Неділя, 07 Серпня 2022 р.
22 Листопада 2013

МАЙСТЕР САЛЬТО

Генрика Весельського ми застали в гімнастичному залі національного університету. Спортсмен, якому 27 листопада виповниться 80 років, і досі приносить користь студентській молоді. А на запитання, чи вистачає ще в нього сили продемонструвати якийсь елемент гімнастики, Весельський хвацько сів на шпагат.Генрик Весельський

Генрик Антонович (бюрократи згодом перекрутили його польське ім’я на західноєвропейський лад – Генріх) родом із Проскурова (таку назву тоді мав Хмельницький). У дитинстві пережив воєнні лихоліття та голодні роки. Хлопчик мав багато захоплень, але у 14 років почав займатися гімнастикою, якій і присвятив життя. Виступав спочатку за область, згодом – за Українську Радянську Республіку на всесоюзних змаганнях, отримав звання майстра спорту СРСР. Закінчивши фізкультурний факультет нашого вишу, через деякий час повернувся сюди працювати тренером-викладачем. Нині в нього спокійніша посада – старший лаборант кафедри теорії та методики фізичного виховання і здоров’я людини. Чотири роки тому був нагороджений відзнакою Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту – «Почесний працівник фізичної культури і спорту України».

– Генрику Антоновичу, в часи Вашого дитинства не було хороших умов для розвитку спорту, проте Ви стали успішним гімнастом. У наш час діти можуть змалку тренуватися в спеціальних залах. Від цього вони стали сильнішими?

– Нині за технікою вправ гімнастика зробила великий крок уперед – почали виконувати складніші елементи. Коли я навчався, ще не вміли робити подвійних, потрійних сальто, хоча тоді вважали, що в майбутньому ми прийдемо до цього.

Нині можна швидше навчити спортсмена, бо є технічні засоби, поролонові ями, пружні гімнастичні килимки, на яких легко робити подвійні сальто. А тоді в нас спеціальних залів не було, лише підлога і килимок, на якому робили різні перевороти. Я в 14 років, після того, як впав з брусів (матів теж не було), навіть залишив гімнастику. Але згодом повернувся у спорт.

Генрик Весельський у 80 років– Часто кажуть, що фізкультура сприяє здоров’ю, а професійний спорт – шкодить. Що Ви скажете про це на прикладі гімнастики?

– Гімнастика – важкий і небезпечний вид спорту. Він забирає чимало нервів і спричиняє багато травм. Тут важливо починати з простіших елементів, а не намагатися одразу штурмувати складні вправи. Але якщо я у 80 років зберігаю хорошу фізичну форму, то, вважаю, гімнастика мені додала здоров’я.

– У Кам’янці студентів-фізкультурників часто називають «фляками», хоча не всі знають, що фляк – елемент гімнастики. Як Ви ставитеся до цього?

– Це хто як сприймає. Я до цього ставлюся нормально і не ображаюся. Фляком називають переворот назад. Але це розмовний термін, тому офіційно вживати його неграмотно.  

– У дитинстві Ви обирали між співом і спортом, віддавши перевагу останньому. Але про спів не забуваєте?

– У мене від природи гарний тенор. Співаючи, намагаюся сам пережити пісню. Граю на гітарі та піаніно. Раніше був учасником інститутського хору, потім – ветеранського, тепер співаю для себе.