ПОЧУТИ УКРАЇНУ. ЯК РОЗВИВАЄТЬСЯ СУЧАСНА МУЗИКА?

У липні україномовна пісня вперше очолила чарт кліпів в українському сегменті «YouTube». Нею стала композиція «Плакала» гурту «Kazka», яка набрала 10,5 млн. переглядів і ви­передила російськомовних виконавців. Цей маленький, але важливий успіх української пісні зайвий раз привернув увагу до вітчизняного продукту. Експерти Центру громадського моніторингу та контролю вирішили з’ясувати, чим живе сучасна музична індустрія України.

РОЗІРВАТИ ЗАЛЕЖНІСТЬ

За даними аналітичної компанії «Kantar TNS», улюблений музичний стиль українців – популярна музика. Їй віддають перевагу більше ніж 50% опитаних. Загалом у вподобаннях українців донедавна переважали зарубіжна і російська «попса», а музика, зроблена в Україні, залишалася в меншості. Серед причин: засилля іноземного контенту, недостатня кількість і якість українських пісень, монополія «старожилів сцени» на ефіри та концерти.

Ситуація стала змінюватися після початку російської агресії. Музиканти, які виступали в окупованому Криму або публічно підтримували анексію та війну, втратили можливість виступати в Україні. Заборону на в’їзд до країни отримали понад 120 іноземних артистів.

Розірвавши зв’язки з російською сценою, українська музична індустрія почала розвиватися самостійно. Поштовх для розвитку отримали власні продюсерські центри. Найбільш успішні з них: «Mozgi Entertainment », «Secret Service Entertainment Agency», «Mama­music», «Kruzheva Music» та «Susy Production». Водночас стало з’яв­лятися багато молодих українських артистів, які воліють працювати самостійно і завойовують популярність через «YouTube» та соціальні мережі.

УКРАЇНОМОВНЕ РАДІО

Важливу роль у розвитку української музики відіграло запровадження мовних квот на радіо і телебаченні, які 2016 року схвалив глава держави. Відповідно до закону, частка пісень українською мовою в радіоефірі має складати не менше як 30%. Після набуття законом чинності в експертів виникало чимало запитань. Чи зможуть українські радіостанції виконувати квоти, чи не буде спротиву або нестачі українського контенту?

Однак результати моніторингу Нацради з питань телебачення і радіомовлення засвідчили, що за перший рік дії квот загальнонаціональні радіостанції не тільки виконали норму, а й перевищили її.

Обсяг пісень українською мовою на загальнонаціональних радіо­станціях у першому півріччі 2018 року становив 54%, як повідомила Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

У радіохолдингах зауважують, що намагаються сумлінно виконувати квоти, хоча, залежно від формату радіостанції, це не завжди просто. Голова правління однієї з найбільших радіогруп України «ТАВР Медіа», до складу якої входять «Хіт FM», «Кiss FM», «Radio ROKS», «Relax», «Русскоє Радіо Україна» та «Мелодія FM», Ігор Чернишов зазначив, що квоти стали справжнім випробуванням для нішевих радіостанцій.

– Очевидно, для масового формату є більше музичного матеріалу, ніж для нішевого, – пояснює на прикладі станцій «Кiss FM» та «Relax» Ігор Чернишов. – Тому програмні директори змушені частіше повторювати українські хіти, які й так були в ефірі, або ставити ті пісні, які не зов­сім пасують цим радіостанціям.

Водночас у радіогрупі «Український Медіа Холдинг», до складу якої входять «Авторадіо», «Ретро FM», «Наше радіо», «Europa Plus», «Радіо Пятница», «Lounge FM», «Голос Столиці» та «Джем FM», зазначають, що вже адаптувалися до нових стандартів і готові до переходу на завершальний етап квотування, коли частка українських пісень має складати 35%.

Генеральний директор «ТРК «Люкс» Роман Андрейко запевнив, що запровадження мовних квот додало роботи продюсерам, виконавцям і студіям звукозапису, тобто українська індустрія шоу-бізнесу отримала друге дихання. Тому побоювання, які висловлювали представники деяких радіохолдингів, що нібито знизиться якість ефіру, і ми втратимо слухача, зовсім не виправдалися. Навпаки – ефір став ще «прикольнішим».

СВІЖА КРОВ

Радійники зауважують, що чи не найважливіший наслідок квот – можливість молодим виконавцям потрапити до радіоефіру. Гурти «Onuka», «The Hardkiss», «Dakha­Brakha», «Kazka», Христина Соло­-вій – це неповний перелік народних улюбленців, які отримали популярність у попередні роки.

Так, дебютний альбом гурту «Onuka», який вийшов наприкінці 2014 року, дуже швидко посів перше місце в Інтернет-магазині «iTu­nes». Колектив «Dakh Daughters», який заявив про себе ще влітку 2013-го, справжнє визнання здобув 2016 року, з виходом дебютного альбому та першим європейським турне.

Нині молоді українські виконав­-ці лунають у радіоефірах, збирають повні зали і мають всенародну любов. Перелік улюблених пісень склав і український Президент Пет­ро Порошенко. На своїй сторінці у «Фейсбуці» глава держави виділив сім найцікавіших: «Riffmaster» – «Тихо Прийшов, Тихо Пішов, або Пісня Спеціального Значення», «Onuka» – «Vsesvit», «The Hardkiss» – «Журавлі», «Ріаnобой» – «Вітчизна», «Dakha­Brakha» – «Monakh», Олег Скрипка і «Товариші» – «Марш Нової Армії» й Тіна Кароль – «Перечекати».

За попередні декілька років на новий рівень вийшли і музичні події в Україні. Так, 2018 року київський фестиваль «Atlas Weekend» потрапив до переліку найкращих фестивалів світу. За рейтингом британського видання «Gigwise», українська подія гідна стояти в одному ряд­ку із такими фестивальними легендами, як «Sziget» в Угорщині або «Burning Man» у США. Цікаво, що цьогорічний «Atlas Weekend» встановив рекорд за відвідуваністю саме в День української музики. Перший день фестивалю, хедлайнером якого був Олег Винник, відвідали 154 тисячі осіб.

Без сумніву, українська музика тільки починає свій шлях до справжнього визнання як усередині країни, так і за кордоном. Перші рекорди на «YouTube», успішні фестивалі, продані платівки та радіоефіри – усе це дозволяє почути, якою є Україна.

За матеріалами Центру громадського моніторингу та контролю.