Четвер, 28 Березня 2024 р.
2 Серпня 2019

КОЖНА ЗІРКА НАЙГАРНІША, ЯКЩО ВОНА – ЧАСТИНА СУЗІР’Я

Нині чимало людей вірять у гороскопи, звіряються за зорями, узгоджують особливі дати з місячною фазою, асоціюють певні події із сузір’ями. Щодо останніх, то їх на Кам’янеччині знають чимало, та все ж є одне особливе – «Смотрицьке сузір’я» (с.Смотрич). Цей ансамбль і справді по-космічному заворожує, адже коли слухаєш їхній спів, немов переносишся на якусь іншу планету… Планету української пісні. Зірки цього «сузір’я» співають не голосом, а душею – щирою й джерельно чистою.

«Смотрицьке сузір’я» (с.Смотрич)Знайомлячись із колективом, здається, немов прийшов у гості до великої родини, де всі живуть дружно і злагоджено. Привітною усмішкою нас зустрічає керівник ансамблю та завідувач Смотрицького сільсь­кого клубу Роман Захаров. Саме за його ініціативою 2011 року голоси села зазвучали в унісон. Разом із чоловіком до колективу влилися дружина Тетяна та син Юрій.
За 8 років існування отримано чимало нагород, дипломів, грамот, а головне – справжнього визнання від слухачів. Ексклюзивно для «Подолянина» родина Захарових розповіла про творчий шлях «Смотрицького сузір’я» та власні співочі секрети.
– Як уперше засвітилося «су­зір’я»?
– Починався колектив із діток, усім дуже сподобалося. Згодом почали долучатися й дорослі. І от сьогодні є 17 учасників різного віку та фаху: Тамара Яскун, Тетяна, Анатолій та Марія Ляхоцькі, Роман, Тетяна, Інна і Юрій Захарови, Тетяна Явна, Ангеліна Грицюк, Дмитро Романишин, Дарія Сергєєва, Аліна Явна, Ольга Назаренко, Вікторія Прус, Дмитро Тимчук, Іван Вільчик і Людмила Соловей. Беремо участь у визначних концертах, разом подорожуємо (часто їздимо у Карпати, виходимо на полонину), стараємося виступати в усіх заходах громади, їздимо на Маланку, Івана Купала тощо. Стиль для себе обрали позитивний, адже співаємо здебільшого жартівливі українські народні пісні. Пригадується наша перша пісня – «Зібралися бабоньки» Наталії Фаліон. До речі, її пісень перереспівуємо чимало, як і загалом колективу «Лісапетний батальйон».
Їхній стиль схожий до нашого.
Загалом репертуар доволі сучасний, у нас немає «раритетів» від бабусь чи дідусів, але воно й не дивно, адже найстаршому нашому учаснику – 58 років. У ансамблі постійний рух: хтось виростає та йде, інші приходять. 2015 року, після утворення Колибаївської ОТГ, до якої увійшло наше село, ми пошили костюми – і наші виступи набули більш народного вигляду.
– Тетяно, кажуть, що зорі в сузір’ї рідко мають якийсь зв’я­зок одна з одною. У Вашому все навпаки?
– У колективі багато сімейних дуетів (мами з доньками, чоловіки з дружинами). От, наприклад, наша родина цілком поринула у вир музики. Того ж 2011 року, 27 вересня, у день села, ми з чоловіком заспівали в дуеті пісню «Мої батьки». Так розпочався наш творчий шлях. Згодом створився колектив, до нас приєднався син. А ще нас завжди підтримує моя мама, яка працює бібліотекаркою в селі.
– Чому обрали таку назву, і які плани на майбутнє?
– Бо всі ми тут – зірки, тому й сузір’я (сміються). Плануємо підкорити звання «народного», навіть підібрали для цього одну з перших пісень, що виконував колектив, – «Гай зелененький». Та поки ще збираємо сили і натхнення для цієї важливої місії.

Ольга БАНАХ.