П'ятница, 26 Квітня 2024 р.
10 Червня 2016

СХРОН, ГОРН І П’ЯТЬ ЦЕНТНЕРІВ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Близько півтонни черепків глиняного посуду і гончарний горн XV ст., де їх було випалено, – такою унікальною для України знахідкою ознаменувався цьогорічний археологічний сезон у Кам’янці.

ГЛИНЯНІ СКАРБИ ТРОЇЦЬКОЇ

Гончарний горн XV ст.Ділянка за адресою вул.Троїцька, 4а ще торік привернула увагу кам’янецьких археологів Петра Болтанюка і Валерія Мегея, котрі вже у ході попередніх розвідок встановили, що на цьому місці, ймовірно, знаходиться давній гончарний горн, тож його розкопки проводилися цілеспрямовано.

– Аналогічний горн XV століття виявлено і на суміжній ділянці, де також найближчим часом буде проводитися дослідження, – розповідає керівник постійно діючої археологічної експедиції «Кам’янець» ОАСУ Інституту археології НАНУ, кандидат історичних наук Ігор Старенький. – Ще три горни виявлено на вул.Зантуській. Судячи з того, як усі ці горни вибудовуються в одну лінію, можна припустити, що в XV ст. тут пролягала вулиця, на якій проживали гончарі, котрі займалися масовим виробництвом глиняного посуду і продавали його не лише в місті, а й далеко за його межами.

Оскільки скоро археологічний майданчик має перетворитися на будівельний, унікальний горн заплановано законсервувати й повністю перенести на територію відділу археології Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника. Натомість керамічний матеріал буде очищено, досліджено, а на його основі складено так звану керамічну карту – своєрідний каталог типів кам’янецького посуду, що надалі значно полегшить роботу археологів із його ідентифікацією.

ЗБРОЯ «ВИСТРЕЛИЛА» НЕСПОДІВАНО

Невелика ділянка на вул.Троїцькій підготувала археологам ще один сюрприз: у підвалі зруйнованого житлового будинку несподівано знайшовся схрон зброї періоду Першої світової війни: дві заіржавілі австрійські гвинтівки системи «Манліхер» і набої до них, Уламки керамічного посуду, зібраного на території горнарештки австрійської кавалерійської шаблі, мідний казанок російської імператорської армії з клеймом заводу Кузнецова, німецький сталевий шолом, рештки протигазу Зелінського та німецька ручна граната, а ще – маленька закоркована пляшка з якоюсь рідиною, ймовірно, коньяком.

Крім того, на місці житлового будинку знайдено багато уламків керамічного посуду, гарних фаянсових тарілок з австрійськими клеймами, штофи, накривки від графинів і частину пляшки від шампанського з французької провінції Дордонь. Звично знайдено й велику кількість кісток тварин, черепи корови, коня, барана, собаки і більше як десяток черепів котів.

На сьогодні розкопки на Троїцькій, 4а завершено, однак археологи переконані, що археологічний нагляд під час земляних робіт потрібно буде здійснювати на цій ділянці й надалі.

ІНТРИГА СЕЗОНУ – ЛЮДВИСАРНЯ

Натомість цього тижня розпочалися розкопки на Західному бульварі – улюбленому місці прогулянок і відпочинку кам’янчан у ХІХ ст. Головна інтрига досліджень на цій ділянці – це давня людвисарня (майстерня з відливання гармат), яку зображено на планах Кам’янця XVIII ст. і яку розраховують знайти археологи ДП ОАСУ «Подільська археологія».

Горлечко пляшки від зельтерської води з розкопу на Західному бульварі– Унікальність цього розкопу в тому, що тут працюють фахівці не лише з Кам’янця-Подільського, – наголошує керівник експедиції, кандидат історичних наук Павло Нечитайло. – В нашій команді є представник відділу енеоліту-бронзи Інституту археології НАНУ Дмитро Чорновол, котрий торік досліджував трипільське житло біля Ратуші, а також Володимир Захар’єв, який з 90-х років копав унікальні пам’ятки по всій території Хмельницької області, зокрема пам’ятки так званої культури кулястих амфор.

Уже в перші дні розкопок знайдено типові для Кам’янця уламки керамічного та скляного посуду, серед яких увагу привертає красива керамічна пляшка з клеймом від зельтерської води, що відноситься до 30-60-х років ХІХ ст. Ця німецька мінеральна вода була надзвичайно популярною в усьому світі, пляшки з-під неї знаходять навіть у Південній Африці й Північній Америці, нині це відомий світовий бренд. А в ХІХ ст. цю воду пили й кам’янчани.

У глибині розкопу археологи наштовхнулися на рештки кам’яного мурування, скріпленого вапняковим розчином. Велика кількість знайденої тут же цегли-«пальцівки» XVII ст. наштовхує на думку про те, що це можуть бути залишки якоїсь будівлі. От лише якої? Покажуть подальші дослідження!