П'ятница, 29 Березня 2024 р.

БАДОЄВ ІЗ КАМ’ЯНЕЧЧИНИ

Кам’янець-Подільський коледж культури та мистецтв у всі часи славився вмінням розкривати талановитих студентів, даючи їм дорогу в світ великих можливостей. 19-річний Богдан ЗАГОРОДНЮК виявився якраз одним із таких талановитих та працелюбних юнаків. Будучи випускником згаданого коледжу, він на цей час, навчаючись та працюючи в Києві, вже встиг показати себе справжнім професіоналом у роботі з фото- і відеоапаратурою й обробці візуального контенту. Наразі уродженець Кам’янця є досить відомим у столиці кліпмейкером, який, проте, не обмежується роботою лише з вітчизняними виконавцями, але виходить на міжнародний рівень, співпрацюючи з ар­тистами з Білорусі й Іспанії. Про кожен свій крок на шляху до великої мети у власній творчості, починаючи з дитячого захоплення фотографією і відео, хлопець із задоволенням розповів нашим читачам.

Богдан Загороднюк– Богдане, як і коли виникло бажання стати відеорежисером?
– Для мене все почалося ще з дитинства. У батька була відеокамера для фіксування різних свят­кових подій у сімейному колі. Він регулярно робив фільмування наших родинних урочистостей. Час від часу мені теж щастило брати до рук камеру й знімати все, що відбувалося довкола. Буквально з першого знайомства з камерою я полюбив операторську роботу. Трохи пізніше з допомогою спеціального програмного забезпечення навчився редагувати власноруч відзнятий відеоряд. Свої перші роботи публікував на Youtube, де інколи збирав навіть більш як 10000 тисяч переглядів. Це мене дуже тішило, якщо відверто. Деякі з цих «проб пера» можна переглянути в моєму профілі на «Vimeo».
2012 року, тринадцятирічним підлітком, я остаточно усвідомив, ким саме хочу бути в майбутньому. Тоді, після гри у футбол із друзями, попросив знайому дівчинку дати мені свій фотоапарат для того, щоб зробити декілька світлин. Почав фотографувати та ввійшов у смак із того дня вже назавжди. Відтоді я весь час знімав на свій мобільний телефон. Згодом попросив у батьків придбати мені камеру. Це був «Canon D3100». Пристрій пропонував досить пристойні фотоможли­вості, попри не надто високу ціну.
З огляду на палке захоплення створенням образів вирішив піс­ля школи вступити до Кам’янець-Подільського коледжу культури та мистецтв. Вдячний викладачам за ті знання, які вони мені передали. Успішно використовую цю базу знань, навчаючись уже в столиці, в університеті культури.
Одночасно із навчанням у коледжі самостійно займався фотосправою у вільний час. Усі режисери з цього починають. Фотографував, як кажуть, «за шоколадку». Не зважав на тих, хто часом глузував із мене через це. Так само із відео. Знімав на чистому ентузіазмі, заради того, аби заробити хорошу репутацію. Переважно в мій об’єктив потрапляли події в рамках різних масових заходів – від весіль до шкільних лінійок на перше вересня.

– Яким було твоє перше платне замовлення?
– Уперше мені заплатили за знімання рекламного ролика для одного із міських закладів харчування. Тут, можна сказати, пішов проти течії. Бо всі ж переважно почи­нають заробляти кошти, монтуючи якраз-таки весільні відео.

– Коли та за яких обставин роз­почалася твоя співпраця з артис­тами? Знаю, що першими твоїми партнерами в роботі були місцеві репери.
– Із першим своїм клієнтом познайомився через представників танцювального колективу «Adjan­ta», з яким тоді активно співпрацював, знімаючи для потреб танців­ників різні проморолики. Цим клієнтом став місцевий музикант «Гуру Манхеттена». Трохи пізніше ми домовилися про знімання та монтаж музичного кліпу на композицію «Хуліган». Відеоробота майже від­разу почала стрімко набирати популярність і збирати перегляди. Сьогодні її переглянули більш ніж 125 тисяч відвідувачів Youtube.
Ще за деякий час познайомився зі своїм тепер хорошим другом – ка­м’янчанином Павлом Верцинським. Він також реп-артист, який виступає під псевдонімом «Prabhu». Павло записує спільні роботи з артис­тами з Білорусі, а також реперами з деяких країн ЄС. Його композиції регулярно займають чільні місця в популярних музичних чартах та топах на стрімінгових платформах, як-от «Apple Music» та «Spotify». З Па­шею часто працював, навіть вкладаючи власні гроші у виробництво відеоматеріалу для його музики.

Богдан Загороднюк ліворуч– Давай детальніше зупинимося на київському періоді твого життя.
– Загалом я більш-менш регулярно навідувався до Києва, ще навчаючись у коледжі. В столиці, ще до епідемії, знімав відео для білоруса «Young Target». Справжнє ім’я – Єгор Таранов. Він доволі популярний у своїй країні в жанрі репу та хіп-хопу. Мешкає в Мінську.
А нині через пандемічні обставини і навчатися в університеті, і працювати поки доводиться в дистанційному режимі. На цей момент я курсую між Маковим, де проживаю з батьками, та власне Кам’янцем. Київ як третя точка маршруту тимчасово стала недоступною.

– Опиши кількома словами, як відбувається процес створення музичних відео?
– Якщо коротко, то весь виробничий процес можна умовно поділити на три етапи. Препродакшн – коли ми готуємо всю необхідну до­звільну документацію для фільмування. До них найчастіше належать: карти фільмування, календарно-­постановочний план, замальовки кадрів, монтажно-технічні розробки та інше.
Якщо необхідно – беремо деяку апаратуру в оренду, набираємо команду, в якій кожна людина від­повідає за окрему ділянку роботи. Для прикладу, хтось займається встановленням і налаштуванням освітлення. Окремо хочу віддати належне своєму другу Толі Ружицькому. Він надзвичайно круто керує зйомкою з повітря за допомогою квадрокоптера. Результати роботи Толика можна побачити в нашій недавній відеороботі «Коли ти поруч». Відеоряд екранізує однойменну музичну композицію вже згаданого «Prabhu».
Другим етапом є процес безпосереднього знімання матеріалу. Його прийнято називати продакшном. І нарешті третій етап – пост­продакшн. Він полягає в обробці вже готового відеоряду за допо­могою спеціалізованого програмного забезпечення. Зазвичай це «Adobe Premier Pro». Як правило, цю заключну частину роботи беру на себе. Інколи керую процесом знімання. Часто сам беру до рук головну камеру.

– Хто, крім білорусів, цікавився твоїми послугами?
– Мав конкретні пропозиції щодо роботи зі Штатів, Польщі. Але, знову ж таки, пандемія стає на заваді.

– З ким із вітчизняних і західних музикантів хотів би попрацювати в майбутньому?
– Стосовно українського шоу-­бізнесу, то я хотів би взаємодіяти з усіма відомими артистами. Серед західних у мене є три кандидатури: «Asap Rocky», «Drake» і «Travis Scott». Ця заокеанська трійця надзвичайно відома у світі реп-музики.

– Який твій секрет успіху?
– Працювати, планувати й сподіватися тільки на власні сили.

– Хто для тебе є взірцем для наслідування у професії?
– Українська відома кліпмейкерка Таня Муіньо. Вона знімає всі відео для Дмитра Монатіка. Недавно вийшла на міжнародний ринок. Відзняла кліп для американського репера «Lil Nas X».

– Богдане, чим займаєшся на дозвіллі?
– Спортом. Футболом або бігом. І навіть під час цих неробочих активностей продовжую розробляти плани майбутніх проєктів.

– Які твої плани на майбутнє?
– Розширювати коло клієнтів, знаходити нові можливості, знайомства. Робити значно більше крутих проєктів. Зокрема, хотів би зняти документально-ігрове кіно про наше місто.

Богдан БОДНАРУК.