СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ ЯРМАРОК ПІД РЕВ МОТОРІВ

Битва закутих у залізо лицарів у середньовічному замку – саме та туристична атракція, котрій радіють гості старих твердинь. У нашій Старій фортеці ті давні часи традиційно оживають у серпні, коли в замкових стінах за підтримки міської влади вкотре проводиться фестиваль середньовічної культури «Форпост».
Цьогоріч «Форпост» змінив формат і став камернішим, менш масштабним. Запитуємо про трансформацію заходу в його організатора – хмельничанина Костянтина Пархоменка.

– Минулими роками головною родзинкою фестивалю були численні бої лицарів, так зване середньовічне фехтування. Та 2019-го бійців приїхало значно менше, а більше – ремісників та артистів. Тепер акцент, виходить, зроблено на торгівлі?
– Ні, не на торгівлі. Наша мета – відтворити атмосферу середньовічних ярмарків. За Середньовіччя фестивалів не було (сміється), діяли ярмарки. Саме там вирувало все життя. Там проводилися лицарські турніри, туди з’їжджалися мандрівні театри. Прибували на ярмарки люди з усього світу. Тому нам цікаво розвинути саме таку концепцію. Це ширший погляд на епоху.
– У місті є чимало історичних фестивалів із чіткими хронологічними межами («Schola Milita­ria» – середина XVII ст., «Остання Столиця» – 1919 рік, наприклад). Чи відтворює «Форпост» якусь конкретну історичну епоху і конк­ретний регіон?
– Ні, чітких меж немає. За основу взято XIV-XV ст. у Європі. Але ми допускаємо й учасників, які відтворюють раніші чи пізніші епохи.
– А скільки всього людей взяли участь у цьогорічному дійстві?
– Близько трьохсот. Більшість із них кам’янчани та туристи могли побачити у святковій кавалькаді від замку до Ратуші в суботу. Фестиваль є міжнародним: до Кам’янця приїхали люди не лише з усієї Украї­ни, а й із Білорусі, Молдови, Литви. Вперше у заході взяли участь вершники: із львівського кінного клубу «Каретний двір» прибули двоє скакунів. За музичний супровід відповідають колективи, котрі грають середньовічну фолькову музику. Це білоруський гурт «Lity Taler», групи й окремі виконавці з України: «Sham­Rocks», «Galsi Band», «Blackberry Beat» та інші.
– Змінилася і вартість вхід­ного квитка: щоби потрапити на фестиваль, цього року вистачало лише придбати квиток до фортеці.
– Так, цьогоріч ми вирішили не заробляти на фестивалі. До речі, подивіться на вали Нової фортеці. Там у фестивальні дні проводиться «Мото-Форпост» – Міжнародний з’їзд байкерів.
– А як пов’язане середньовіччя із мотоциклами?
– Напевно, спільним духом свободи, – сміється Костянтин. – Байкери завжди приїжджали до нас як глядачі, а із часом це відокремилося в гілку фестивалю.
Зі зміною концепції заходу змінилося і лого: тепер «Середньовічний ярмарок «Форпост» презентує скоморох із волинкою.
Фестивалю і всім його глядачам пощастило з ведучим дійст­ва. Львів’янин і реконструктор Артем Бондар, відомий за ніком Сер Ектор, глибоко знає історію Середніх віків. Його доречні та влучні коментарі неабияк допомагали розібратися, що саме і чому саме так відбувалося у зам­ковому дворі. Наприклад, шоломи сьогоднішніх «лицарів» на кам’янецькому ристалищі насправді набагато більші за середньовічні аналоги і більше схожі на обладунки вершників. Зруйнував Артем і міф про те, що воїни у залізній броні були неповороткими. Хоча обладунки і важать близько 25 кг, та рухатися в них хлопці-реконструктори могли цілком вільно. А що відчу­вають бійці, закуті в залізо, Бондар пояснив за допомогою аналогії: «Уявіть собі, що вам у сауні потрібно провести боксерський поєдинок і при цьому на вас – махровий халат». Навіть фонову музику, котра звучала на поєдинках, пан Бондар коментував, розповідаючи, з якого регіону та яких часів походить та чи інша мелодія.
Учасники й справді спробували відтворити у фортеці ярмарковий дух. Ворожка розповідала всім охочим про їхню долю та гадала на картах Таро, майстри продавали власноруч виготовлені прикраси та головні убори, усміхнений велет у солом’яному брилі, котрий представився як Троль, пропонував скуштувати варення із шишок. Біля Кармалюкової башти відбувалися майстер-класи гончарів. Природно, що не всім глядачам сподобалася вистава «мандрівного теат­ру», котра була російською мовою (нагадаємо, згідно із Законом «Про забезпечення функ­ціонування української мови як державної», який вступив у дію 16 липня цього року, державна мова є обов’язковою в театральних виставах).
Та найбільше глядачів ціка­вили саме бої. Вони відбувалися як у форматі бугуртів («стінка на стінку»), так і у формі «один проти всіх». Багато хто з учасників двобоїв пробував свої сили в Міжнародному фестивалі з історичного фехтування «Битва націй», котрий мандрує країнами Європи, а починався 10 років тому в Хотині. Суддею кам’янець­ких боїв був досвідчений реконструктор з Молдови Михайло Терещенко. Поки лицарі відпочивали після битви, на ристалищі боролися й їхні зброєносці. Воїни, котрі билися на цьогорічному «Форпості», приїхали до нас із Красилова та військово-історичного клубу «Путивль». Чернівецькі «татаро-монголи» представляли клуб «Ше­рухань», приїхали також учасники-реконструктори з Мол­дови та Білорусі. Бої були настільки запек­лими, що лицарі вже у перший день зламали загорожу ристалища. Недарма маршали-помічники відсували глядачів хоча б на два метри від поля битви.

Ірина ПУСТИННІКОВА.
Фото автора.