ЖИТТЯ ВІДДАВ СПОРТ

Всi його груди в нагородах. Спортивних. Їх у нього чимало, – лише медалей 14. Але є ще однi нагороди – його учнi, якi досягли спортивних вершин, якi не забувають свого наставника та тренера. Вiн був їм за батька, порадника та людину, яка дала путiвку в життя. Це вiн 1957 р. пiд час Спартакiади нiс 12-метровий прапор нашої областi. Знайомтеся: спортсмен, вчитель, тренер із важкої атлетики Кiм НАГАЧЕВСЬКИЙ. У неділю Кім Павлович відзначатиме 80-й день народження.

А ПОЧИНАЛОСЯ ВСЕ…

Коли  28 листопада 1930 р. в Кам’янцi-Подiльському народився хлопчик Кім НАГАЧЕВСЬКИЙ. Закiнчивши 7 класiв школи №2, 1946 р. перейшов до вечiрньої школи, водночас працював складальником у друкарнi iм.Ленiна.  

17-річний юнак на той час уже мав помітні спортивні результати, адже тренуватися почав ще у шкільні роки. Під час першості міста з легкої атлетики юний Кім захищав честь своєї школи та посів перше місце серед юнаків, стрибнувши у висоту та приборкавши планку на висоті 140 см. Його здібності до спорту помітив тренер Михайло ЛУК’ЯНЕНКО. Саме він випробовував юнака і в штовханні ядра, і в метанні диска. Доводилося Кіму захищати ворота збірної міста з фут-болу. Були досягнення і в баскетболі. Ще працюючи в друкарні, Кім Павлович уперше став абсолютним чемпіоном міста з боксу. 

–  Тренував мене тодi голова спортивного товариства «Бiльшовик» Дмитро ЦВIРКУН (згодом Дмитро Якович став деканом фiзкультурного факультету нашого педiнституту), – розповідає Кім Павлович. – 1948 року рекордсмен свiту з важкої атлетики Валентин ПАВЛЕНКО в нашому Будинку офiцерiв проводив конкурс силачiв. На ньому я здобув перемогу. Із цим мене особисто привiтав Валентин Костянтинович i вдихнув бажання займатися важкою атлетикою. 

Поєднувати роботу друкаря-складальника iз заняттям спортом було не важко, але щоб поїхати кудись на змагання, потрiбно було вiдпрацювати свої години. Менi пощастило: директором друкарнi був Григорiй ЗЕЙГЕРМАХЕР, який усе розумiв i давав такi завдання, щоб були на користь. Наприклад, навантажити двi машини торфу.

Успіх прийшов незабаром. Перший рекорд у триборстві: 125 кілограмів – жим, 115 – ривок, 150 – поштовх. А у червнi 1950-го його призвали до лав Радянської армiї. 

ЗАВДЯКИ ПРАЦІ ВЕЛИКОЮ СТАЄ ЛЮДИНА

1953 р. за рекомендацією наставників Миколи ЛУК’ЯНЕНКА та Дмитра ЦВІРКУНА голова міського комітету фізкультури та спорту Євген СТЕПАНОВ направив Кіма Павловича викладачем фізичної культури до Кам’янець-Подільської школи з підготовки голів колгоспів. Згодом він став працювати у радгоспі-технікумі (до 1991 р.). За цей час закінчив Хмельницьке педучилище та факультет фізичної культури Кам’янець-Подільського педінституту.

У 60-х роках він підготував свого першого чемпіона – майстра спорту СРСР Володимира ІКОНОВА. Тривалий час Кім НАГАЧЕВСЬКИЙ тренував збірну педінституту, яка 1971 р. на всесоюзному помості стала чемпіоном. Його учень Володимир, як і сам Кім, встановив чотири рекорди. Згодом обидва потрапили до збірної команди ДСТ «Іскра», 

успішно захищали честь міста на республіканських змаганнях.

За все життя Кім Павлович встановив понад 100 рекордів. Він – 20-разовий чемпіоном області, 13-разовий призер змагань, які проводилися у Прикарпатському військовому окрузі. Його добре знають не лише в місті та країні, але й за її межами, адже він підготував понад 40 майстрів спорту (І.ВОРОБЧАК, В.СТЕФУРИН, В.ФЕДОРЧУК, М.ЧАБАН, М.КОЛЕСНИК, В.ПАРАХОНЬКО, А.КОЧЕТОВ, М.МЕЛЬНИК, Л.ЩЕРБИНА, Я.МИСЬКО, В.МЕЛЬНИК та ін.) і понад сотню кандидатів у майстри спорту (Є.САВКОВ, Л.РУДЯК, О.ГОЛІЦЬКИЙ, С.БЛИЗНЮК, І.ПЕТРЕНКО та ін.).

Після виходу на пенсію Кім Павлович працював інструктором із ЛФК у лікарні №2, де допомагав ставати на ноги людям після хвороб. Але й тоді він продовжував тренувати молодь міста і району, прищеплювати їм любов до занять фізкультурою та спортом. 

– Менi довелося навiть стави-ти на ноги одного хлопчину з 

ДЦП, – говорить ювіляр. – Його до мене принесли на руках. Однак вiн виявився таким настирливим, що за декiлька рокiв зумiв стати на ноги i тепер пересувається сам. Ми з ним i досi спiлкуємося.

Що є кращого, ніж бачити людей сильними, енергійними, при хорошому здоров’ї? Кіма НАГАЧЕВСЬКОГО часто можна зустріти у коледжі ПДАТУ, у спортивних залах, де гартував спортивну юнь. Розмовляє зі знайомими, колегами, друзями, цікавиться спортивним життям міста і району. Розповідає про своє життя, віддане фізкультурі та спорту, про своїх численних вихованців, які згодом стали розрядниками, кандидатами та майстрами спорту, успішно виступали на змаганнях високого рангу.

СПРАВА – У НАДІЙНИХ РУКАХ

– За свою трудову кар’єру я підготував багато майстрiв спорту і кандидатiв у майстри спорту, безліч розрядникiв, чемпiонiв i призерiв України з важкої атлетики. Я пишаюся Миколою, Андрiєм i Василем МЕЛЬНИКАМИ, Василем АНТОНЮКОМ, Леонiдом ЩЕРБИНОЮ, Анатолiєм РУДЕМ, Володимиром ДЕМ’ЯНОВИМ, своїм сином Олегом. До речі, заняття спортом йому допомогли вижити в Афганiстанi та отримати орден Червоної Зiрки, – каже Кім Павлович.

Нині справу Кіма НАГАЧЕВ-СЬКОГО продовжують чимало спортсменів. Серед них, зокрема, молодий тренер Вадим ВОРОНЕЦЬКИЙ – заслужений тренер із силового триборства (пауерліфтинг). Під його керівництвом команда дівчат посіла перше місце у першості України. Вадима визнали кращим тренером юніорської жіночої команди. Вадим ВОРОНЕЦЬКИЙ дав путівку в життя Тетяні АХМАМЄТЄВІЙ. Нині вона – майстер спорту міжнародного класу, чемпіонка України, Європи та світу серед юніорів. Тренує він також і Олену КОЗЛОВУ, яка є майстром спорту, чемпіонкою України, Європи, світу, рекордсменкою світу (підйом штанги із помосту – 225 кг), Сергія ГОНЧАРУКА – майстра спорту, чемпіона України з жиму штанги лежачи. Олена ВОРОНЕЦЬКА (дружина Вадима) – майстер спорту, чемпіонка України, а Віталій ВОРОНЕЦЬКИЙ (син) – учень ЗОШ №2, наймолодший чемпіон області та рекордсмен (2006-2008 рр.), переможець Кубка області.

– Для досягнення результату, – говорить Кім Павлович, – важливо спортсмену мати характер переможця та працелюбство. А щодо шкiдливих звичок, із цим у мене було завжди суворо, тому що результату не досягнеш. Однак, зiзнаюся Вам, ще до вiйни спробував курити, але менi не сподобалося, та ще й мамi дав слово не брати цигарки до рук.

Важливу роль також відіграє для спортсмена і спецiальне харчування. Досягти сьогоднi високих результатiв у спортi без вiтамiнiв, на картоплi та мамализi неможливо, як було в наш час. Шматок сала із чимось було за щастя, а цибу-ля – замiсть вiтамiнiв. Та про що говорити, 47-й – голод, але я в друкарнi отримував величезну на той час зарплатню – близько тисячi карбованцiв. Тому моя мама Марiя Опанасiвна могла дозволити принести менi на роботу в обiдню перерву мамалигу iз сиром. Проте найважливішу роль у досягненні високих результатiв мають природнi данi, режим, велике бажання та гарний тренер.

– Кіме Павловичу, на Вашу долю випало пережити вiйну та пiслявоєнний час. Щось пригадаєте з цiєї сторiнки життя?

– Дуже добре все пам’ятаю. 1941 року нас евакуювали до мiстечка Покровськ Ворошиловградської областi. Туди ми дiставалися два з половиною мiсяці пiдводою пiд шквальним бомбардуванням фашистiв. З дому взяв iз собою лише патефон i протигаз. У груднi 1942-го ми повернулися до Кам’янця. Як i всi, бiдували.

…Мiй батько Павло Миколайович пiсля вiйни покривав шифером примiщення мiської лiкарнi. Пiд час вiдпустки я йому допомагав i з даху спостерiгав за тренуваннями на стадiонi. Одного разу вiн менi й каже: «Йди тренуйся, тут з тебе толку не буде!».

Вiдновлювали стадiон народною будiвлею. Я з товаришами зробив два вiдрiзки огорожi, якi було закрiплено за друкарнею. Потiм на цьому ж стадiонi обливався десятим потом сам i досi це роблять люди, котрі хочуть бути здоровими, сильними та спритними.

– Кім НАГАЧЕВСЬКИЙ виховав багато спортсменів і тренерів, – говорять його вихованці майстер спорту СРСР, суддя міжнародної категорії  Вадим РУДЯК і майстер спорту міжнародного класу Олександр ХОМОВСКИЙ. –  Він повністю своє життя присвятив підготовці спортсменів. Виховув у нас людяність, порядність, доброту. Незважаючи на свій поважний вік, Кім Павлович постійно відвідує тренування збірної команди з важкої атлетики, дає поради молодим тренерам, ділиться досвідом, а також контролює хід тренувального процесу. 

На честь його дня ювілею 2-4 грудня буде проведено турнір ім.Кіма НАГАЧЕВСЬКОГО. Участь візьмуть знані атлети нашої держави, приїдуть також тренери та спортсмени, з якими він свого часу виступав на атлетичному помості в 50-х роках. Планується приїзд його давнього друга, відомого важкоатлета, заслуженого тренера СРСР, тренера двох олімпійських чемпіонів Зіновія АРХАНГОРОДСЬКОГО.

– Я йому щиро вдячний не лише за спортивну та методичну підготовку спортсменів високого класу, але й за школу життя, – говорить заслужений тренер Микола МЕЛЬНИК – його учень. – Він завжди вчив нас, у першу чергу, чесності та справедливості, поваги до людей, бути Людьми з великої літери.

Давні друзі та вихованці Кіма Павловича від усього серця вітають свого наставника з поважним ювілеєм: 

– Бажаємо йому міцного здоров’я, невичерпної енергії та довгих років життя. Впевнені, що його цінні поради та настанови зав-жди будуть корисними для молодого покоління.