МИКОЛА ЖОГАН: ІЗ ВОДІЯ – У ДАІШНИКИ, З МІЛІЦІОНЕРА – В ПОЛІТИКИ
«Увага! Розшукується…» – листівками з таким от повідомленням нещодавно зарясніли всі найпопулярніші соціальні інтернет-мережі. Журналістів скандальні пости гучно закликали запросити на «відверту розмову» колишнього начальника райвідділу міліції, депутата райради чотирьох скликань, колишнього очільника районної організації ВО «Батьківщина» і діючого керівника її міської організації Миколу ЖОГАНА.
Не дослухатись до он-лайнового голосу громади «ПОДОЛЯНИН» не зміг, тим більше, що привід зустрітися з Миколою В’ячеславовичем віч-на-віч у нас з’явився саме напередодні його 50-річного ювілею, який він святкуватиме 18 січня. «Розшукати» іменинника нам без зайвих зусиль вдалося в офісі міськрайонного штабу ВО «Батьківщина», де спробували разом згадати насичене минуле й поговорити про не таке вже й далеке майбутнє.
ПРО МІЛІЦІЮ З НОСТАЛЬГІЄЮ
Родом Микола В’ячеславович із села Лімна, що на Львівщині. Оселитися на Хмельниччині його родина вирішила, коли захворіла бабуся по материній лінії, яка мешкала в селі Думанів Кам’янець-Подільського району. Тут Микола з братом Анатолієм кілька років ходили до місцевої школи, а коли батькам нарешті виділили невелику кімнатку в гуртожитку, переїхали до них у місто. Після восьмого класу юнак подає документи до місцевого ПТУ №6, де отримує диплом «Машиніста автомобільного крану» і 1982 року йде працювати водієм на місцеве підприємство «Райсільгосптехніка».
– Одного разу мене за кермом службової вантажівки зупинив ДАІшник. Усі документи були в порядку, втім він таки знайшов зачіпку і, оштрафувавши, зробив у моєму водійському посвідченні першу «дірку». Коли згодом саме через неї я не зміг перемогти в конкурсі молодих водіїв, вирішив – здобуду освіту і сам наводитиму порядок на дорогах, – пригадує ювіляр.
Так зрештою і сталося. Через рік після служби у військах протиповітряної оборони Радянської армії Микола Жоган стає інспектором дорожньо-патрульної служби ДАІ Кам’янець-Подільського МВ УМВС. Після вибуху на ЧАЕС потрапляє до списку п’яти тих, кого відділ направляє на ліквідацію його наслідків. А повернувшись з Чорнобиля через півтора місяця, вирушає на навчання до Орловської спеціальної середньої школи міліції. Навчальний заклад молодий офіцер закінчує з «червоним» дипломом і розпочинає службу в обласному ДАІ. 1989 року вступає до Київської вищої школи МВС СРСР ім.Дзержинського. З 1997-го очолює підрозділ Кам’янець-Подільського відділу дорожньої міліції, а вже наступного року в свої тридцять три стає начальником місцевого райвідділу міліції. З 2002-го Миколу Жогана переводять на посаду керівника міжрегіонального відділу по боротьбі з організованою злочинністю, а вже через рік полковник міліції вирішує покинути службу й виходить на пенсію.
Службу Микола В’ячеславович згадує із ностальгією і зізнається, що хоч заяву написав за власним бажанням, справжньою причиною звільнення стало те, що свого часу він посмів порушити резонансну кримінальну справу за фактом розкрадання державних бюджетних коштів, призначених на газифікацію району.
ПАРТІЙНИМИ ЩАБЛИНАМИ ДО ЄВРОМАЙДАНУ
Звикнувшись із цивільним життям, 2005 року Микола Жоган пристає на пропозицію піти у держслужбовці й очолює сектор взаємодії з правоохоронними органами, оборонної і мобілізаційної роботи Кам’янець-Подільської РДА, за роботу якого відповідає і нині. Тим часом колишній міліціонер прокладає й перші надійні щаблі політичної кар’єри. Підніматися вгору по її крутій драбині він починає вже після Помаранчевої революції: спочатку стає головою районної організації ВО «Батьківщина», а з весни 2013 року очолює міський осередок партії.
– Миколо В’ячеславовичу, нині основне поле активності опозиції – Євромайдан, і останнім часом все частіше починають говорити, що його пора згортати. А Ви як гадаєте?
– Згортати Євромайдан нині не можна в жодному разі, адже людей сюди привела не політика, вони повстали проти системи. І доки її не вдасться зламати, народ не має відступати. Відмова діючої влади від підписання угоди про асоціацію з ЄС стала лише останньою краплею в чаші терпіння. Влада вже наробила достатньо помилок, і сьогодні основна мета Євромайдану – вплинути на вибір людей 2015 року, бо якщо він нічого не змінить, життя в нашій країні залишиться на тому ж рівні. Саме тому рушійна сила Євромайдану – це молодь, яка прагне жити в європейській сім’ї.
– Через участь у мітингах Євромайдану нещодавно в соцмережах Вас звинуватили в порушенні закону про державну службу, а також назвали близьким соратником теперішньої влади.
– Законів України я не порушую жодним чином. Мітинги не організовую, а на Євромайдані стою у вільний від роботи час – у вихідні чи відпустку. І насправді чудово знаю авторів цих безглуздих коментарів і звинувачень. Адже сьогодні деякі колишні лідери нашої політичної сили, що свого часу втратили керівні посади, знову починають цинічно влаштовувати безлад всередині партії. І насправді їм глибоко начхати на Євромайдан, для них головне – облаштувати своє майбутнє після 2015-го. Виключати з партії я поки що нікого не збираюся, але задуматись цим людям варто, адже рано чи пізно їхні афери вийдуть назовні. Сьогодні вони закидають, начебто я служу теперішньому голові райдержадміністрації, але вони забувають, що обов’язки я виконую вже при третьому голові адміністрації.
«НАЙБІЛЬШЕ МОЄ ЩАСТЯ – ДІТИ»
Микола Жоган – депутат районної ради чотирьох скликань. Справам виборців він уже присвятив близько 16 років життя, але про те, що пішов у депутати, не шкодує, адже малим чи великим, а таки зміг стати корисним для мешканців своїх виборчих округів. Втім, як зізнається, найбільше пишається не справами чи гучними посадами, а дітьми.
– Зі своєю надійною супутницею життя – дружиною Аллою Семенівною – я познайомився, ще навчаючись на другому курсі академії. 1990 року ми одружилися, через рік народився син Іван, який наразі здобуває професію юриста. А через 8 років на світ з’явилася донечка Антоніна. Сьогодні вона навчається в гімназії і каже, що мріє стати міліціонером (усміхається). Діти – найбільше моє щастя, а дні їхнього народження – найвизначніші дати п’ятдесяти прожитих років.
– Вже планували, як будете святкувати ювілей?
– Пишних гулянь влаштовувати не будемо і святкуватимемо, швидше за все, в колі рідних і близьких друзів. Маю чималу родину, тож чекаю в гості саме її.
– А як загалом любите проводити вільний від роботи час?
– Головна моя пристрасть – футбол. Свого часу в райвідділі ми навіть організували власну футбольну команду. Брали першість району та довгий час залишалися лідерами заліків області. Також полюбляю рибалити, але тільки тоді, коли клює (сміється). Втім найчастіше, якщо вихідні не займають партійні справи, навідую батьків.