Вівторок, 13 Квітня 2021 р.

ВЕЛИКИЙ УКРАЇНЕЦЬ, УЧЕНИЙ, ПАТРІОТ

Валентину Андрійовичу Яблонському – 90!

Як свідчить довідка з Вікіпедії, Валентин Андрійович Яблонський – громадський діяч, народний депутат України другого скликання, український учений у галузі освіти, історії, ветеринарної медицини, доктор біологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент Національної академії аграрних наук України (1995), академік-засновник Академії наук вищої школи (АН ВШ) України (1992).

Валентин ЯблонськийІм’я Валентина Андрійовича Яблонського вже багато років відоме далеко за межами нашої країни, воно є символом порядності, патріотизму, вірності своїй справі. В одній особі поєдналися непересічний талант і велика працелюбність, відповідальність і професіоналізм, інтелігентність і неабиякий розум, вражаюча ерудиція та мудрість. Професійна та громадська діяльність Валентина Андрійовича – це шлях надзвичайно пат­ріотичної людини, котра істинно любить Україну: «…я щасливий тим, що хоч маленьку дещицю зробив для свого народу, його освіти, науки, що вніс свою кровинку в утвердження української державності…». У цих словах сутність, характер і покликання юві­ляра.
Валентин Андрійович є автором понад 300 наукових праць, із них – два довідники, одинадцять навчальних посібників, підручників, сім монографій, близь­ко 900 рефератів у реферативному журналі «Биология» із серії «Физиология человека и животных», понад 150 статей у засобах масової інформації. Його головні напрями досліджень: фі­зіологія, патологія та імунологія відтворення тварин; наукознавство, ме­тодологія і методи наукових досліджень; історія та організація вищої освіти в Украї­ні та за кордоном; пробле­ми педагогіки вищої школи; історія України; історія церкви; історія Української повстанської армії; історія Волині; українсько-­поль­ські стосунки. За 55 років роботи в на­уці та вищій освіті Ва­лентин Андрійович зробив внесок у підготовку та підвищення кваліфікації близько 15 ти­сяч фахівців, підготував 5 докторів та 25 кандидатів наук.
Народився Яблонський 8 груд­ня 1930 року в селі Вербень (тепер Демидівського району Рівненської області) в родині священника. Закінчив Львівський ветеринарний інститут (1953), після чого працював головним ветеринарним лікарем Маге­рівського району Львівської області (1953-1959). Далі три роки навчався в аспірантурі. Після успішного захисту 1962 року кандидатської дисертації та здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук Валентин Андрійович до 1967 року працював на Передкарпатській сільськогосподарській дослідній станції Міністерства сільського господарства УРСР на по­саді заступника директора з нау­кової роботи. У цей час він активно займався вивченням обміну речовин у спермі різних видів сільськогосподарських тварин, одним із перших освоїв та провів електрофоретичний аналіз білків сперми.
З 1968 до 1972 року Валентин Андрійович був на викладацькій роботі. Він – старший викладач, доцент, завідувач кафедри ветеринарії в Кабардино-Балкарському державному університеті в місті Нальчик. Яблонський 1971 року захистив у Львівському зооветеринарному інституті докторську дисертацію на те­-му: «Видові особливості обміну речовин у спермі бугая, барана та кнура». Учене звання професора йому надано 1973 року.
З 1972 до 1994 року працював у Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті завідувачем кафедри фізіології і біохімії, деканом зооінженерного факультету (1973-1974), проректором із наукової роботи і завідувачем кафедри аку­шер­ства та штучного осіменіння тварин (1974-1994).
Яблонський – ініціатор створення факультету ветеринар­ної медицини у КПСГІ (1979), де 15 років очолював кафедру ветеринарного акушерства і хірургії. На базі кафедри ним була створена науково-дослідна лабораторія імунології відтворення ссавців, підрозділ транс­плантації ембріонів, де і нині проводяться фундаментальні та прикладні дослідження.
Професор Яблонський створив наукову школу з імунології репродукції тварин та одним із перших вітчизняних учених став членом Міжнародної асоціації імунологів, є визнаним фундатором наукової школи ветеринарної імунології відтворення на теренах СНД. У травні 1991 року в Ріо-де-Жанейро професор Яблонський на конкурсній основі був обраний віцепрезиден­том Всесвітньої асоціації ветеринарної освіти. Результати нау­ково-дослідної роботи ним особисто представлялися на наукових форумах у Японії, Польщі, США, Болгарії, Канаді, Німеччині, Італії, Голландії, Хорватії, Чехії, країнах СНД. Варто відзначити, що в період розпалу «холодної» війни склад радянських зарубіжних делегацій не перевищував 3-4 особи. По суті, в ті роки професор Яблонський був єдиним представником української імунології та ветеринарної науки на міжнародних наукових форумах за кордоном. Вільно володіючи німецькою, англійською, польською, чеською та ін­шими європейськими мовами, він активно налагоджував творчі зв’язки з провідними зарубіжними вченими та науковими школами.
Яблонський виступає на засіданні Будучи видатним ученим та педагогом, професор Яблонський активно веде громадську роботу: він народний депутат України другого скликання, як голова підкомісії з науки, зай­мався питаннями реформування вищої школи, є одним із авторів закону «Про освіту», а також законів «Про основи державної політики в галузі наукової та нау­ково-технічної діяльності», «Про ветеринарну медицину». Як член Ради Європи у 1995-1997 роках, гідно представляв нашу державу в Раді Європи, неод­норазово виступав на її засіданнях, є співавтором Європейсь­кої конвенції з біоетики (про клонування організмів) – «Про охорону прав людини при застосуванні досягнень медицини та біології».
Яблонський зробив значний внесок у збереження та відновлення нашого міста, розвиток Подільського регіону, Подільської аграрно-технічної акаде­мії (університету) та інших навчальних закладів Кам’янця-Подільського, відповідально ставився до своїх депутатських обов’язків, за що удостоєний звання «Почесний громадянин» Кам’янця-Подільського.
З 1998 року Яблонський – про­фесор Національного аграрного університету, член ВАК України, ініціатор створення та член спеціалізованої вченої ради в НУБіП із захисту кандидатських і докторських дисертацій, директор навчально-наукового центру незаразних хвороб тварин НАУ, професор кафедри ветеринарного акушерства, гінекології і біотехнології НАУ, з 2004 року – академік-секретар аграрного відділення АН ВШ України та член Президії АН ВШ України.
За майже 20 років роботи в університеті на посаді профе­сора кафедри НУБіП Валентин Андрійович проводив успішну підготовку студентів, аспірантів, докторантів, написав величезну кількість наукових статей та методичних матеріалів, серед яких посібники: «Вища освіта України на рубежі тисячоліть» (1998), «Наукознавство» (2001), «Практичне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин» (2002), «Біотех­нологія відтворення тварин» (2005), перший український підручник для ЗВО «Ветеринар­не акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології», колективна монографія за редакцією Яблонського «Біотехнологічні і молекулярно-генетичні основи відтворення тварин» (2009), посібник для англомовного потоку «Obstetrics, Gyne­cology and Biotechnology of Animal Reproduction» (2009);
автобіографічна повість «Сімдесят п’ята зима» (2005); «Нерозставлені акценти» (2010); «Епікриз» (2015); «Нескорена Волинь» (2017).
За внесок у вітчизняну науку та багаторічну науково-педагогічну діяльність Яблонський неодноразово отримував урядові подяки, йому надано звання заслуженого діяча науки і техніки України (1992), він – лауреат наго­роди Ярослава Мудрого АН ВШ України (2005), нагороджений медаллю імені Івана Мазепи (2018).
Валентин Андрійович – надзвичайно скромна людина, найвищою нагородою для себе вважає не державні відзнаки та премії, а довіру і повагу людей, здобутки своїх учнів, досягнення дітей і внуків. Хто б не спілкувався з Валентином Андрійовичем, вражений його душевною чистотою, великим духовним багатством, вмінням і бажанням творити добро. Його покликання – служити рідній землі: самовіддано, чесно, до кінця.

Олександр БОДНАР, учень Яблонського,
випускник ветеринарного факультету КПСГІ 1985 року, кандидат біологічних наук, доцент.