Кирило СТЕЦЕНКО: «Я РОЗМОВЛЯЮ З БОГОМ ЧЕРЕЗ СКРИПКУ»
Звучання скрипки часто порівнюють із прекрасним співом, але краса голосу скрипки залежить насамперед від уміння водити смичком. 16 березня до Кам’янець-Подільського національного університету ім.Івана Огієнка на творчу зустріч завітав заслужений артист України скрипаль Кирило СТЕЦЕНКО.
Онук легендарного українського композитора Кирила Стеценка представив аудиторії програму, присвячену пам’яті свого знаменитого дідуся. Місцеві шанувальники класики мали нагоду почути шедеври бароко від творців світової музичної культури: Арканджело Кореллі та Джузеппе Тартіні, а темпераментний артист зумів надати вже звичним творам нового звучання. Партією на фортепіано емоційну гру артиста доповнила дипломант міжнародних конкурсів Наталія Строчан.
Кирило Вадимович підкорив своєю грою не тільки українську сцену. Яскраві виступи скрипаля вже прозвучали в США, Канаді, Бельгії, Австрії, Німеччині, Португалії, Угорщині, Росії та країнах Середньої Азії. Поміж виконанням скрипкових композицій музикант розповів про свої творчі плани та поділився враженнями від Кам’янця-Подільського.
– Кириле Вадимовичу, чи були Ви раніше в Кам’янці-Подільському? Які враження від міста?
– Я тут був неодноразово. Наприклад, 2 роки тому виступав із концертом у музичному коледжі. Це місто надихає творити. Для мене важливо тут грати, бо мій дід пов’язаний із Кам’янцем і навіть написав пісню, присвячену місту на камені, але назви я не пам’ятаю. Знаю, що багато місцевих істориків досліджували його життя і мали неабиякий успіх. Якщо Кам’янець-Подільський так любив один Кирило Стеценко, то й інший Кирило Стеценко не може не любити.
– Які Ваші творчі плани на майбутнє?
– У мене маса ідей, які потрібно тільки поспішати втілювати. Проектів багато, але насправді нині важко знайти музикантів, котрі б погодилися спочатку працювати над проектом за безцінь і лише наприкінці отримати плату. І це сумно, бо вони прирікають себе на постійне очікування «одноденних» виступів а-ля весіль чи банкетів і не мислять стратегічно.
– Що скажете про нинішнє наслідування молоддю західних музичних стандартів?
– Це імітування. Хоча не скажу, що все геть погано. Є дуже багато цікавих виконавців, які співають англомовні тексти, але в цікавій унікальній подачі. Головне – правильно обрати свій шлях і реалізовуватися.
Ольга БАНАХ.