ЩОДЕННИК СВОЄРІДНОГО

«Привіт. Якщо читаєш ці сторінки, значить я дозволив, або ж… я вже розмовляю з Богом та янголами. Але знайте точно одне – я з вами, мої дорогі, поруч! Завжди. Хоч і невидимо. Зі мною вже все добре. Чи було мені боляче? Ні. Абсолютно не було. Звідки я це знаю наперед? Повірте, мої любі! Знаю! Ну, а тепер про все по порядку…».

Це початок знайденого щоденника відомого кам’янецького музиканта, шоумена та бійця батальйону спецпризначення МВС «Гарпун» Миколи Гордійчука («Гризуна»), який у липні загинув у зоні АТО. Цей текст озвучили 14 жовтня в РЦКМ «Розмай», де відбувся концерт пам’яті «Всі свої» та презентація документального фільму «Микола Гордійчук. Своєрідний» режисера Андрія Зайця. Глядачів прийшло стільки, що й місць не вистачало. Втім навряд чи у Кам’янці знайдеться зал, який вмістить усіх, хто знає та любить Своєрідного.

У фільмі були зібрані спогади рідних і близьких Миколі людей, а також уривки з відео, знятого за його життя. На концерті режисер продемонстрував попередній варіант документальної стрічки. Повна версія вже в листопаді з’явиться в прокаті місцевих кінотеатрів, а взимку – стане доступною в мережі Інтернет.

У своєму щоденнику Микола Гордійчук просив не сумувати, а ще – заспівати на його похороні «Пластовий обіт». Оскільки щоденник знайшли пізніше, пісню товариші-пластуни виконали вже на концерті пам’яті бійця. Командир батальйону «Гарпун» Костянтин Жук цього дня вручив батькові Миколи орден «За мужність» III ступеня, яким його посмертно нагородив Президент.

Завершував вечір концерт кам’янецьких музичних гуртів, які переспівали пісні Миколи Гордійчука. Вийшов на сцену і його брат – Максим, який виконав пісню «Рушив поїзд», що стала пророчою для загиблого бійця. Виконавці намагалися передати ту нестримну енергетику, яку завжди випромінював на сцені Своєрідний. У залі туга змінилася на світлу печаль: напевно, Колі сподобався концерт…