Субота, 31 Липня 2021 р.

…А БУХГАЛТЕР ВИЙШОВ ГАРНИЙ

Сьогодні разом із колегами своє професійне свято відзначає головний бухгалтер ТОВ «ВКП «Профілайн» Тетяна ТРІШНЬОВСЬКА. У Тетяни Володимирів-ни – великий досвід роботи. Вона вже 18 років має справу з цифрами та рахунками. Але лише 3 роки працює на підприємстві, яке займається виробництвом сухих будівельних сумішей – клеїв для плитки, пінопласту, вогнетривких сумішей для камінів, а також самовирівнювальну суміш для підлоги, універсальну грунтовку.

Тетяна ТРІШНЬОВСЬКАУ пані Тетяни досить динамічне життя. Після закінчення школи проаналізувавши, що на ринку праці бухгалтер – затребувана професія, вона вирішила вступати до сільгоспінституту, але не пройшла за конкурсом, тому пішла працювати лаборантом кабінетів фізики та хімії у рідну школу №6 та одночасно навчалася на вечірніх курсах бухгалтерів промислових підприємств та об’єднань, що при індустріальному технікумі. 1998 р. Тетяна Володимирівна таки вступає до ПДАТА і здобуває спеціальність «Облік та аудит. Фінанси і кредит». Навчаючись в академії, Тетяна ТРІШНЬОВСЬКА встигла вийти заміж, народити сина та сумлінно працювати. Колеги дивувалися, як у цієї молодої жінки вистачає на все це сил.

– Про бухгалтерію мріяли з дитинства?

– Взагалі-то, я мріяла стати стюардесою, оскільки в дитинстві з батьками постійно літала до бабусі на Урал. І мені дуже подобалося спостерігати за роботою стюардес, особливо звернула тоді увагу на їхню форму та поставу. Але доля розпорядилася по-іншому, як кажуть, «пролетіла» в інституті, а тим часом працювала лаборантом і закінчувала курси бухгалтерів. Моя сусідка Тетяна СЕМЕНОВА, знаючи, що я навчаюся на бухгалтера, запропонувала мені йти працювати рахівником у бухгалтерію цементного заводу, бо у них з’явилася вакансія. Тут я пройшла справж-ню школу. Спочатку було страшнувато: цифри, рахунки, дебет – кредит, оборотно-сальдові відомості, баланс…

– Як довго Ви маєте справу з бухгалтерією?

– Половину свого життя – 18 років. У 24 я вже стала головним бухгалтером ДП ВКП «Подільський клінкер» ВАТ «Подільський цемент», а протягом останніх трьох років працюю головним бухгалтером ТОВ «ВКП «Профілайн».

– На якому ж етапі Ви закохалися в бухгалтерію по-справжньому?

– Працюючи на «ВКП «Подільський клінкер». Саме тут я почала самостійно приймати рішення та відповідати за них. Ми займалися відвантажуванням продукції за кордон через Одеський порт. Там, окрім бухгалтерської справи, доводилося оформляти вантажно-митні декларації, домовлятися, спілкуватися та зна-йомитися з різними людьми. Тут я вивчила нові для себе валютні операції.

– Тетяно Володимирівно, Ви стали головним бухгалтером у такому молодому віці та ще й у ті часи… Напевно, мали гарних учителів?

– Так, крім сусідки Тетяни Спиридонівни, яка дала мені путівку в бухгалтерське життя, вирішальну роль зіграла головний бухгалтер цемзаводу Катерина АБДУРАХМАНОВА. Катерина Степанівна – дуже толерантна людина, але саме вона вчила мене, як-то кажуть, батогом і пряником. Вона ставила завдання та контролювала, яким шляхом я їх виконую. Напевне, вона зрозуміла, що на мене можна покластися, і рекомендувала тоді на посаду головного бухгалтера у «ВКП «Подільський клінкер».

Я також дуже вдячна всьому колективу бухгалтерії цемзаводу. Ніхто не приховував жодних секретів ведення бухгалтерського обліку. Я мала можливість на практиці навчитися ведення більшості бухгалтерських рахунків. Проте якби не підтримка батьків, які розуміли моє бажання навчатися та допомагали доглядати за сином, не знаю, як би я з усім цим упоралася. Нині, як ніколи, мене підтримує чоловік. Володя допомагає з домашніми справами, опікується сином, завжди відчуває мій настрій і вміє підтримати.

– Робота бухгалтера складна?

– Досить таки. Коли йдуть звіти, то і ночі недоспані, і сім’я страждає, бо мама з головою поринає у роботу. Крім того, потрібна тиша, аби не помилитися. Сьогодні я навіть не уявляю свого життя без цих рахунків і цифр. Може, в іншій сфері нині я би себе і не знайшла.

Тетяна ТРІШНЬОВСЬКА– Вдома дебет із кредитом сходиться?

– Звичайно, я ж – бухгалтер. Баланс скрізь: у коханні, роботі та житті.

– Вам цифри вночі не сняться?

– Буває. Інколи навіть уві сні приходить вирішення якоїсь складної ситуації.

– Чим ще, окрім способу заробляння грошей, є для Вас бухгалтерія?

– Це надзвичайно різнобічне життя, спілкування з цікавими особистостями, почуття відповідальності, а також повага та вдячність від людей.

– А Ви хотіли б, щоби син пішов Вашими слідами?

– Ні, якби була донька, тоді можливо. Моєму Віталику лише 8 років і він для себе вже обрав небезпечну та мужню професію. Він хоче стати спецназівцем.

– Зазвичай існує думка, що бухгалтери – «сухарі»…

– Знаєте, я була досить замкнутою, але моя робота зробила диво. Я навчилася спілкуватися з людьми, стала сміливішою та впевненішою. Бухгалтер – це і психолог, і порадник, інколи і «жилетка». У житті я – оптиміст. Вважаю, що позитив притягує позитив і проблем, яких не можна було б вирішити, немає. Потрібне лише бажання це зробити.

– Ви – забобонна людина?

– Ні. Але вірю в долю. Та до всього необхідно докладати багато зусиль, тоді й доля буде прихильною.

Користуючись нагодою, вітаю всіх колег із професійним святом – Днем бухгалтера. Зокрема, колективи бухгалтерії ВАТ «Подільський цемент» на чолі з Катериною АБДУРАХМАНОВОЮ та її заступником Тетяною СЕМЕНОВОЮ, ВАТ «Будіндустрія» на чолі з Тетяною БІГУНЯК і ПП «Аудит Партнер». Бажаю здоров’я, миру, довголіття, злагоди та затишку вдома, професійних успіхів і кар’єрного зростання, гідної зарплати, бадьорості та наснаги.