РУКИ, ЩО РОБЛЯТЬ СВІТ КОМФОРТНИМ

Без них не можуть обійтися ні президенти, ні космонавти, ні популярні зірки естради. Та й ми, пересічні громадяни, щоранку замислюємось: яка у нас за­чіска, що одягнути чи взути, чи точний час показує годинник…

Отож, у переддень свята працівників ЖКГ та побутового обслуговування ми всерйоз зацікавились професіями кравця, годинникаря, майстра з ремонту взуття і, звичайно ж, перукаря. До речі, останній у давнину був за сумісництвом також і хірургом, і стоматологом.

Кого-кого, а Ганну МІЩИШИНУ ніколи не відвідували сумніви щодо свого майбутнього. Дошкільнятком вона потрапила у перукарське крісло і назавжди закохалась у дзеркала, ножиці, пляшечки з таєм­ничими розчинами, яскраву атмосферу салону. Ми запитуємо Аню, чи не втомлюється, адже цілий день на ногах. Молода жінка лише усміхається: «Від чого? Від улюбленої справи?» – «Ну, а хімікати? Не впливає на здоров’я?» – «Я їх не відчуваю».

Аня – справжній фахівець. Вона з тих, хто вміє поєднувати сучасний напрям моди з індивідуальними особливостями клієнта, підняти настрій, порадитися, ви­слухати. Чим тобі ще й не психотерапевт на додачу?

На відміну від неї, Сергія БОЙКА, майстра з ремонту взуття, розговорити зовсім нелегко. У тіснуватому приміщенні пахне клеєм і ацетоном. Хочеш – не хочеш, а дихаєш цим ось уже двадцять років. Але він звик, та й замовлень вистачає. Спортив­-не – для активного відпочинку, мокасини – для заміських пікніків, черевики – для екс­тремального способу життя, високі чоботи на шнурівці та багато-багато іншого. І тут нам захотілось сказати своє «фе» горе-виробникам: виявляється, деяке взуття здають у ремонт уже на другий день після придбання.

– А що найважче у Вашій роботі? – допитуємось.

Сергій Олександрович лаконічний:

– Догодити клієнтові.

В арсеналі цього майстра безліч колодок, шматків шкіри, викруток і спеціальних ножів. Та нам після знайомства з ним видається, що найголовніший інструмент Сергія БОЙКА – величезне бажання швидко та якісно зробити наші улюблені черевички придатними для подальшого використання.

Стіл і шафки годинникаря Дмитра КРАВЧЕНКА завалені кварцовими, механічними, багатофункціональними з цифровими дисплеями механізмами. Для майстра величезне задоволення віднайти причину «за­хворювання» годинника. І хоча Дмитру є з ким порадитися (його батько теж «годинникових справ майстер»), хлопець намагається самостійно «в усьому дійти до самої суті». У дитинстві мріяв стати пожежником, хоча допомагати людству йти в ногу з часом – також почесно.

Зізнаємось, що схеми, розрахунки, якими займаються майбутні кравці-закрійники, не кожному з нас під силу. А дівчатка в уніформах, легко долаючи це, впевнено ріжуть тканину і вправно втілюють голками найсміливіші задуми. Хоча, чому тільки дівчатка? Віктор ПРОСЯНИЙ став би окрасою будь-якого баскетбольного клубу, але з не меншим захопленням шиє нині одяг для священика, а це неабияка відповідальність. Юним майстрам з філії №10 Хмельницького училища сфери послуг допомагають досвідчені наставники – інженер-технолог Антоніна МАЄВСЬКА та Наталя МАЛІНОВСЬКА. Немало вихованців, оволодівши універсальним фахом шевця-закрійника-модельєра, нині керують ательє і відкривають власну справу.

Світлана БОРОДІЙ, Анастасія ЛУТОВА, Вадим ПЕРЕВОЗНЮК,

вихованці літературної студії «Джерельце» ЦДТ.