КВІТКОВА РЕВОЛЮЦІЯ: РОЗКВІТ ЧИ ХАОС?
Наприкінці минулого тижня в місті почалися активні дебати щодо реорганізації «Квіткової алеї», що біля Центрального ринку. Соцмережі замайоріли заголовками про закриття квіткових рядів, а люди почали активно висловлювати здогадки щодо події. Міський голова Михайло ПОСІТКО прокоментував нововведення.
– У вільному доступі є план реорганізації «Квіткової алеї», в якому чітко позначені жовта зона для реалізації квітів і зелена зона, яка призначена для відпочинку та прогулянок. У останній торгівля заборонена, – пояснює Михайло Володимирович. – Комунальники вже наводять лад на цій території. Давайте будемо чесними: всі хочуть, щоб у місті було комфортно та чисто. Тротуари повинні використовуватися за призначенням, а зелена зона має бути доглянутою, де приємно присісти на лавочку і перепочити.
Але слова мера викликали неабияке обурення деяких містян, мовляв, а де ж тепер подітися пенсіонерам? І це ще «квіточки». Бо, крім звинувачень у тому, що «міська влада відбирає останній шматок хліба», бабусі кажуть, що їх «тепер виганяють і тамтешні бізнесмени, які уклали договір і заплатили за місце».
– Я не маю можливості укласти договір, бо не можу проплатити оренду, – тремтячим голосом розповідає жителька села Княжпіль Лариса Федорівна. – Та й не знаю, чи приїду завтра, не те що через місяць. Уже вік не той, здоров’я часто підводить. А жінка, біля якої я востаннє стала продавати квіти, сказала, що викличе поліцію, бо то її територія, яку вона орендувала. Навіщо у страшні часи війни власноруч створювати приводи для суперечок усередині громади? Ми ж усі люди…
Квітникарі, які займаються цією справою на постійній основі, нині активно укладають договори оренди, відповідно до яких за ними будуть закріплені земельні ділянки, де здійснюватимуть продаж рослин. Для них нововведення довгоочікуване, адже для їхнього бізнесу найбільшу загрозу, як виявилося, несуть не тутешні бабусі з домашніми квітами.
– Це питання мусить бути врегульоване, і тут постійно мають бути правоохоронні органи, які слідкуватимуть за дотриманням цих нововведень! Бо бабусь тут одиниці, вони здебільшого йдуть до входу в Центральний ринок, або стають обабіч гуртового, і там їм місця вистачає з головою.
А ось біля нас чудесно собі торгують справжні бізнесмени – люди з Чернівеччини, Тернопільщини тощо. Вони везуть свою квітку, продають у рази дешевше, переманюючи клієнтів. Ми до них не їдемо продавати, бо знаємо, що це заборонено і, як мінімум, нелюдяно, – обурюються квітникарі. – Але найбільше цікавить ось що: уклавши договір, кожен із нас матиме постійне робоче місце, яке буде закріплене за конкретною людиною. А що, коли я не вийду якийсь день чи тиждень? Гроші за оренду сплачені. На моє місце стане інша людина, яка або так само піде сплачувати цю оренду (тобто виходить уже подвійний тариф), або буде торгувати без «капіталовкладень», що буде максимально несправедливо.
Ольга ГОЛУБ.