ВІД «КОЛЕКТИВІСТА» ДО «КРАЮ»

Що ж сталося 26 лютого 1930 р.? Цього дня в Кам’янці-Подільську (так тоді офіційно називали наше місто) побачило світ перше число районної газети «Колективіст прикордоння». Це були всього-на-всього дві невеликі (журнального типу) сторінки. До речі, в місті тоді виходила ще й окружна газета «Червоний кордон», перше число якої побачило світ 1 травня 1924 р.

Життя «Колективіста прикордоння» було зовсім коротким: того ж 1930 р. газету ліквідували. Спричинила це чергова адміністративно-територіальна реформа: в Україні скасували триступеневу систему управління (центр – округ – район) і перейшли до двоступеневої (центр – район). Тож із двох газет – окружної та районної – залишили одну – давнішу, тобто «Червоний кордон», який і став районною газетою.

25 грудня 1934 р. грянула чергова реорганізація. Постановою Президії Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету було ліквідовано Кам’янець-Подільський район і районні установи. Їх підпорядкували Кам’янець-Подільській міськраді. Відповідно і «Червоний кордон» формально став міською газетою, а фактично – міськрайонною.

Та вже наступного року було створено так званий форпостний Кам’янець-По-дільський округ, тож «Червоний кордон» став органом керівних окружних і міських установ. 22 вересня 1937 р. з Вінницької області виділили Кам’янець-Подільську з центром у нашому місті. Внаслідок цього «Червоний кордон» став обласною газетою, залишаючись водночас і міською.

Реформи тривали. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 28 червня 1939 р. з території Кам’янець-Подільської міськради виділили сільську зону та відновили Довжоцький район із центром у с.Довжок. А в липні того ж року стала виходити районна газета «Форпост соціалізму».

Навесні 1941 р., незадовго до початку Великої Вітчизняної війни, центр Кам’янець-Подільської області перенесли до Проскурова. Відповідно туди перебралася і редакція «Червоного кордону». Внаслідок цього «Форпост соціалізму» став міськрайонною газетою – органом міського та районного комітетів КП(б)У, виконкомів міської та районної Рад депутатів трудящих.

Цікава історія відновлення видання газети в нашому місті після його визволення 26 березня 1944 р. Політвідділ 10-го гвардійського Уральського танкового корпусу, розташувавшись в одному з приміщень районних установ у Старому місті, зразу ж встановив зв’язок із місцевими друкарями. З їх допомогою уже 29 березня, на четвертий день після визволення міста, був виданий перший номер газети «Красный кордон». На початку квітня 1944 р. до міста повернулися міський і районний комітети партії, міський і районний виконкоми. З 10 квітня став видаватися бюлетень міськкому КП(б)У та міськвиконкому, а 1 травня 1944 р. вийшов перший номер міської газети «Прапор Жовтня». Її першим редактором був Іван ВЕНГЕР, а в 1955-1959 рр. – Дмитро МОРОЗ.

У червні 1944 р.стала виходити районна газета «Сталінський клич». А 10 липня 1944 р. ухвалою облвиконкому адміністративний центр Довжоцького району перенесли в Кам’янець-Подільський, відповідно перейменували і район. Двосторінкова газета для сільських трудівників Кам’янеччини виходила двічі на тиждень – у четвер і неділю. Редагував видання Степан КИСЛИЙ.

Такою куцою районка виходила 10 років, аж доки не було поставлено завдання: з 1 вересня 1954 р. видавати 4-сторінковий «Сталінський клич» тричі на тиждень – у середу, п’ятницю, неділю. Перший 4-сторінковий номер підписав до друку заступник редактора Іван ДАВИДЮК. А наступний номер, що побачив світ 3 вересня, вийшов уже за підписом нового редактора – Івана РОМАНЮКА.

16 листопада 1956 р. «Сталінський клич» став «Радянською Кам’янеччиною». Як відомо, 25 лютого 1956 р. перший секретар ЦК КПРС Микита ХРУЩОВ під час роботи ХХ з’їзду КПРС на закритому засіданні виступив із доповіддю «Про культ особи та його наслідки», з якою потім на закритих партзборах ознайомили комуністів. Тому невдовзі ім’я Сталіна потихеньку стали вичавлювати з величезного грона назв.

Хрущовські реорганізації у структурі влади (восени 1959 р. міськком і райком КПУ об’єднали в єдиний партійний орган – міськком КПУ) призвели до того, що 23 вересня 1959 р. побачив світ останній номер «Радянської Кам’янеччини». Але вже через два дні 2500 її передплатників

вийняли з поштових скриньок «Прапор Жовтня», який замість міської газети став

міськрайонною і збільшив наклад з 3000 до 5500 примірників. Через місяць, 30

жовтня, наклад «Прапора Жовтня» ще зріс і сягнув 7800 примірників, адже 23 вересня 1959 р. Президія Верховної Ради УРСР ухвалила ліквідувати Староушицький таОрининський райони – тож «Прапор Жовтня» підживився читачами двох закритих районних газет.

Змінювалися редактори «Прапора Жовтня» – Пилип БАДЄЄВ, дуже недовго Іван ЗАДВОРНИЙ (поки Пилип Пилипович з 1 травня 1962 р. до 13 березня 1963 р. редагував ще один «викидень» хрущовської епохи – міжрайонну газету «За комунізм»), знову Пилип БАДЄЄВ, два роки Сергій СЕВАСТЬЯНОВ, п’ять років Віктор СПІГЕР і, нарешті, з вересня 1978 р. упродовж трьох десятиліть – Мар’ян КРАСУЦЬКИЙ.

15 березня 1963 р. «Прапор Жовтня» (після закриття газети «За комунізм») став міськрайонною газетою – органом чотирьох господарів: міськкому та райкому КПУ, міськ- і райвиконкому. Свій відлік газета вела від 1 травня 1944 р. Так тривало майже 30 років – до 22 грудня 1973 р., коли під заголовком видання вперше

з’явився напис: «Газета виходить з 26 лютого 1930 року».

Річ у тім, що тоді пішла тенденція механічно виводити родовід районних і обласних газет від перших радянських (більшовицьких) видань на відповідних теренах. На теренах сучасної Хмельницької області таким виданням виявилися «Известия Каменец-Подольського Совета рабочих и солдатских депутатов», перше число яких побачило світ 10 лютого 1918 р. в Кам’янці-Подільську. Тож від цієї за вуха притягненої дати стала вести відлік обласна газета «Радянське По-ділля», яка після буремних подій 1991 р. змінила назву на «Подільські вісті». А «Прапору Жовтня» довелося задовольнитися районним «Колективістом прикордоння», що став виходити 26 лютого 1930 р. Архівіст Іван ГАРНАГА пропонував виводити від «Известий…» родовід обох газет – і «Радянського Поділля», і «Прапора Жовтня», але до думки Івана Володимировича «наверху» не захотіли прислухатися.

1 березня 1980 р. в міському Будинку культури «Прапор Жовтня» урочисто відсвяткував 50-річчя (на фото – фрагмент ювілейного номера). А 27 серпня 1991 р. змінив назву на «Край Кам’янецький».