НОВІ СТАРІ КАДРИ ПРО КАМ’ЯНЕЦЬ

22 жовтня 2020 р. Кам’янець-Подільський національний університет ім.Івана Огієнка відзначав 102 роки з дня заснування. До цієї події міська «Просвіта» підготувала сюрприз: уперше в місті продемонструвала кадри кінохроніки події, сфільмованої у жовтні 1918 р.

Над головним входом до центрального корпусу К-ПНУ на вул.Огієнка повісили екран, розставили стільці з урахуванням правильної дистанції – і на 19.00 запросили всіх охочих. Їх чекав підготовлений Дмитром БАБЮКОМ короткий документальний фільм про місто на початку ХХ століття та історію створення університету в Ка­м’янці, а далі, власне, кадри з відкриття навчального закладу.
Віднайшов унікальні кадри істо­-рик, художник та реконструктор Дмит­ро Бабюк.
– Півтора року тому побачив коротеньке відео у ютубі в групі «Довженко-Центр». Назви у відео не було, – розповідає Дмит­ро. – Там був коротенький шматочок: представники від гетьмана Скоропадсь­кого виходять із дверей університету і шикуються для фото. Одразу впізнав персонажів та поштову скриньку на стіні, оскільки фото, для якого вони шикувалися, збереглось і добре відоме сьогодні. Що відчув у ту мить? Затряслися руки і шалено забилось серце. Після довгих пошуків вдалося дізнатися, де зберігається ця плівка. Активіст кам’янець-подільської «Просвіти» Анатолій ПАЛАДІЙЧУК зв’язався з Владиславом БЕРКОВСЬКИМ, директором архіву Пшеничного, і викупив цифрову копію фільму.
Ми передивилися весь фільм. Цікаво, що ці кадри були підписані в оригіналі як представники «грабармії Денікіна та Крас­нова» (для радянського пропагандистського фільму це цілком нормально). Не дивно, що науковці, які вивчали фільм, пропустили цей момент.
Були і сумніви. Чи правильно ми атрибутували відео. У сцені прибуття потяга видно, що за ним кілька колій. А до Ка­м’янця йшла одна гілка. Поспілкувавшись із фахівцями, з’ясував, що колія завжди розгалужується перед вокзалом на декілька гілок. У наступній сцені видно військовий оркестр, який очолює капель­мейстер. У цій постаті одразу впізнав свого родича Зденека Комінека – і від хвилювання руки затряслися знову. Оскільки маю багато його фотографій у військовій формі, не важко було порівняти з хроніки однакові погони, знак 47 піхотного полку, який дислокувався в Кам’янці, розкішні вуса, пенсне та відповідні риси обличчя.
У фільмі на кашкеті в нього українська кругла кокарда: на честь відкриття університету він на прохання ще раз одягнув військову форму та очолив оркестр. Відомо ж, що офіційно до цієї події він уже звільнився з армії. Отже, на хроніці він.
Наступна сцена показує, як представник гетьмана Євген Лібов виходить із вагона, де його вітають міські посадовці у військовій формі. В одного на рукаві можна помітити пов’язку із двома кольорами (очевидно, жовто-блакитними). Повер­немось до Лібова. В нього були розкішні довгі вуса, які важко сплутати і легко впізнати. Він був одягнений у форму гетьманського зразка. Також з’ясував, які в нього були відзнаки (допоміг у цьому історик Максим Царенко). Отже, саме він виходив із вагона.
Інша сцена показувала православну хресну ходу. Про те, що така хода була, знаємо із численних спогадів очевидців тих подій. Відповідно сама дорога, її ширина та рослинність дозволяють припус­тити, що на кінохроніці – теперішня вулиця Огієнка в районі сучасного будинку номер 38.
Остання сцена, з якої все і розпочалось, поставила жирну крапку в доказі того, що це події 22 жовтня 1918 року в Кам’янці. На самому її початку ми на мить бачимо хлопця, який і вишиковував гетьманських представників для фото. Ба­чимо, як усі виходять із головного входу корпусу університету, бачимо поштову скриньку на стіні з відповідним написом. Ця скринька зафіксована і на кількох ві­домих фотографіях із події.
Все, що залишалось мені зробити, – змонтувати сцени в один окремий ролик. Цінний він тим, що дає нову інформацію про події відкриття університету і показує ті моменти, які не потрапили на фото. Важливість такого відкриття важко переоцінити. Тому ми цей ролик подаруємо університету для користування. А також плануємо його розмістити у ютубі після того, як він пройде ще деякі незначні косметичні правки. Варто ще відзначити Андрія Зайця, який для показу фільму люб’язно надав проєктор, керівництво університету (ректор Сергій Копилов, перший проректор Володимир Дубінський), які пішли нам назустріч та дозволили влаштувати показ перед корпусом.

Ірина ПУСТИННІКОВА.