Четвер, 18 Квітня 2024 р.
26 Листопада 2021

НОВІ ГОСПОДАРІ СТАРОЇ РУСЬКОЇ БРАМИ

Декілька місяців тому в ЗМІ зчинився галас через тендер на оренду комплексу Руської брами в Старому місті. Ходили чутки, що на пам’ятку поклала око дружина чинного народного депутата України. Та насправді в тендері взяли участь лише дві організації. Переможцем було визнано один із кам’янецьких клубів змішаних єдиноборств.

Днями стало зрозуміло, що єдиноборствами у старих стінах не займатимуться. По роз’яснення, хто ж став господарем комплексу, і що планується там зробити, ми звернулися до хмельницького бізнесмена та реконструктора Костянтина Пархоменка.

– Пане Костянтине, чи правда, що орендарем унікальної гідротехнічної пам’ятки XV-XVI століття стали Ви?
– Саме так. Давно люблю Руську браму. Я подався на оренду через систему «Прозорро». Кандидатів було два: я і клуб єдиноборств. Виграв клуб, але умови договору оренди їх не влаштували, і вони відмовилися від підписання документів. І, згідно з процедурою, переможцем автоматично став я. Це все відображено в протоколах аукціону.

– Наскільки відомо, Ви взяли Руську браму в оренду на п’ять ро­ків із правом продовження оренди на наступні п’ять років. Яким бачите майбутнє пам’ятки?
– Майбутнє комплексу я бачу як живий інтерактивний музей, де постійно відбуваються тематичні заходи та майстер-класи з ремесел. Брама має стати таким самим туристичним магнітом, як і Стара фортеця.

– Свого часу в двох залах голов­ного корпусу пам’ятки підприємець Ігор Данілов облаштував невелику експозицію, присвячену військовій історії Поділля. Чи збираєтеся її залишити?
– Так. Експозиція повністю збережена, і я вже працюю над її додатковим наповненням, новими експонатами та інтерактивами.

– Були побоювання, що за нових господарів, хто б ними не став, у містян і туристів зникне можливість вільно відвідувати територію Руської брами…
– Даремні побоювання. Доступ до комплексу для туристів є і залишиться вільним.

– Пане Костянтине, але ж ви – хмельничанин, а брама – у Ка­м’ян­ці. Чи не буде проблемно підтримувати комплекс у належному стані, перебуваючи за 100 км від нього?
– Так, задля цього я вже переїхав жити до Кам’янця.

– У червні цього року Ви проводили на Руській брамі фестиваль середньовічної культури. Чи плануєте робити це й надалі?
– Так, фестивалі плануються. І хочу, щоб їх було багато й різнопланових. І історичні, і музичні, і літературні, і різні художні виставки.

– Чи думаєте над тим, щоб змінити сприйняття пам’ятки кам’янчанами? Адже в місті є й такі, хто навіть не знає, де розташована Руська брама. І навіть такі, хто знає, але не завжди вибираються туди на події, адже відомо, що інфраструктурно це досить глухий куточок міста, куди веде розбита дорога і не їздять маршрутки. Багатьох відлякує рельєф місця: від брами до середмістя потрібно довго підніматися вгору.
– Це сприйняття будемо зміню­вати постійною популяризацією наших заходів, самої Брами та її музею в міських соціальних мережах. На­разі готуємо тут резиденцію й пошту Святого Миколая, яка буде функціонувати як справжня пошта, а листівки можна буде виготовити власноруч.

– Цікаво. А ельфи не померзнуть? Адже, наскільки знаємо, опалення в комплексі немає.
– В одній із його частин ми вже зро­били опалення.

– Кажете, що «ми зробили». «Ми» – це Ви і родина, чи Ви і команда однодумців? Можливо, якась організація?
– Тут я жодну організацію не представляю. «Ми» – це я і волонтери з Хмельницького та Кам’янця-Подільського.

– Не боїтеся звалювати на влас­ні плечі таку непросту ношу? Адже потрібно буде і прибирати, і траву косити, і за комунікаціями слідкувати…
– Боюся. Бо це насправді велика ноша. Наразі все вимагає дуже багато грошових вкладень, часу і сил. Але це була моя мрія: опікуватися таким комплексом, перетворити його на щось, що буде вабити містян і туристів. Тому вже все, якщо впрягся, то відступати немає куди.

– Тоді успіху Вам у нелегкій справі.

Спостерігати за тим, як і які роботи виконуються на Руській брамі, можна на сторінці Костянтина Пархоменка в соціальній мережі фейсбук (facebook.com/kastetius) та на сторінці фестивальної агенції «Брама»
(facebook.com/brama­fest).

Ірина ПУСТИННІКОВА.