«ІСТОРІЯ В ДЗЕРКАЛІ ЖУРНАЛІСТИКИ»

Так назвав свою 308-стрінкову книжку, яка нещодавно побачила світ у ТОВ «Друкарня «Рута», доктор історичних наук, професор Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, заслужений працівник освіти України Володимир Прокопович Газін. Передмову до збірки 49 статей, які свого часу були на­друковані в інформаційно-аналітичному тижневику «Дзеркало тижня. Україна», написав його син – кандидат історичних наук, доцент Володимир Володимирович Газін. Також видання відкриває стаття письменника та історика, доктора історичних наук, професора Віталія Нечитайла «Три уроки професора Володимира Газіна».

По-перше, всі матеріали стосуються суспільно значущих проб­лем, які не мають якогось терміну давності. Хоча вони були надруковані упродовж 15 років, починаючи з 2004-го, проте не втратили своєї актуальності. На історичних прикладах автор торкається проблем суті демократії, багатопартійності, порівнює тоталітарних «близнюків»: фашизм та комунізм, змальовує портрети діячів, які й визначили обличчя ХХ століття (Адольфа Гітлера та Йосипа Сталіна, Конрада Аденауера, Густава Штреземана та інших), аналізує суть та прояви «русского мира», з погляду історика характеризує зміст ринкової економіки, порівнює її з тоталітарною більшовицькою командно-адміністративною системою, зупиняється на проблемах Першої та Другої світових воєн. Відтак, матеріали, що побачили світ ще 15 чи 10 років тому, залишаються цікавими для сучасного читача, змушують його задуматися, поміркувати над сьогоденням, зіставити його з минулим.
По-друге, хоча статті відповідають усім критеріям журналістики (доступність, певний науково-популярний характер), усе ж це продукт фахового історика, спеціаліста з історії міжнародних відносин, одного з найавторитетніших українських «германістів». Тому всі ідеї, висновки автора ґрунтуються на достовірних історичних фактах, підтверджуються відповідними джерелами. Головне, що в статтях є надзвичайно глибокий аналіз, який часто й визначає їхню цінність, а висновки автора (з ними, звичайно, можна і не погоджуватися) змушують задуматися.
По-третє, сам стиль матеріалів. Маємо яскравий приклад історичної журналістики. Недарма поширеною є думка, що хороший історик (саме хороший) неодмінно стане й хорошим журналістом. Історична освіта дає, насамперед, світогляд, уміння аналізувати сучасне з погляду минулого, проводити паралелі та робити відповідні висновки.