ІЗ с.ЖОВТНЕВЕ В МІСТО – БЕЗ ЗАТОРІВ
Поки територіальна виборча комісія підраховує та вкотре перераховує голоси, поки вже який день не можуть підрахувати, хто ж у місті став мером, депутати-мажоритарники не лише святкують перемогу, а й узялися за виконання передвиборних обіцянок. Як-то кажуть, від слова – до діла.
Енергійність завжди була характерною рисою депутата міської ради Сергія БАБІЯ. От і тепер, здобувши перемогу за мажоритарним округом №24, Сергій Віталійович узявся до справ депутатських. Почав із проблеми, яка вже давно стала людським посміхом.
…Довгий час на затори, які в основному створювалися вранці біля залізничного переїзду від с.Жовтневого в напрямку міста, ніхто не звертав уваги. Водії та пасажири змушені були витрачати час, вистоювати довжелезну автомобільну чергу, аби потрапити в місто. Цікаво, що у зворотньому напрямку таких незручностей не виникало.
Що стало причиною такого затору, ми спробували з’ясувати в середу. Безпроблемно виїхавши з міста в напрямку с.Жовтневе, разом із Сергієм БАБІЄМ ми вирішили стати у кінець автомобільної черги, що тягнулася довжелезною вервечкою і закінчувалася за поворотом до Центральної районної лікарні.
У черзі ми стояли 103-ми, але не останніми. Одразу ж за нами прилаштувалися такі ж охочі потрапити в місто. А попереду майорів цілий ескорт із найрізноманітніших автівок – декілька маршруток, авто медичної служби, легкові автомобілі, навіть трактори та вантажівки. Вперше привітно зеленим блимнув світлофор, рушили, проїхали декілька метрів, зупинилися. Знову чекаємо.
– Замість того, щоб швидко та комфортно доїхати до міста, люди змушені витрачати власний час
на затори, – каже Сергій Віталійович. – Я вже зранку вдруге проводжу такий експеримент. За час, проведений у заторі, можна проїхати з одного кінця міста в інший.
І справді, в заторі ми пробули близько 15 хвилин, поки повільно, немов черепахи, не перетнули залізничного переїзду.
Біля нього нас уже чекала робоча група у складі начальника КП «Міськліфтсвітло» Володимира КРИЛОВА, начальника міської транспортної служби Сергія ДЕРГУНОВА та їхніх співробітників.
Як повідомив Володимир Улянович, підприємство якого здійснює обслуговування світлофорних об’єктів міста, світлофор на цій частині дороги до 08.00 працює у режимі жовтого миготіння, після чого переходить на звичайний, регульований. Саме після восьмої ранку і виникає затор, коли люди поспішають у місто на роботу. Тож так званий час пік – чи не основна причина затору на переїзді.
Як один з виходів із ситуації, виникла пропозиція змістити час переходу світлофора з режиму жовтого миготіння у звичайний режим на годину, але таке рішення не було би цілком доречним, адже все-таки час пік повинен належним чином регулюватися.
Інший варіант: розвантажити цю ділянку дороги за рахунок спрямування транспортного потоку в об’їзд. Для цього існують дві дороги, що ведуть у напрямку понтонного містечка. Перша проходить через територію колишньої «Агропромтехніки», яка нині знаходиться у приватній власності. Після перемовин Сергія БАБІЯ із власником цієї дороги, директором «Нової Будови» Ігорем КОВАЛЬСЬКИМ, той погодився тимчасово відкрити проїзд в односторонньому напрямку. Свого часу Ігор Юрійович вклав у реконструкцію дороги близько 800 тис.грн., проте він не заперечує, аби із часом ця дорога була передана на баланс міста.
Друга дорога перебуває у вкрай занедбаному стані, вона знаходиться одразу перед залізничним переїздом. За дорученням заступника міського голови Віктора ДИБАША, того ж дня туди було направлено спецтехніку, за допомогою якої дорогу розчистили та привели до ладу. Її експлуатуватимуть лише в односторонньому напрямку руху – із с.Жовтневе до понтонного містечка. Там сміливо зможуть проїхати вантажівки, трактори чи будь-яка спецтехніка.
У майбутньому планується перетворити цю дорогу на повноцінну та доповнити шматок вул.Князів Коріатовичів додатковою смугою руху.
У вирішенні будь-якої проблеми часто головним чинником виступають не стільки кошти, як вольове рішення та бажання «розрулити» ситуацію. Можливо і справді, ми вже дійшли до того етапу, коли вчинки красномовніші за слова.