БУТИ УКРАЇНЦЕМ НА УКРАЇНСЬКІЙ ЗЕМЛІ

7 липня відійшов у вічність Левко ЛУК’ЯНЕНКО. 24 серпня йому би виповнилося 90 років.

У пам’ять про велику людину пригадаємо відвідування Левком Григоровичем нашого міста.7 липня відійшов у вічність Левко ЛУК’ЯНЕНКО. 24 серпня йому би виповнилося 90 років.

У пам’ять про велику людину пригадаємо відвідування Левком Григоровичем нашого міста.

18 листопада 1991 р. в міському Будинку культури відбулася зустріч із кандидатом у Президенти України Левком Лук’яненком.

Автор цих рядків так висвітлив цю подію у місцевій пресі:

«Основну увагу у виступі Лук’яненко зосередив на проблемах здобуття Украї­ною незалежності, навів конк­ретні цифри пограбування українсь­ко­го народу «московською» імперією в ко­муністичні часи. Щороку 100 млрд.крб. перераховується з України до Моск­ви. Розподіл надходжень від продажу продукції за кордон такий: 98,8% – центру; 1,2% – Україні. Перше завдання майбутнього Президента він вбачає у тому, щоби перекрити обидва канали грабунку. Є ще й третій канал – ми годуємо величезну імперську армію чисельністю 1,5 млн.чол. Нам же досить мати 300-550 тисяч і заощадити тим самим 15 млрд.крб.

Кандидат у Президенти зіставив до­сягнення Фінляндії й України, які до 1917 р. обидві входили до складу імперії. Сьогодні самостійна Фінляндія, маючи поганий клімат і нікудишні зем­лі, займає четверте місце у світі за рів­нем життя. А Україна, залишившись колонією, тільки на 81-му місці. Й це при гарному кліматі та родючих землях. Левко Григорович задав риторичне запитання: «Якби ми 1917 року відстояли Українську Народну Республіку, чи був би в нас Голодомор 1933 року, винищення інтелігенції 1934 і наступних років, голод 1947 року?!».

Лук’яненко хоче, аби 1 грудня народ підтвердив Акт проголошення незалежності України, обрав Президентом людину від демократичних сил.

Кандидат у Президенти відповів на численні запитання.

– Чи не вважаєте Ви доцільним, щоб від демократичних сил був один кандидат?

– Те, що тепер є сім претендентів, непогано. Наші поїздки по Україні сприяють піднесенню національної свідомості. Але новій Україні потрібен Президент від нових сил.

– У чому полягає різниця між Вашою програмою та програмою Чорновола?

– По-перше, Чорновіл виступає за федеративний устрій України, а я – проти. По-друге, Чорновіл ратує за дві державні мови. Я вважаю, що державна мова має бути одна. Але на­ціональні меншини повинні мати такі права, як, скажімо, українці у Бельгії чи Франції. По-третє, я за те, щоб керівники областей і районів обиралися народом і затверджувалися Президентом. Чорновіл же пропонує тільки призначати.

– У чому Ви вбачаєте реформу сіль­ського господарства?

– У роздержавленні та приватизації, а також у зміні податкової системи. Селянину потрібно дати землю, зробити господарем продукції, яку він виробляє. Податок повинен не вбивати ініціативу до роботи, а заохочувати. Потрібно, щоб і держава допомогла. Зокрема, розвитком виробництва засобів малої механізації. Щодо колгоспу, то селяни самі повинні вирішувати: потрібен він їм чи ні».

Другий візит до Кам’янця Левка Лук’яненка стався 2002 року.

17 травня у МЦ «Юність» відбулася просвітницько-мистецька акція «Ми – Українці», організована Українською республіканською партією «Собор». У ній взяв участь народний депутат України, голова ради старійшин УРП «Собор» Лев­ко Лук’яненко. Він говорив не стільки про політику, скільки про головне: не боятися бути Українцем на Українській землі.