ДІВЧИНА, ЯКА ПОСТАВИЛА ВСЕ МІСТО… В ПЛАНКУ!

Юна, тендітна, мила і завжди усміхнена дівчина з легкістю може примусити не одну сотню людей лягти на підлогу і не рухатися, доки вона не дозволить.

Багаторазова чемпіонка України з велоспорту, призерка чемпіонатів Європи та світу, майстер спорту Віра Поповчук знає, як розвинути силу волі та з легкістю змінити тіло до ідеалу. Нині дівчина покинула заняття велоспортом, але знайшла себе в тренерській діяльності та навіть започаткувала загальноміський челендж«#планка30днів_поповчук». За лічені дні «лягли у планку» понад півтисячі кам’янчан. Віра розповіла журналістам «Подолянина», як змусити себе почати і не зірватися із занять спортом.

– Віро, коли перестала крутити педалі?

– Народилася і виросла я в рідному Кам’янці. Спочатку закінчила СЗОШ №5, потім – коледж ПДАТУ, а згодом – ПДАТУ, здобувши вищу освіту за спеціальністю «Агрономія». Пам’ятаю, як у дитинстві мрія­ла навчитись їздити на велосипеді, аби проводити більше часу з друзями, які вже вміли це робити. Одного разу випадково дізналася про гурток із велоспорту. Тоді навіть не підозрювала, що це стане частиною мого життя, і я буду професійно цим займатися. У Криму на спортивних зборах, коли готувалася до контракту з італійським клубом, почалася анексія. Цей момент і став переломним у моєму житті. Довелося залишитись у Кам’янці, де не було можливості проводити професійні тренування. Так і вирішила покинути велоспорт після стрімкої кар’єри велогонщиці й повернутися до реалій нашої країни.

– А як пощастило стати тренером?

– На щастя, познайомилася з чудовим тренером і професіоналом своєї справи Ксенією Шиманською. Жінка стала моїм наставником, допомогла працевлаштуватися тренером у фітнес-центр «Нова Будова», за що я їй дуже вдячна. Через два роки разом із партнеркою відкрили власний зал «EOS Fitness Club», який розташований на Пушкінській, 36. Тепер у мене є безліч сертифікатів і дипломів, працюю фітнес-ін­-структором групових та персональних тре­нувань, інструктором функціонального тренінгу на петлях TRX, розвиваюся в інших напрямках, адже фітнес-індустрія не стоїть на місці. Декілька разів на рік від­відую фітнес-конференції та семінари.

– Чому планка? І чому саме 30 днів?

– Хоч це і звучатиме нелогічно, але я завжди люблю перебувати в русі, не сидіти на одному місці, проводити час активно. Раніше не надавала переваги статичним вправам, легше було відпрацювати шалене динамічне тренування, ніж, наприклад, стояти в планці чи займатися йогою. Але для самодисципліни якось вигадала такий челендж із хештегом #планка30днів_попов­чук. Саме він змінив моє ставлення до спорту. Тепер усім кажу: коли є бажання, можна з легкістю підкорити власний «Еверест». Дівчата, яких я тоді тренувала, вирішили мене підтримати. Отак усе й почалося. Перший марафон налічував 50 учасників, другий – 210, а третій, що розпочався

1 грудня і триває досі, – 565 людей лише у перший день. Хоча я впевнена, що «неофіційна» кількість «планківців» значно більша.

– Чим цей челендж корисний?

– Він покращує здоров’я, адже під час виконання вправи працюють м’язи кору (комплекс м’язів, що відповідають за стабілізацію таза, стегон і хребта. – Прим. авт.) і дрібні м’язи-стабілізатори, які надзвичайно важливі в повсякденному житті. Але найголовніше – марафон дає людям розуміння, що в світі немає нічого неможливого, коли є бажання, яке підкріплюється самодисципліною. І це стосується не тільки спортивних досягнень.

– Як тренер, що побажаєш новачкам у спорті?

– Здійснення бажань і досягнення будь-якої мети. Головне – не забувати, що тільки ми можемо зробити себе та своє життя кращим.

Ольга БАНАХ.