МАВРИЦІЙ ГОСЛАВСЬКИЙ І РОКСОЛАНА

Як відомо, 1793 року Поділля увійшло до складу Російської імперії. У 1820-1830 роках серед прогресивної частини польської інтелігенції – письменників, поетів, публіцистів, етнографів – сформувалася «українська школа» в польській літературі. Вони прихильно ставилися до українського народу, його культури, славного минулого. Для них Україна стала рідною домівкою. До яскравих представників «української школи» в польській літературі належить Маврицій Гославський (1802-1834) – польський поет, фольклорист, революціонер.

Він народився в містечку Фрампіль (нині село Косогірка Ярмолинецького району). Дитячі роки Мавриція минули в селі Нігин – за 20 кілометрів на північ від Кам’янця-Подільського. Із сусідськими хлопчаками він багато разів вирушав у мандрівку околицями Нігина та сусіднього Залуччя. Велике враження справила на нього краса подільських товтр і таємнича Залучанська печера, яка лежить на лівому скелястому березі Смотрича. Згодом це знайшло відображення у творчості Мавриція Гославського.

У 1812-1816 роках майбутній поет навчався у Кам’янецькій повітовій школі. Тут він почав писати вірші. Закінчивши 1824 року славнозвісний Кременецький ліцей, Маврицій Гославський став домашнім учителем. Він працював переважно у Кам’янецькому повіті. Поет збирав і записував на Поділлі українські народні пісні, звичаї, перекази, легенди. Він назавжди полюбив Подільський край.

1826 року вийшла поема Мавриція Гославського «Поділля», яка принесла авторові літературну славу. Поема складається з чотирьох частин. Особливий інтерес становить друга частина. В ній подано образ Роксолани (Насті Лісовської) і стверджується, що вона родом із Чемерівців:

І подумайте про цю Роксоланку,

Що трясла цілим Сходом?

То була наша, подолянка,

З Чемерівців родом.

(Переклад із польської Олександра Ківільші).

Про походження Роксолани з цього містечка писав священик і краєзнавець Михайло Орлов-ський в історичній повісті «Роксолана, чи Анастасія Лісовсь-ка», опублікованій 1880 року в «Подільських єпархіальних відомостях».

У зв’язку з цим колишній методист Будинку природи Казимир Сорочан уніс пропозицію про встановлення пам’ятника Роксолані в Чемерівцях (у Рогатині, де, як вважають більшість дослідників, народилася Роксолана, такий пам’ятник є). Або ж назвати вулицю в Чемерівцях на честь Роксолани. Місцеві краєзнавці, історики, природолюби, інші чемерівчани підтримали цю пропозицію.

Встановленням пам’ятника Роксолані у Чемерівцях буде надана шана непересічній особистості, дитячі роки якої тісно зв’язані з Подільським краєм.

Юрій СОРОЧАН, член Національної спілки краєзнавців України.