ШТОРИ, ЩО ЗМІНЮЮТЬ ЖИТТЯ
Загальновідомий вираз «Людина та її справа» здається банальним, але коли спілкуєшся з людиною, яка по-справжньому закохана у власну справу, інші слова підібрати важко. А після того, як побачиш ще й її роботу, то, взагалі, вислів «Це справді Ваша справа!» напрошується сам по собі. До таких людей належить і приватний підприємець Олена ЛАВРИНЮК, яка займається пошиттям ексклюзивного текстилю для дому. Її талант оцінено далеко за межами Кам’янця. Три роки поспіль Олена займає III місце у міжнародному конкурсі, організованому журналом «Штори» у м.Москва. Її відзначено у номінації «За особливе бачення використання тканин». Щороку учасницями конкурсу стають понад 250 майстринь з усього СНД, проте наша землячка зуміла вразити вимогливе журі та посіла гідне місце серед лідерів. У вересні вона очікує результати нового конкурсу, на який майстриня відіслала 170 нових робіт (у попередні роки – 40).
– Пані Олено, розкажіть, як виникла ідея займатися домашнім текстилем?
– Пошиттям штор, покривал, подушок, скатертин, ламбрекенів будь-якої складності я займаюся всього 7 років. До цього я шила одяг. Моїми клієнтами були багато заможних людей нашого міста, проте не було справжнього задоволення від своєї роботи, а це дуже важливий фактор. Тому змінила напрямок своєї діяльності. Нині у професійному плані я абсолютно щаслива людина: від своєї роботи отримую і моральне, і матеріальне задоволення. Крім того, тут присутня творча складова: ми виконуємо якісні аплікації, шукаємо нестандартні рішення у поєднанні тканин, розробляємо новий дизайн, слідкуємо за світовими тенденціями. А найголовніше, – коли за нашу роботу дякують люди. Одна клієнтка, коли побачила своє вікно з новими шторами, сказала: «Раніше я думала, що таке буває лише на картинках». Саме відгуки людей, їхні емоції, рекомендації своїм друзям і знайомим є справжньою оцінкою нашої роботи.
– Яким чином відбувається процес «народження» нових моделей?
– Тут багато залежить від клієнтів, їхніх уподобань, інтер’єру квартири чи будинку і навіть від їхнього внутрішнього світу. Я як психолог намагаюся зрозуміти свого клієнта, аби зробити те, що підійде саме цій людині. Спочатку я пропоную 3-4 варіанти фасонів, щоб людина мала вибір. Можна і більше запропонувати, але тоді вже важко визначитися. Далі ми разом із клієнтами обираємо тканини, яких у нас надзвичайно великий вибір. Ми працюємо з найкращими постачальниками, які гарантують якість свого товару. Потім модель іде в роботу.
– Чи існує мода на певні види штор, покривал, скатертин, ламбрекенів?
– Так. Але, як і у випадку з одягом, тут не можна сліпо наслідувати якусь одну тенденцію. Звичайно, ми слідкуємо за ринком текстилю, але тут, перш за все, важливий сам замовник. Для когось підійде те, що зараз ультрамодне, а комусь сподобається модель, що була модною 10 років тому. I тут справа зовсім не у старомодності, а у стилі кімнати, світосприйнятті господаря.
– Чи плануєте розширювати свій бізнес?
– Нині ми завершуємо будівництво власної майстерні, але, чесно кажучи, трохи боюся відповідальності за інших людей: щоб вистачило всім роботи, коштів на достойну зарплату. Хоча особисто я ще з дитинства знала, що не зможу працювати на когось, тому рішення про власну справу далося практично без вагань. Думаю, що невдовзі ми розширимо нашу справу, почнемо роботу з клієнтами з інших міст.
– Коли ж Ви встигаєте стільки, адже лише на цьогорічний міжнародний конкурс від журналу «Штори» Ви надіслали 170 робіт?
– Ви знаєте, це ще не всі мої роботи, бо, на жаль, не всі клієнти дозволяють фотографувати готові вироби, але це їхнє право. Коли любиш свою роботу, то часу на неї не шкодуєш, увесь час виникають нові ідеї, нестандартні рішення.
Мені чоловік говорить: «Ти можеш хоч інколи не думати про свої штори?!». Але в мене так не виходить. Адже ця робота не може виконуватися механічно, як наприклад, відпрацював зміну на заводі – і до ранку можеш забути про свою роботу. Тут так не можна. За нашими замовленнями стоять люди, їхній комфорт, затишок осель. Може здатися дивним, але інколи навіть штори можуть щось змінити у житті людини.
– Як це?
– У мене був цікавий випадок. Одного разу мене запросили оздобити дитячу кімнату талановитому хлопчику, який займається боксом. Він у свої 12 років мав дуже багато досягнень і перемог у різних міжнародних змаганнях, але через постійне прагнення до професійного зростання хлопчик був трохи скований, постійно говорив, що йому ще дуже багато треба працювати, його досягнення нічого не варті, він гірший за своїх друзів. Я запропонувала дитині зробити штори з аплікацією у вигляді боксерського
пояса, ми прикрасили їх його медалями, яких у нього безліч. Замість звичайного підхвату для штор я купила справжні боксерські рукавички. Ефект виявився несподіваним. Ви би бачили реакцію цієї дитини та його мами! Молода жінка просто розплакалася. I я знаю точно, що самооцінка у дитини зросла. Коли я відправляла свої роботи на конкурс, то до кожної робила підпис. Там я написала і про цього хлопчика.
– Розкажіть детальніше про конкурс, як Ви туди потрапили?
– Щоби бути компетентною в усіх новинках, постійно читаю спеціалізований журнал і новини в Iнтернеті. Одного разу натрапила на оголошення про конкурс і вирішила спробувати.
Коли я сказала своїй родині, що буду брати участь у конкурсі, то спочатку вони це сприйняли дещо скептично, але коли мені повідомили про III місце з 250 учасниць і надрукували мої роботи у великому каталозі, то реакція була вже зовсім іншою. Мій батько, зазвичай дуже стримана людина, сказав: «Я завжди знав, що ти у мене особлива». I це для мене найвища похвала.
– Чи брали Ви участь в інших конкурсах?
– На жаль, поки що такі конкурси проводить тільки Москва.
– Можливо, варто спробувати організувати власний конкурс Олени ЛАВРЕНЮК?
– Думаю, це справа часу. Я хочу далі розвиватися, зростати професійно і, думаю, згодом дійду і до того, щоб організувати щось подібне.
Ця розмова могла б тривати дуже довго, але краще один раз побачити, ніж сто разів почути. А побачити це варто. Ознайомитися з роботами майстрині можна на її власному сайті. Деталі за телефоном: 097-610-9127.
Вероніка ВЛАСЮК, спец. для «ПОДОЛЯНИНА».