Середа, 25 Травня 2022 р.
5 Квітня 2019

У 60 «КАМ’ЯНЧАНКА» НА ПЕНСІЮ НЕ ЗБИРАЄТЬСЯ

У 60 «КАМ’ЯНЧАНКА» НА ПЕНСІЮ НЕ ЗБИРАЄТЬСЯ29 березня в залі МБК яблуку впасти було ніде: люди стояли в проходах, нависали над щасливчиками, котрим вдалося зайняти сидячі місця у ложах. Усі прийшли заради яскравого ювілейного концерту народного ансамблю танцю «Кам’янчанка» нашого МБК.

Допомагали танцюристам цьо­го вечора співаки з вокаль­ного ансамблю «Петридава». Колективи підготували динамічну, якісну та дуже яскраву програму. Виконавцям допомагав і новий мультимедійний екран, на кот­рий транслювалися то зразки самчиківського розпису, а то анімовані картини Марії Примаченко. А костюми артистів! Нарешті подільські танці чоловіки виконували у вузьких світлих гатях, які й носили на наших теренах, а не у широченних червоних шароварах.

Балетмейстер «Кам’янчан­ки» Петро Гаврилюк створив но­ві про­читання традиційних кад­рилі та гопака. А коли ведучі попросили піднятися в залі тих, хто свого ча­су танцював у ансамблі, вставали і молоді, і дуже літні люди – з тих, хто танцював у перші роки існування ансамблю, кот­рим тоді керував Василь Палій. Встав і секретар міськради Дмитро Васильянов.

– Народний танець – важлива складова національної культури будь-якого етносу, – сказав після концерту його художній керівник Петро Гаврилюк. – Це те, що відрізняє нас у світі, індивідуалізує та ідентифікує серед інших культур. Ставлення держави до розвитку народного танцю загалом позитивне, але, на жаль, він не є таким популярним, як був років 20 тому. Сучасне диктує свою моду – через телебачення, Інтернет. Власне, існування аматорських колективів народного танцю та професійних ансамблів – чи не єдине джерело збереження фольклору. Школа Павла Вірського додала в народну хореографію велич класичної системи танцю, завдяки цьому сценічна хореографія отримала майстерне обрамлення. Поляки, іспанці, французи, німці теж глибоко шанують свою культурну спадщину, але втратили її сценічний вигляд.

У 60 «КАМ’ЯНЧАНКА» НА ПЕНСІЮ НЕ ЗБИРАЄТЬСЯНародний танець уже давно не такий, яким його створив народ. Він розвивається, осучаснюється. Глядач чекає від артиста видовищ, сьогодні модно говорити «шоу». І він або його отримує, або більше не приходить на концерт. Утім мудрий балетмейстер має обов’язково зберегти самобутнє джерело фольклору, навіть якщо робить стилізацію народного танцю.

За 60 років існування «Ка­м’янчанки» в ансамблі танцювали не менше як півтисячі людей. Золотим періодом його існування Петро Гаврилюк вважає часи Тетяни Чайковської, коли прийшли перші успіхи та перемоги, перші закордонні гастролі. Ця тенденція продовжилася і за керування Володимира Дячука. Тепер настав час молодих і закоханих у танець людей.

– У планах – розвиток колективу. Хочеться перевести його в розряд муніципальних, але розумію, що коштів на це в міському бюджеті поки що немає, – продовжує Петро Гаврилюк. – Є ідея створити не просто концерт, а цілу хорео­графічну виставу. Вже написано лібрето, продумані тема та ідея. Для цього треба багато працювати, можливо, це і вдасться. А наразі ми збираємося на фольклорний фестиваль до Сербії, де якнайкраще презентуватимемо нашу українську культуру.

Ірина ПУСТИННІКОВА.