ЖЕЗІЦЬКИЙ І НИНІ В СТРОЮ

Невисокого зросту, сивочолий, жвавий чоловік крокує кам’янецькими вулицями. Час від часу зупиняється, щоби з кимось привітатися чи поговорити. В нього й досі немає мобільного телефону, проте він завжди в курсі всіх подій, що відбуваються в місті. Його називають легендою карного розшуку, оперативником від Бога, бо й справді має талант до розкриття злочинів. Завтра полковник міліції у відставці, колишній головний міліціонер міста, а нині – голова Кам’янець-Подільської райміськорганізації ТСОУ Йосип ЖЕЗІЦЬКИЙ святкуватиме ювілей.

Народився Йосип Іванович 19 березня 1941 р. в с.Чорноводи Городоцького району. Дитинство його, як і всіх дітей війни, було не з легких. І, як сам зізнається, у багатодітній селянській сім’ї без сумлінної праці та навчання було важко вижити. 

– Допомога батькам у полі та на городі, навчання в школі, робота у столярній майстерні місцевого колгоспу «Більшовик» – такі перші кроки мого юнацького життя, – каже ювіляр. – Безмежно вдячний мамі й татові, що навчили працювати.

У вересні 1960 р. юнака призивають на службу до лав Радянської армії. Служити довелося у новоствореній військовій частині в Архангельській області. Але ні суворий північний клімат, ні труднощі військового життя не могли зламати невичерпного оптимізму Йосипа ЖЕЗІЦЬКОГО. За рік служби він стає командиром відділення, а після демобілізації повертається на батьківщину, де його першим місцем роботи стає посада судового виконавця в Городоцькому народному суді. Вже через рік за рекомендацією суддів і згодою начальника Городоцького райвідділу міліції підполковника Михайла БАЛАНЮКА Йосипа Івановича призначено на посаду начальника інспекції виправних робіт. Тісна співпраця оперативників райвідділу міліції та інспекції виправних робіт стає для молодого юнака своєрідним орієнтиром, який і визначає подальшу життєву стежину. 

– Страшенно мріяв про вищу освіту, а замість цього на засіданні партбюро райвідділу міліції мене рекомендують на посаду оперуповноваженого карного розшуку, – пригадує Йосип Іванович. – Начальник райвідділу казав тоді: «Товариші, ми добре знаємо Йосипа, він працює начальником інспекції, але ми його не можемо відпустити на навчання, бо він розкриває злочини!». Я хоч не був на той час працівником міліції, не закінчив жодної спеціальної школи, але перечитав усі кодекси. Боже мій! Злочини розкривав кількарічної давності. Чуття якесь таке було, чи що…

Що й казати, а чуття, як каже Йосип Іванович, і справді мав. Оперативником від Бога був і залишається, талант мав до цієї справи і неабиякий хист. Умів з людьми говорити, знав, як і де потрібну інформацію знайти, 

що кому сказати. Чуття мав до всього.

З 1967 р. його життя нерозривно пов’язане з Кам’янцем-Подільським. Спочатку працює у складі оперативної групи, сформованої з працівників міліції різних районів області. Через місяць призначений оперуповноваженим карного розшуку міськвідділу міліції. У 1972-1980 рр. Йосип ЖЕЗІЦЬКИЙ – начальник відділення карного розшуку. Наступні п’ять років – заступник начальника міськвідділу міліції з оперативної роботи, а згодом – перший заступник. Протягом 10 років Йосип Іванович був незмінним керманичем міськвідділу міліції. 

Хоч про тодішню свою роботу і говорить залюбки, але весь час повторює, що історії ці, так би мовити, не для преси.

– Ну що я буду розповідати? – стискає плечима та посміхається полковник ЖЕЗІЦЬКИЙ. – Працювали, розкривали злочини. І важко було, по-всякому… Криміногенна обстановка в Кам’янці завжди була своєрідною. А на мій вік припали тяжкі часи – якраз період, коли в місті ув’язнені будували заводи, бандитські 90-ті та становлення нової держави. 

Кожен робив свою роботу добросовісно, професійно. Сьогодні єдине, що хочеться, то це згадати тих людей, які пліч-о-пліч йшли по життю. Хочеться слова подяки висловити всьому особовому складу працівників міліції, з якими я служив. Дякуючи їхнім старанням росли по службі я і вони. З нашого гарнізону дослужилися до звання генералів Тимофій ЯКИМЧУК, Володимир ГАВРИЛЮК, стали полковниками Сергій ШУТЯК, Віктор СЕМЕНЮК, Микола ДОВГАНЬ. Ще раніше – Олексій ТІВАНОВ, Олег ЯНКОВСЬКИЙ, Микола САВЧУК, Михайло МЕЛЬНИК, Іван АДАМОВСЬКИЙ, Володимир ЛЯШУК. Надзвичайно вдячний моїм заступникам – Володимиру БІЛЮКУ, Івану ПЕРУНСЬКОМУ, Дмитру СУГЕРІ, Станіславу МАЦІЄВСЬКОМУ. Всі ми робили одну справу, жили як одна дружна родина.

У тісній співпраці на користь громади працювали з Олександром ЛЄСОВИМ, Володимиром КРИЛОВИМ, В’ячеславом ВАЛЬЦЕРОМ, Іваном ГЕРМАКІВСЬКИМ, Василем СТЕЦЮКОМ, Степаном РИБАКОМ, Михайлом АНОСОВИМ, Володимиром КОЗЛОВИМ.

– Низький уклін і вдячність моїм вчителям, яких так щедро дарувало мені життя: колишнім начальникам міськвідділу міліції Антону БОЙКУ та Віталію БАЧИНСЬКОМУ, заступнику начальника міськвідділу з оперативної роботи Віктору СІЛЬВЕСТРУКУ, начальнику карного розшуку Володимиру СЕРЕДЮКУ, моєму наставнику на науковій ниві – академіку НАН України Петру ТРОНЬКУ. 

Та найбільше я завдячую терпінню моєї родини – дружини Юлії Федорівни, дітей Віктора й Олени, їхньому розумінню, адже нелегко мати вдома чоловіка та батька-міліціонера.  

Мрія здобути вищу освіту таки здійснилася: 1975 р. Йосип ЖЕЗІЦЬКИЙ закінчує історичний факультет педінституту, а 1982 р. – Київську вищу школу МВС СРСР за спеціальністю «Правознавство». На заслужений відпочинок виходить у званні полковника міліції, але на місці енергійному, компанійському Йосипу Івановичу не сидиться. Протягом чотирьох років він працює у Кам’янець-Подільському секторі головної редакційної колегії науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією» Національної академії наук України. 1997 р. за вагомий особистий внесок у розвиток історико-культурної спадщини отримує почесне звання «Заслужений працівник культури України». Ось уже 8 років він – заступник директора автошколи ТСОУ, голова Кам’янець-Подільської райміськорганізації ТСОУ.

Він такий, яким був і надцять років тому, – щирий, енергійний, балакучий, товариський і надзвичайно скромний. Як ми не наполягали, а про своє життя та міліцейські будні Йосип Іванович говорити відмовлявся. Каже, що правдивіше не тоді, коли говориш про себе, а коли про тебе кажуть інші люди. З боку видніше, по совісті чинив чи ні, був справедливим чи навпаки, даремно прожив життя чи з користю для людей… 

Володимир КРИЛОВ, директор СКП «Міськліфтсвітло», колишній голова міськвиконкому:

– З Йосипом ЖЕЗІЦЬКИМ нас пов’язують не лише довгі роки співпраці, а й дружби. Довгий час ми йшли поруч, кожен у своєму напрямку: я – заступник і він, я – мер міста, а він – начальник міліції. Йосип не цурався ніякої роботи. Закачавши рукави, працював на рівні з підлеглими. Був вимогливим, вмів похвалити і пожурити. Від його пильного ока не могло сховатися ніщо. Він зав-жди був ініціатором чогось нового та пильно слідкував за дотриманням порядку в місті.

Володимир ДЕМЧЕНКО, директор Кам’янець-Подільської автошколи ТСОУ:

– З Йосипом Івановичем ми знайомі ще з того часу, коли я служив в армії, а він був головним ментом міста. Сьогодні ми працюємо в одній організації. Про свого заступника можу сказати лише гарні слова. Добрий, чуйний, уважний, завжди допоможе. Буває так, що зовсім чужі люди приходять до нього по допомогу, і він кидає всю роботу, аби вирішити чиєсь питання. І все це не заради якоїсь вигоди, а від душевної доброти. Йосип Іванович – приклад людини, яка завжди залишається затребуваною, незважаючи на вік і посади. Від імені всієї нашої організації хочеться побажати йому в день ювілею відмінного здоров’я, 

щастя та всіляких гараздів.

Олег ЯНКОВСЬКИЙ, директор НПП «Подільські Товтри», колишній начальник райвідділу міліції:

– Йосип ЖЕЗІЦЬКИЙ – це легенда карного розшуку! Він виховав і дав путівку в життя шістьом полковникам. Йому неодноразово пропонували великі посади, але він не погоджувався поміняти Кам’янець, який за стільки років уже став рідним, на інше місто. Крім того, що він прекрасний розшуковець, він ще й справжній господар, талановитий організатор. Ми разом навчалися у вищій школі міліції, тісно співпрацювали все життя. Сьогодні хочеться побажати Йосипу Івановичу міцного здоров’я, прихильності долі та усіляких гараздів. 

Валерій СМИЦЬКИЙ, колишній начальник карного розшуку міськвідділу міліції та начальник ЛВМ на станції Кам’янець-Подільський:

– 1980 року я прийшов на роботу в міськвідділ міліції. На той час Йосип Іванович уже був заступником начальника з оперативної роботи. Оскільки він був куратором відділення карного розшуку, а я – опером, то щодня доводилося спілкуватися та співпрацювати з ним. Згодом я очолив відділення карного розшуку, а Йосип Іванович був уже начальником міськвідділу. Тож разом пропрацювали близько 15 років. Для мене Йосип ЖЕЗІЦЬКИЙ – еталон оперативного працівника, справжній фахівець, порадник і вчитель. Знаннями та досвідом, які здобув за час служби, завдячую йому. Для нас він став другом, батьком, у складний час завжди готовий був підставити плече та прийти на допомогу. 

Крім високих професійних здібностей, Йосип Іванович був і залишається справжнім господарником. Він перший з начальників міліції, який почав реконструкцію відділу та постійно піклувався про добробут працівників і їх сімей. Підтвердження цього – 100-квартирний дім для співробітників міліції. До нього такими успіхами ніхто не міг похвалитися. 

Юрій ДАХНО, начальник Кам’янець-Подільського МВ УМВСУ в Хмельницькій області, майор міліції:

– Я – людина нова в цьому місті, та й, відверто кажучи, молодий керівник. Проте мені дуже приємно, що свого часу посаду очільника міськвідділу міліції займав справжній професіонал Йосип ЖЕЗІЦЬКИЙ – виважений, тактовний, з великим життєвим досвідом. Вражає те, що Йосип Іванович, незважаючи на свій вік, завжди сповнений ентузіазму та бажання продовжувати справу свого життя. Дуже важливо, щоб між молодим і старшим поколіннями не втрачалася ниточка взаєморозуміння та співпраці. З Йосипом Івановичем ми можемо спілкуватися годинами. Для мене за час нашого знайомства він став добрим наставником, мудрим вчителем. Його поради далекоглядні, і, що найголовніше, він залюбки ними ділиться. Користуючись нагодою, від усього особового складу міськвідділу міліції вітаю Йосипа Івановича з днем народження. Залишайтеся завжди таким енергійним, щирим, добрим і товариським!