ЯК НЕ СПОРТ, ТО ХОЧ РОЗВАГА
Наближаються головні змагання представників зимових видів спорту – 7-23 лютого відбудуться XXII зимові Олімпійські ігри в російському місті Сочі. На жаль, ані кам’янчан, ані студентів нашого національного вишу там не буде. Та що кам’янчани, загалом українці в цих видах зірок з неба не хапають, вряди-годи тішать нас міжнародними медалями (за винятком біатлоністок, які останніми роками потрапили до лав світових лідерів). Для нашого міста зимовий спорт – це насамперед приємне проведення часу.
Як масовий оздоровлювальний спорт, зимові види активно пропагувалися в радянські часи.
– Раніше лижі в нас були включені до міських спартакіад, – розповідає Юрій Пушкарьов, який впродовж 25 років очолював міський спорткомітет і на зорі української незалежності пішов на заслужений відпочинок. – Учасників ділили на вікові групи, вони проходили дистанції в кілька кілометрів у міському лісопарку. В усіх була форма та наклеєні номери. Окремо проводили першості міста, шкіл тощо. Навіть була Федерація лижного спорту, яку очолював Борис Одінцов.
Також заливали ковзанку на доріжці міського стадіону, де каталися всі охочі.
– Юрію Михайловичу, чому, на Вашу думку, нині це занепало?
– Все залежить від керівників міського спортивного комітету. Потрібно бути не лише хорошим спеціалістом, а й фанатично любити свою справу. Звісно, й погода впливає.
В національному університеті зимовий спорт (у плані загального розвитку) тримається на плаву. Масові лижні пробіги, коли сприяє погода, в кам’янецькому парку ще організовує кафедра легкої атлетики з методикою викладання – проводячи відкриту першість факультету фізичної культури. Також на університетському стадіоні заливають ковзанки. Виш володіє інвентарем – лижами та ковзанами, є навчальні програми із зимових видів.
У міських школах програми зимових видів спорту, звісно, також є, але от з інвентарем, за словами вчителя фізкультури НВК №13 Олексія Тімошенка, тут проблематичніше.
Зі спортом на ковзанах – інша ситуація. Кажуть, що найстаріші ковзани було знайдено на території України, в поселеннях кіммерійців, але ми так і не навчилися добре на них кататися – кульгає база. Проте в Кам’янці вже декілька років діє Льодова арена «Арктика», розміром 20 на 40 метрів. 2010 року, коли вона відкривалася, сподівання на неї були великі.
– Ми плануємо організувати секцію фігурного катання, хокейну команду, – казав тодішній міський голова Анатолій Нестерук. А власник закладу – хмельничанин Костянтин Бігус – обіцяв привозити із Чернівців тренера з фігурного катання, якщо юні кам’янчани ним зацікавляться.
Не зацікавилися. Принаймні саме так адміністрація закладу пояснює відсутність спортивних секцій – для кількох фігуристів проводити тренування нерентабельно, а групу зібрати не вдалося. Дехто вважає по-іншому – була б секція, а діти прийдуть. То в чому ж проблема? Знайдіть однодумців, тренера і займайтеся. Все впирається в бажання.
Схожа ситуація і з хокеєм: розміри майданчика дозволяють проводити аматорські матчі, але ж хто гратиме?! До того ж ковзанка функціонує орієнтовно з листопада до квітня. Тому «Арктика» нині сприймається насамперед як розважальний заклад.
До речі, старші люди з приємністю згадують, як у 70-х у дворах заливали майданчики – і хлопчики із саморобними ключками та захисними щитами ганяли у хокей.
Нагадаємо, що Україна претендує на проведення в Карпатах зимових Олімпійських ігор 2022 року. Може, це дасть якийсь поштовх українській спортивній інфраструктурі. І хоч виховувати в Кам’янці професійних «зимових» спортсменів практично нереально, але використовувати зимові принади для веселого і корисного проведення часу можна завжди, якщо дозволяє небесна канцелярія.