КУЛЬТУРНА ОСВІТА ГАГАУЗІЇ
«Наука. Освіта. Культура» – ось три кити, на яких нині будується гуманітарна сфера будь-якого суспільства. В середині лютого їхні проблеми і перспективи обговорювали на Міжнародній науково-практичній конференції, що відбулася в столиці молдовської Гагаузії. Щороку в Державному університеті міста Комрат збирають поважних науковців з-поміж десятка країн світу. Цьогоріч серед них був і доцент кафедри філософських дисциплін К-ПНУ ім.Івана Огієнка Віктор Рокачук. 1991 р. разом із президентом Туреччини Тургутом Озалом, прем’єр-міністром Сулейманом Демірелем і тодішнім президентом Молдови Мірчею Снєгуром саме він був одним із засновників Комратського держуніверситету.
До Молдови Віктор Никодимович потрапив завдяки направленню Міносвіти СРСР. Понад 10 років він працював заступником завідувача кафедри Кишинівського політехнічного інституту ім.Сергія Лазо (згодом Технічного університету Молдови), вченим секретарем філософського товариства Молдови і членом президії правління філософського товариства СРСР. А коли Молдову охопила хвиля міжнаціональних конфліктів, разом із вищим керівництвом республіки брав участь у їх вирішенні на території Гагаузії та Придністров’я. Тож не дивно, що згодом викладача політеху з України обирають президентом центру етносоціального розвитку Республіки Молдова. Крім того, Віктор Рокачук входив до координаційної ради департаменту з національних відносин і більше як два роки працював у дорадчій групі при президенті Молдови Петрові Лучинські. Після розвалу Радянського Союзу його запрошують долучитися і до створення першого державного вишу автономної Гагаузії.
– Університет створювали дуже важко, в нас було чимало проблем, – згадує Віктор Никодимович. – Але нині там успішно працюють чотири потужні факультети: аграрно-технологічний, економічний, юридичний і факультет національної культури. До речі, юридичний факультет відкривав один із засновників школи юриспруденції в Молдові Юрій Тютєкін. Разом із ним я готував на останню поправку до Конституції США відгук від Радянського Союзу, який згодом підписали Кудрявцев і Лук’янов.
Окрім того, в Комратському університеті викладають одразу трьома мовами: російською, румунською, турецькою. Але водночас студенти ніколи не ведуть дискусій на цю тему, бо поважають право один одного спілкуватися рідною мовою.
Міжнародну науково-практичну конференцію «Наука. Освіта. Культура» цьогоріч присвятили 24-й річниці створення Комратського державного університету. В її роботі взяли участь почесні гості: перший президент Республіки Молдова Мірча Снєгур, радник прем’єр-міністра Молдови Леонід Бужор, засновники КДУ Леонід Добров і Костянтин Таушанжі, а також вчені з Туреччини, Молдови, Румунії, Греції, Болгарії, Росії, Білорусі, Польщі й України. Доцента К-ПНУ ім.Івана Огієнка Віктора Рокачука призначили керівником секції «Історія і культура», де з науковими доповідями виступали близько 100 науковців.
– У доповідях професорів, викладачів, аспірантів і почесних гостей конференції мене найбільше вразило те, що в кожній секції порушували проблеми людини, – каже Віктор Рокачук. – Я спілкувався з керівниками секцій, і кожен відзначав, що науковці нині активно обговорюють проблеми формування та виховання нової людини. А ще мене дуже зачепила доповідь першого президента Молдови. У ній Мірча Снєгур зазначив, що він радий тому, що колись не допустив у своїй країні помилок, які нині роблять керівники України. Бо коли в них загострилася проблема міжетнічних відносин, Молдові таки вдалося уникнути кровопролиття. Його слова добряче різонули мене по серцю. Цікавилися в мене й тим, наскільки високий рівень культури в нашої сучасної молоді. Я ж відповів: приїжджайте – побачите.
Ще на початку грудня було укладено з університетом Гагаузії міжвишівську угоду про співпрацю, що передбачає проведення спільних наукових конференцій та обмін студентами й викладачами між Комратським держуніверситетом і К-ПНУ ім.Івана Огієнка. Наразі декілька викладачів уже погодилися завітати до кам’янецького вишу. Крім того, студенти Гагаузії отримають можливість навчатися за підручниками доцента кафедри філософських дисциплін, який у своєму науковому доробку має праці молдовською, румунською, російською і українською мовами. Наразі Віктор Никодимович уже готує до друку декілька своїх підручників із лекційними матеріалами з філософії, які планує видати комратський виш. Наступного року університет святкуватиме вже 25-ту річницю з дня заснування, яку відзначатимуть новою міжнародною конференцією. Взяти в ній участь уже планують науковці з Китаю, Туреччини, Болгарії, Кіпру, Іспанії.
– У Гагаузії культуру й освіту держава підтримує набагато більше, ніж у нас, – наголошує викладач. – Держуніверситет повністю оснащений сучасною комп’ютерною технікою, новенькими меблями і обладнанням. Хоча тоді, коли ми його створювали, мав лише один корпус. Але відтоді за кошти Туреччини тут звели новий сучасний корпус на чотири поверхи. Там ви ніде не побачите, як студенти курять перед університетом чи запізнюються на пари.
Освіта в них перебуває на досить високому рівні. Якщо пройтися галереєю почесних професорів університету – можна зустріти обличчя відомих науковців США, Туреччини, Франції, Німеччини, Британії, Китаю. Втім система освіти в них схожа на радянську, вони не впроваджували болонських стандартів, і це зіграло їм на руку. Бо, як на мене, болонська система підходить хіба для ПТУ, адже змушує студентів деградувати.
Наразі Віктор Рокачук уже готує матеріали для нової міжнародної конфереції, що 2 квітня проводитиметься в Кишиневі. У Технічному університеті Молдови він доповідатиме на тему: «Схід і Захід та їхній вплив на формування слов’янського менталітету».