ОСТАННЯ «РЕСПУБЛІКА»?

На початку осені Кам’янець на три дні знову накрило хвилями молодості, розкутості, якісної музики і свободи. 1-3 вересня наше місто вже всьоме стало епіцентром подій фестивалю «Республіка». Фестивалю, який одні кам’янчани чекають із нетерпінням, а інші – із жахом. Фестивалю, який декілька років поспіль визнавався найкращим в Україні. Фестивалю, що залишає після себе не тільки неперевершені враження, а й шедеври вуличного мистецтва. Фестивалю, який, імовірно, більше «не потурбує» частину кам’янчан, нетерпимих до відмінних від них. Адже цьогоріч на сценах «Республіки», котрі витримали рок, метал, реп тощо від майже 60 артистів із чотирьох країн, ведучі час від часу рекомендували тисячам глядачів не пропускати жодної миті фестивалю, бо це «остання «Республіка».

Враховуючи можливість розставання Кам’янця з цим потужним коктейлем музики, драйву і мистецтва, ми вирішили нагадати читачам декілька фактів про фестиваль.

ІДЕЯ. Анонсуючи першу «Республіку», її організатор Андрій ЗОІН ще 2011 року розповів, що на ідею провести фестиваль

його наштовхнула небайдужість євро­пейської молоді:

– Там молодь дуже активна, цікавиться політикою, подіями у світі, і там є високе розуміння того, що не все робиться за гроші. У місті є багато художників, музикантів, фотографів. Вони об’єд­нуються для благодійних цілей, які дуже зрозумілі. Якщо малюнки прикрасять стіни будинків, можливо, це когось спонукатиме віддати свою дитину в художню школу. Наш фестиваль благодійний: кошти, отримані від продажу квитків, компенсуватимуть витрати на розпис фасадів визначених будинків.

МУРАЛИ. За сім років «Республіка» створила в Кам’янці близько 50 муралів. Вуличне мистецтво пробралося в усі мікрорайони міста. Щось вийшло краще, щось гірше, проте саме після Кам’янця муралістичне захоплення почали переживати й інші міста України.

Тільки під час однієї з перших «Республік» організатори запросили попрацювати на місцевих бетонних полотнах 20 художників із 10 країн.

Кілька років тому команда фестивалю разом із київською художницею Анною Звягінцевою та співачкою Яною Шпачинською прикрасили килимами та малюнками автобусні зупинки у селах Броварі, Демшин і Патринці. Таким чином здійснили «Проект із децентралізації вуличного мистецтва».

Розмальовані фестивалем «Республіка» кам’янецькі будинки стали першими представниками України в проекті від «Google Art Project», де розташована колекція творів вуличного мистецтва з усього світу. На інтерактивній мапі стріт-арту можна не лише роздивитися малюнки, але й дізнатися, коли і ким вони були створені, а також визначити їх місцезнаходження.

Цього року «республіканці» також залишать свій слід. За словами Андрія Зоіна, наразі вони малюють у Сумах на прохання партнерів фестивалю – посольства Швейцарії в Україні, на знак поваги до жінки-волонтера із Швейцарії, яка вже багато років працює і допомагає Сумам. Щойно завершаться роботи, художники приїдуть до Кам’янця, де планується дитячий мурал на другому садочку, можливі розписи пологового будинку і аеропорту.

ГЛЯДАЧІ. Починаючи з першої «Республіки», фестивалю немає чого скаржитися на малу кількість глядачів. Щороку тисячі молодих (і не дуже) шанувальників тішать свої вуха якісною музикою. Напевно, рекордсменом став торішній фестиваль, який відвідали близько 10 тисяч учасників.

У ці вихідні їх було трохи менше – 9 тисяч, хоча навряд чи бодай якийсь кам’янецький захід приваблює стільки людей у місто. «Республіка» живе в серці кожного, хто хоч раз до неї завітав, і мало що може перешкодити її фанатам. Молодь іноді довгими місяцями збирає гроші на квиток і поїздку. А ось цього року познайомилися з кримчанином Камілем, який заради фестивалю автостопом добирався із Сімферополя.

Дехто з місцевих школярів навіть вмовив батьків їх супроводжувати. Поки чада відривалися під сценою, поступово виявлялось, що і їхні батьки не такі вже старі.

МУЗИКА. Аби просто перелічити навіть найвідоміших артистів семирічного фестивалю, газетної шпальти не вистачить. У різні роки хедлайнерами фестивалю були, зокрема, «Ляпис Трубецкой», «Бумбокс», «Скрябін», «The Hardkiss». Довгим буде і перелік жанрів, хоча лідером, беззаперечно, є рок. Щороку мінімум півсотні колективів і виконавців, про розмаїття яких дбають, наживо запалюють публіку на 4-5 сценах. Рекорд знову за «Республікою-2016» – близько сотні гуртів.

На останню «Республіку», за словами організаторів, прибули близько 70 гуртів (600-650 людей). Не приїхали лише два: росіяни «Анакондаз» (гурту заборонили в’їзд в Україну, бо їхній вокаліст в’їжджав 2015-го в Крим) і «Аква-віта» (виникли проблеми з організації сцени «Ратуша» і не вистачило грошей, бо гурти там оплачуються за рахунок продажу з торгових точок на площі поруч: мало точок – мало грошей).

Програму цьогорічного фестивалю його учасники, напевно, знають напам’ять. А тим, хто не був, перелічимо тільки декілька гуртів, виступ яких вони пропустили, зокрема, 1 вересня: «JINJER», Yarmak, «YurCash», «Без Обмежень», «Один в каное» «Kadnay»; 2 вересня: «Антитіла», «Vivienne Mort», «Порнофильмы», «The ВЙО», «СТЕП»; 3 вересня: «АННА», «Music Factory», «Жадан і Собаки», швейцарців «Death by Chocolate» та багато інших.

МАТЮКИ І РЕШТА. З перших днів появи «республіканців» на наших вулицях частина містян одразу впала в шок: із дивними зачісками і вбраннями, неголені, нетверезі та без комплексів. Із роками переконавшись, що гості дивні тільки ззовні, народ трохи попустило. Бо, як виявилося, страшніше буває ввечері пройти повз якийсь місцевий генделик, ніж три дні потусуватися з фестивальниками.

Єдине, до чого звикати відмовляються, – до гучних матюків зі сцени. Воно і зрозуміло. І, на жаль, якраз із цим аспектом цього року вийшов перебір.

Гурт «Курган feat. Агрегат», котрий якимось дивом занесло на «тиху» сцену у фортеці, в п’ятницю збагатив нецензурну лексику, напевно, половини міста. Чути дотепників було дуже добре ледь не до Ратуші.

– Звичайно, до нас надходили скарги, – каже Андрій Зоін. – І це єдиний гурт, про який ми пожалкували, що взяли на фестиваль. Проте це гурт, який зібрав найбільшу кількість глядачів. Ось такий парадокс…

Таки тягне народ до міцного слівця. Причому тягне навіть найкращих із нас. Один із найпотужніших на цій «Республіці» – ви-ступ гурту «Жадан і Собаки» з чудовими текстами і вокалом

українського поета та прозаїка Сергія Жадана – теж мав пісні, назви яких у газеті не надрукуєш. Проте Сергій Вікторович – один із найвідоміших сучасних українських письменників, автор декількох романів, у тому числі «Ворошиловград», випустив не одну поетичну збірку, його твори перекладені тринадцятьма мовами.

«101», «102», «103». Зрозуміло, що велике скупчення людей підвищує статистику викликів як екстреної медичної допомоги, так і правоохоронців із рятувальниками.

Найжахливішим сумним випадком в історії «Республіки» залишиться торішня смерть юної киянки. Хоч трагедія сталася після завершення фестивалю, дівчина була його учасницею. Щороку трапляються якісь випадки з «республіканцями», але, як правило, через власну необережність чи нетверезий стан.

Як, наприклад, 2 вересня, близько 22.30, 19-річний львів’янин у костюмі Мішутки пішов справити природні потреби. Навпроти валів переліз через паркан, посковзнувся, пролетів 10 метрів і зупинився на кущах десь посередині скелі. Там і заснув, бо був добре напідпитку. Його шукали друзі, рятувальники, медики, поліція. Знайшли близько першої ночі завдяки звуку телефону. Із ушкоджень – тільки руку подряпав.

Усі три дні у Старому місті чергувала карета «швидкої» і медики безпосередньо надавали допомогу на місці. За повідомленням головного лікаря станції екстреної медичної допомоги Мирослава КОЛОМИЯ, також медики виїжджали на виклики: 1 вересня – 11 разів, 2 вересня – 13, 3 вересня – лише 5. Загалом «маленькі п’яні травми»: вивихи, переломи, травми рук, розбиті губи і носи.

Інспектор сектору моніторингу міськвідділу поліції Руслана МАРЧУК:

– Фестиваль минув спокійно, значних порушень не було, зокрема і порушень громадського спокою. Чергували три екіпажі та два піші наряди. До поліції надійшло декілька дзвінків від кам’янчан, котрі скаржилися на гучну музику. Маємо і дві заяви щодо викрадення мобільних телефонів. Також молодь губила речі із власної необережності, залишала без нагляду сумки, документи, квитки. Є випадки, коли знайшли документи. Безпосередньо на концерті працювала приватна охорона, тому поліцейські заходили на територію тільки тоді, коли був виклик.

СМІТТЯ. На фестивалі було вдосталь і біотуалетів, і урн, проте все одно залишається багато наслідків життєдіяльності «республіканців».

– Раніше ми прибирали самі, а вже третій рік поспіль прибирання здійснює місто. Нам простіше заплатити комунальникам і не мати проблем. Заплатили багато, але не торгувались, скільки нам сказали – стільки і заплатили, – розповідає Андрій Зоін. – Під час фестивалю на валах і у фортеці прибирають волонтери.

До речі, серед багатьох проектів «Республіки» були й екологічні акції.

«Не будь свинею!» – так звучала назва екоакції, яка 14 вересня 2013-го в рамках фестивалю «Республіка» спонукала майже півтори сотні містян і учасників зіркових гуртів одягнути рукавички та наводити лад у каньйоні. «Допомогти лінивим кам’янчанам прибрати за собою!» – саме так закликали приєднатись до екоакції ведучі фестивалю.

МАЙБУТНЄ. Чи справді ця «Республіка» стане останньою для Кам’янця, поки невідомо.

– Настав час робити перезавантаження, треба щось змінювати, відрізнятися від інших. Будемо думати над новою концепцією. Наразі я не можу нічого напевне сказати, крім того, що в такому форматі «RespublicaFEST» відбудеться востаннє. Але є і гарна новина – фестиваль буде, тільки іншим. У Кам’янці повинно щось залишитися: чи повністю фестиваль, чи тільки його тиха частина, – розповів в інтерв’ю «Подолянину» напередодні фестивалю Андрій Зоін, зазначивши, що про майбутнє думатимуть у жовтні.