Обличчя чоловіка було дуже знайомим - це російський цар Павло І в отроцтві. Він явно списаний із відомого портрета роботи Власенка. Відомо, що Павло І, син цариці Катерини ІІ, був царем, якого не любили піддані й навіть рідна мати. Врешті-решт він був убитий, а більшість його портретів були або перемальовані, або знищені.
Ми вирішили все-таки не розкривати нижнього портрета - не хочеться множити образи російських царів. До того ж жіночий портрет для музею є набагато цікавішим.
Різних портретів Павла І у фондах музею є декілька. Очевидно, в часи правління цього царя вони прикрашали кабінети очільників нашого губернського міста, а після його смерті виявилися непотрібними. Цей портрет хтось використав, щоб зобразити свою родичку. А оскільки Павло І помер 1801 р., то виходить, що жіночий портрет написаний не у XVIII ст., як думали раніше, а в першій половині ХІХ ст. Швидше за все, це копія з портрета XVIII ст.

ГІРКИЙ СПОМИН ПРО ТУРКІВ

Потемніле й розтріскане полотно із невиразними силуетами людських фігур заінтригувало написом на звороті: «1679-го Kаменец». Придивившись, біля правого краю роботи справді можна розпізнати кам’янецьку фортецю.
Після очищення роботи від потемнілого лаку відкрилася драматична картина: на задньому плані ліворуч - палаюче місто, охоплене чорним димом небо. На передньому плані троє людей: чоловік у довгому плащі й польській шапці-конфедератці у скорботі схилився над жінкою із малим хлопчиком, захищаючи їх від вогню. Жінка, що обіймає дитину, нагадує образ Мадонни, у піднятій руці хлопчика - хрестик. У них під ногами - поламаний турецький ятаган і мушкет.
- Ця робота, мабуть, присвячена саме тим трагічним подіям, коли турки захопили Кам’янець 1672 року, - коментує Олександр Віштаченко. - Але написана вона скоріш за все десь на початку ХІХ ст. На сьогодні картина вже оформлена в раму й найближчим часом буде виставлена в експозиції у Картинній галереї.

З КОЛЕКЦІЇ ЕРМІТАЖУ

Портрет невідомоїВишукане полотно, де зображено внутрішній вигляд католицького собору, без жодних підписів, привернуло увагу довершеністю письма і відчуттям дежа вю.
- У мене добра фотографічна пам’ять, і я був переконаний, що вже бачив таку картину, - розповідає Олександр Федорович. - Переглянувши літературу, я таки знайшов оригінал, з якого списано роботу - це французький художник Франсуа Маріус Гране, «Внутрішній вигляд хорів у церкві капуцинського монастиря на площі Барберіні в Римі».
Вдалося з’ясувати, що цей художник був дуже популярним свого часу, і що точно таку ж роботу він подарував 1821 року російському царю Олександру І, тепер вона зберігається в Ермітажі. А перший варіант цієї роботи, написаний 1815 року, зберігається в музеї «Metropoliten» у Нью-Йорку. Існує ще не менше як 15 авторських повторів картини, що відрізняються між собою розмірами й незначними деталями. Звичайно, нам би хотілося думати, що в Кам’янець-Подільському музеї розміщене авторське повторення роботи, але, щоб це підтвердити, потрібно провести хімічну експертизу і співставити аналізи пігментів нашої картини і тієї, що в Ермітажі. Та в будь-якому разі це дуже якісна копія роботи Франсуа Гране.

УНІКАЛЬНИЙ УНІКУМ

Серед полотен, які реставрують студенти, немало портретів реальних людей, що жили колись у нашому місті, священиків, історичних діячів. Черговий портрет православного священика потрапив до майстерні у вкрай пошкодженому стані: близько 35% втрат зображення, вирвані великі шматки полотна. Однак внизу якимось дивом зберігся напівоблущений підпис: «Протоієрей Василь Якович Гречулевич».
«1679-го Kаменец»- Василь Гречулевич - відомий діяч українського національного відродження, православний священик Подільської єпархії, проповідник, - розповідає Олександр Віштаченко. - Він закінчив Кам’янець-Подільську духовну семінарію. У часи царської влади був єдиним православним священиком Подільської губернії, який відважився порушити царську заборону на проповіді українською мовою. Більше того, він 1848 року в Санкт-Петербурзі видав «Проповеди на малороссийском языке протоиерея и кавалера Василия Гречулевича», що вміщували 59 текстів українською мовою, а також багато інших книг. Цей портрет унікальний тим, що на сьогодні є, мабуть, єдиним збереженим портретом цього діяча.

P.S. Хочеться відзначити, що всі ці роки реставрацію цих творів мистецтва студенти виконували безкоштовно. Більше того, вони за власні кошти закуповували необхідні матеріали: розчинники, фарби, клеї, лаки, антисептики, полотно, підрамники тощо, а їхня вартість лише для одного полотна коливається від 250 до 4000 тис.грн.
Усі ці роки допомагала завідувач кафедри ОДПМ та РТМ Наталія Урсу, музей за весь час лише одного разу виділив кошти, значну меценатську допомогу надав генеральний директор групи компаній «Нова Будова» Ігор Ковальський. На щастя, цього року новий директор Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника Олександр Заремба надав значну підтримку реставраторам - музей уже виділив 29 тис.грн. на закупівлю потрібних матеріалів та обіцяє й надалі фінансувати реставрацію.


Автор:  Наталія ЯРОВА

Повернення до списку