СУПЕРМОДЕЛЬ ПО-КАМ’ЯНЕЦЬКИ

Виявляється, що відомих українських супермоделей можна зустріти не лише на обкладинках модних глянців чи на показах модних дизайнерських вбрань. 9 січня до Кам’янця-Подільського завітала Карина ЗАБОЛОТНА – активна, весела, комунікабельна, приваблива та розумна дівчина, учасниця проекту «Супермодель по-українськи-2», що дійшла майже до фіналу. Хоч перемоги красуня не отримала, але здобула всенародну любов!

Карина досконало знає польську та англійську мови. Навчається в Сілезькому університеті (Польща, місто Катовіце), на факультеті журналістики. У вільний час любить читати цікаві книги і дивитися якісні серіали. Модель професійно позувала на камеру для фото в газету: лише за допомогою фотозони та своєї майстерності вона перетворила інтерв’ю з журналістами «Подолянина» ледь не в фешн-зйомку. Дівчина ексклюзивно розповіла нам про те, як склалося її життя після завершення проекту, спілкування з шанувальниками, про особисте життя, а також про таємниці своєї привабливості.



– Карино, ти живеш у Хмельницькому, їздиш на зйомки до Києва та інших міст України, навчаєшся взагалі в Польщі. Що ж привело тебе до Кам’янця?

– Насправді у Кам’янці-Подільському я вже вдруге. Влітку ми проводили «Fashion weekend», була зйомка у Старій фортеці. А нині завітала, аби провести майстер-клас юним моделям-початківцям: навчити позувати перед камерою і поділитися досвідом у сфері моделінгу. Дуже люблю працювати з дітьми, які хочуть і прагнуть, у яких є мета в житті. Дуже сподобалося, що філія модельної школи «Fashion me!», на запрошення якої я завітала, вже є і у вашому місті. Коли приїхала сюди, то від щастя аж сплакнула, бо тут такі красиві довгоногі дівчата, і до таких дійств ставлюся дуже позитивно. Коли була в такому ж віці, як і вони, десь 9-10 класі, то не мала можливості проявити себе, бо в моєму місті тоді не існувало модельних шкіл, майстер-класів чи чогось схожого. Саме тому вважаю, що це класно, коли люди, задіяні в сфері моделінгу, дають можливість розвиватися дівчатам-початківцям. Впевнено можу сказати: коли мене кличуть – обов’язково приїжджаю і ділюся досвідом. Для мене це навіть не робота, а просто вікенд, бо тут я відпочиваю і набираюсь енергії від дівчат.

– Минуло більше як рік після проекту. Як змінилося твоє життя?

– Пам’ятаю, коли приїхала додому, прокинулась уранці й відчула щось незвичне. Не було на мені мікрофонів, а навколо – сотні камер. Нікому не цікава, бо тоді ще проект в ефір не вийшов, ніхто мене не знав. Було сумно і не вистачало тієї атмосфери. Але потім, коли проект транслювали на телебаченні, то знову почались інтерв’ю, зйомки, запрошення на канали, в газети. Тепер, звісно, новий проект, новий сезон, у телеглядачів з’явилися нові симпатії серед учасниць «Супермоделі по-українськи». Проте все ж приємно, що я запам’яталася людям і про мене досі приємно відгукуються, запрошують, пишуть, прагнуть спілкуватися.

– Кожна твоя шанувальниця мріє виглядати так само бездоганно. В чому ж твій секрет зовнішності?

– Скажу чесно, ідеальної модельної фігури в мене ніколи не було. Моя улюблена модель Тайра Лінн Бенкс – ведуча і продюсер «America’s Next Top Model» – каже, що ніколи не була досконалою в плані фігури, але завжди змушувала всіх думати, що її фігура ідеальна. Тобто, нюанси лише підкреслюють її. Я вважаю так само. Є дівчата, які стрункі від природи: що би вони не їли, як би займались чи не займались спортом – вони все одно будуть худенькими. Але я до цієї категорії не відношуся. Це дуже болюча тема. Модельна зовнішність для мене – це постійні обмеження в їжі, а особливо в солодкому, яке я дуже люблю. Проте, з іншого боку, це мотивує, щоб вести здоровий спосіб життя, займатись у спортзалі. Зовнішність моделі – це питання не лише естетичності чи стрункості, а й роботи, щоб влізати в дизайнерські костюми на показах, щоб стилісти не бралися за голову, дивлячись на твої сідниці. Краса займає дуже багато часу і потребує чимало зусиль. Насправді будь-яка дівчина, яка доглядатиме за собою, любитиме себе, знатиме собі ціну й ніколи не занижуватиме своєї самооцінки, може досягти гарного результату.

– Існує думка, що їжа моделей – це вода і овочі. Який насправді в тебе раціон, і як правильно харчуватися, аби наблизитись до модельної фігури?

– За рік до проекту, коли приїхала навчатися до Польщі й уперше опинилася надовго без мами (яка постійно готує корисні супчики і салати), почала їсти фаст-фуди, різні польські солодощі, смаколики і все, що мені хотілося. Тоді я дуже набрала вагу і за декілька місяців до проекту почала мордувати себе різними дієтами: пробувала японську, гречану і цілу купу інших. Але потім зрозуміла, що неможливо все життя сидіти на дієті. Тому просто перейшла на здорове харчування: намагаюся не їсти хліба, борошняних виробів, фрукти їм у першій половині дня, а овочі – в другій, на вечерю – завжди щось легеньке, наприклад, сир чи нежирний йогурт. Узагалі не їм м’яса, хоча не через фігуру, а просто мені дуже шкода тваринок. А ще ходжу до спортзалу. І в комплексі зі здоровим харчуванням отримую гарну фігуру.

– У своєму інтерв’ю на «Новому каналі» ти казала, що мрієш об’єднати свою основну професію – журналістику – і моделінг. Вдається?

– Насправді це все не так легко, як гадалося. Коли закінчився проект, і я ще жила в світі медійних ілюзій, то думала, що все виходитиме класно: і на навчання їздитиму, і паралельно буду розвиватись як модель. Але коли після атмосфери мрії поринула в реальний світ і відчула на собі побут, то зрозуміла: насправді ці дві сфери важко поєднати, незважаючи на те, що це все ж один медіа-світ, де моделінг завжди був поруч із журналістикою, а особливо телебаченням. Наразі, поки триває навчання, мені дуже складно поєднувати студентство і роботу. Швидше за все, в майбутньому доведеться обирати, що дуже не хочеться робити: журналістика чи моделінг. Проте, поки є можливість це хоч якось поєднувати, буду намагатися, незважаючи на всі труднощі.

– Сьогодні ти є ментором для моделей-початківців. Як щодо власної модельної школи?

– Мені дуже подобається спілкуватися з людьми, ділитися досвідом і переймати енергію, поради і свіжі ідеї. Навчаючись у дитячій телевізійній школі, мріяла: коли виросту, то відкрию таку ж власну школу. Потім, коли почала займатися моделінгом, вирішила, що і власна модельна школа – це теж цікава ідея. Але розумію, що в мене поки немає стільки можливостей, а головне – немає стільки часу. Тому що для відкриття модельної школи потрібно бути прив’язаною до одного міста, хоча б для особистого проведення певних уроків. Звичайно, можна найняти людей, які робитимуть це за тебе, але ж така справа потребує особистого контакту з учнями, а інакше вона втрачає сенс. Тому, поки я навчаюсь і живу навіть не на кілька міст, а на дві країни, то мушу цю ідею відкласти. Проте, безперечно, така мрія є. І навіть думаю про те, аби створити школу, де можна було б поєднати моделінг, журналістику і, можливо, вивчення іноземних мов. Тому що я в усіх інтерв’ю, на всіх майстер-класах кажу, що мови – це майже найважливіше для кар’єри моделі.

Наприкінці інтерв’ю Карина зізналася, що їй дуже подобається наше місто і радо приїде сюди ще не один раз. Тим більше, що в Кам’янці-Подільському тепер є школа моделей «Fashion me!». А всім моделям-початківцям дівчина радить бути сміливими, любити і поважати себе, а головне – ніколи не здаватися і йти до своєї мети!

Ольга БАНАХ.

Редакція газети «Подолянин» висловлює щиру подяку організаторам фотопроекту «Photo Wekend», а також засновнику модельної школи «Fashion me» у м.Хмельницький Олені ПОПОЛІТОВІЙ і директору Кам’янець-Подільської філії «Fashion me» Богдані ВАДЮН за допомогу в організації інтерв’ю.