НЕДОСИПАННЯ ЧЕРЕЗ ТРИВОГИ

Ракетні обстріли України і нальоти безпілотників росія здійснює й серед ночі. Тоді, коли люди вже декілька годин перебувають у глибокому сні. Розрив сну в такий час для організму найстресовіший.

Для нормального функціонування всіх систем організму людині необхідно спати вночі щонайменше сім годин.
У Forbes підрахували: лише в травні мешканці Києва могли недоспати близько 84 годин через нічні атаки столиці.
Разове недосипання має короткочасний вплив на організм: з’являються сонливість і втома, можлива дратівливість, знижується концентрація.
Подолання цього стану хоч і залежить від віку та особистих чинників, але зазвичай відбувається досить швидко.
За тривалого недосипання всі ці відчуття посилюються, а в разі постійних загроз обстрілів, додається ще більший стрес-­фактор. І тут уже починає страждати здоров’я: від судинних і м’язових спазмів (головні болі, біль у спині та кінцівках, шлунку тощо) до порушення гормональних процесів і обміну речовин із подальшими наслідками. Системна нестача сну негативно впливає на серцево-судинну систему, підвищується ризик інсульту, інфаркту, серцевих нападів, порушується ендокринна робота, провокується і підвищує­ться ризик діабету 2-го типу та ожиріння.
Ще один негативний аспект постійного недосипання – можливе погіршення стосунків із близькими і збільшення конфліктних ситуацій через ви­снаження психіки та нервової системи.
Незалежно від тривалості недосипання важливо керувати процесом свого відновлення. Тактика «Організм сам впорається» працює, коли тобі 20, у тебе чудова генетика, і недосипання триває короткий час.
Керувати фактором сну – це доросла відповідальність кожного.
В укриття можна ходити зі спальним мішком. У коридорі облаштувати з вечора максимально зручне спальне місце.
А якщо це неможливо, тоді варто вчитися керувати власним часом на сон у найближчий період, щоб компенсувати недосипання. Ідеться про те, щоб на наступний день чи два скасувати або перенести все, що можна. І перенаправити цей час на те, аби виспатися й надолужити час, необхідний для відпочинку.
Якщо три дні в нас є порушення сну – три дні шукаємо для себе додаткові можливості відновлення. Іноді й більше, враховуючи тривалу накопи­чену хронічну втому, яка нині спостерігається в багатьох людей.
Також варто йти до сну раніше – о 21-22 годині. І у вихідні також ловити свій час на сон. Якщо хилить на сон удень, і є можливість поспати хоча б 15-30 хвилин, буде дуже правильно піддатися цьому імпульсу.
Дуже важливе харчування, а особливо – насичення організму білком і холестерином низької щільності. Якісно впровадити це допоможуть ендокринологи та нутриціологи. Часто після безсонної ночі для роботоздатності люди п’ють багато кави та/або енергетиків. Та це – поганий варіант. У цьому разі ми потрапляємо в замкнуте коло, бо енергетики і кава перезбуджують нервову систему та не дають заснути наступного вечора. Кількість кави потрібно дозувати – не більше як дві чашки, і тільки в першій половині дня.
Навіть якщо ви перебуваєте у відносній безпеці й не бігаєте ночами в укриття, «залипати» під час тривог у соцмережах, новинах, серіалах і не спати саме через це – теж погане рішення. Зрозуміло, що це відбувається через тривожність, але у цьому разі варто опрацьовувати її з психотерапевтом, або піти до лікаря та визначитися із власною лінією заспокійливих, снодійних чи інших препаратів.