Четвер, 25 Квітня 2024 р.
19 Жовтня 2018

АВТОР «ТОВТР» У ПДАТУ

У Подільському державному аграрно-технічному університеті 12 жовтня відбулася зустріч з українським письменником Геннадієм Щипківським. Він – заслужений діяч мистецтв України, лауреат літературної премії імені Олеся Гончара. А ще Геннадій Павлович – наш земляк. Він народився 8 травня 1944 року в селі Бучая Новоушицького району.

Геннадій Щипківський у ПДАТУ.  Фото Едуарда КриловаПисьменник розповів про свою творчість, відповів на запитання слухачів, провів автограф-сесію. «Подолянин» знайомив читачів із Генна­дієм Щипківським, надрукувавши 16 лютого 2018 року уривок з його тетралогії «Товтри» (спочатку було три книги, а потім додалась четверта – «Рихва часу»).

Герой України, лауреат Шев­ченківської премії Юрій Мушкетик написав: «Скажу одразу: прочитав роман Геннадія Щипківського «Товтри» у трьох книгах із великим задоволенням. Усе в ньому злагоджено, усе до місця – від сюжетних ліній до метафор. Коли читав, спадав на думку «Тихий Дон» (написаний невідомо ким, тільки не Шолоховим). Ні, я не хочу прирівнювати «Товтри» до геніального «Тихого Дону», але надить широта картин, розлогість, непоспішливість, виписаність сцен, характерів, образність».

У другій книзі «Товтр» – «Ди­ректорії» – змальовано Симона Петлюру в найдраматичнішу, кам’янецьку, добу УНР.

Геннадій Павлович не вперше у Кам’янці. Деякі думки про місто над Смотричем він занотував у книзі «Неримовані думки», вида­-ній 2018 року в Одесі. 9 жовт­ня 2011 року письменник занотував: «Далі подався до Кам’янця-Подільського. Мав зустріч зі студентами факультету журналістики університету. Ночував із донькою в готелі над самим Смотричем. Річечка цілу ніч жебоніла у вікна». Ще один відгук зроблено наприкінці травня 2013 року: «Мав у Кам’янці зустріч з майбутніми філологами й журналістами педагогічного університету. Актова зала заповнена. Багато викладачів». Запис від 5 травня 2015 року сповіщає про зустріч у Ка­м’ян­ці з Віталієм Нечитайлом, Іваном Прокоф’євим. Ще в одному недатованому записі: «Як навідуюся у Кам’янець, завертаю у форте­-цю. Перед її столітніми мурами, серед стрімких берегів, хлюпочеться Смотрич».