Неділя, 03 Липня 2022 р.
25 Жовтня 2019

ТЕАТРАЛЬНІ «ДЕЛІКАТЕСИ» З «КОМОРИ»

Українські люди звикли восени набивати власну комору щедрим уро­жаєм: консерви, компоти, овочі й фрукти. А от у Кам’янці до цього до­дають ще й «духовні смаколики». Адже ось уже п’ятий рік поспіль свої двері поціновувачам мистецтва відчиняє театральний фестиваль «Комора». Цьогоріч, із 17 по 20 жовтня, тут зібралися близько 20 колективів, виступами яких кам’янчани і гості міста смакували у РЦКМ «Розмай».

Символічно і щоб задати правильний настрій публіці, почали з романтичної комедії «Місія «ІКС» від кам’янецького теат­ру-студії «На Зарванській». Акторам вдалося оживити героїв зі сторінок оповідан­ня відомої української письменниці Ірен Роздобудько «Як я подругу видавала заміж». Спостерігаючи, як мила дівчина Рая шукала кохання, вдалося і посміятися, і поспівчувати, і навіть поплакати.
П’ятничний старт фесту найбільше припав до душі наймолодшим любителям вистав, адже його розпочав Харківський народний дитячий театр «Сор­ван­цы» з комедією «Манюня».
На завершення другого дня присутніх добряче стрепенув доволі контрастний виступ від Чернівецького народного театру «Темп» – «Психоз 4:48». Якщо говорити коротко – подив, самогубство, відчай. Хоч театр уже добре відомий для Ка­м’янця, адже «Комору» відвідує втретє, та цьогоріч по-справжньому шокував і змусив замислитися над одвічним запитанням: «Бути чи не бути?». Вистава-сповідь за мотивами британської драматургині Сари Кейн (яка, власне, й покінчила життя самогубством) поєднала в собі, як пояснюють самі актори, «зріз параноїдальних марень, дослідження божевілля з середини, біль і страх, який глибоко проходить у свідомість, проповзає мурахами по шкірі й зачіпає щось незрозуміле всередині»… Актори вжилися у надважкі ролі, адже їм довелося курити на сцені, топитися у відрах, травмуватися до крові, ненавидіти себе і свою зовнішність, прагнути власної смерті та зрештою звести рахунки із життям.
Наступний день допоміг поринути у вир минулого і сучасного, зокрема, як українського, так і польського. Вистави викликали чимало емоцій і роздумів, якими глядачі охоче поділилися з «Подолянином».
– Відверто кажучи, вистава сприймалася важко, – ділиться враженнями глядачка Оксана Почапська після перегляду філософського трагіфарсу «Солдат і птахи» за п’єсою Хрісто Бойчева від Київського театру «Splash». – Дуже рідко трапляються театральні виступи, на яких мені важко добути до кінця, але це одна з таких. Із плюсів – професійна акторська гра, а от із сюжетом вийшло чимало недопрацювань. Зокрема, нашарування різних алюзій (і на ОБСЄ, і на полон, і на ДНР й ЛНР), але що насправді хотів сказати автор – залишилося під знаком запитання.
А ось у трагікомедії «Останній зойк матріархату» від народного аматорського театру «Авантюра» з міста Нововолин­ська, як розповідають глядачі, сюжет захоплював. У його основі – інтерпретація ві­домого міфу античності: історія про Ама­зонок, які не визнавали чоловіків у своєму житті, доки в їхні серця не влучив Амур. Актори вдало відіграли найваж­ливіші емоції – гнів, зневагу, любов і покірність.
Недільний день змусив глядачів по­міркувати про гроші, людську жадібність, але віру в те, що добрі вчинки і наміри врешті переможуть зло. Про все це йшлося у виставі «Дивна місіс Севідж», яку глядачам подарували актори Кам’янецького зразкового драматичного гуртка «Мельпомена». Чудова гра, ошатні костюми, плюшеве ведмежатко, набите цінними паперами, вдалі декорації та роздуми над тим, чи можуть 10 мільйонів доларів зробити людину щасливішою… Під час показу актори змушували публіку тримати кулаки, сміятися і навіть сплакнути. Як зазначила керівник «Мельпомени» Людмила Суханова, акторам вдалося за 1,5 мі­сяця (це досить незначний для підготовки такої вистави час) виконати величезну роботу. На сцені, до речі, було семеро дебютантів.
Останнім акордом ювілейної «Комори» стала поетично-пластична вистава «Розстріляні Від(ро)дження» від столичної
театральної спільноти «DSP», яка постави­ла не крапку, а великий знак оклику і надію, що наступного року любителі вистав знову зазирнуть у «Комору» по нові враження та відчуття.
– Загалом фестиваль відбувся тихо, спокійно, без ексцесів, як і планували, – прокоментувала «Подолянину» організаторка фестивалю Галина Коротенко-Молдован. – Усі запрошені колективи доїхали і виступили. Тішить, що цьогоріч глядачів побільшало. Звичайно ж, у будні в залі було не так густо, але вечірні покази збирали свою публіку. Приємно, що дехто вже навіть визначився із театрами-улюбленцями, які в Кам’янці не вперше. Журі впоралося зі своєю нелегкою місією на відмінно. Крім вистав, для відвідувачів «Комори» влаштували цікаві майстер-класи, де теж вистачало відвідувачів.
У планах – надалі продовжувати і розвивати фестиваль. Але для цього, зрозуміло, необхідна підтримка від міської влади. Ми відкриті до діалогів та співпраці.

ЗА ПІДСУМКАМИ V ВІДКРИТОГО ТЕАТРАЛЬНОГО ФЕСТИВАЛЮ «КОМОРА» МАЄМО ТАКИХ ПЕРЕМОЖЦІВ:

«Оригінальне вирішення вистави» – театр-студія «На Зарванській», романтична комедія «Місія «ІКС»;
«Виразність театральних костюмів» – народний театр-студія «Лінк» (Кам’янець-Подільський), середньовічний фарс «Не Декамерон»;
«Найкращий акторський ансамбль», «Глядацькі симпатії» – спільний проєкт Franco-театру та Chokolate band (Коломия), «БАГІНІ» (музична комедія із сільського життя);
«Найкраща режисерська робота», «Гля­дацькі симпатії» – народний дитячий театр «Сорванцы», дворова комедія «Манюня»;
«Найкраща вистава сучасної тематики» – народний театр «Тандем» (Кам’я­нець-Подільський), трагікомедія «Дуже проста історія»;
«За вирішення соціальної проблематики» – студія «Театральний проєкт» (Дніп­ро), комедія «Третий глаз»;
«За творчий пошук» – народний театр «Темп», вистава-сповідь «Психоз 4:48»;
«За любов до театру» – театр-студія «Сонячне сяйво» (Луцьк), вистава «Цар Плаксій та Лоскотон»;
«Найкраще музичне оформлення вистави» – народний студентський театр «Вавилон» (Київ), комедія «Блаженний острів Саватія Гуски»;
«Режисерське вирішення матеріалу» – театр «BEZ DIDASKALIOW» (Польща), вистава «Ja-kilkunastoletnia?»;
«Найкращий акторський ансамбль» – народний аматорський театр «Авантюра», трагікомедія «Останній зойк матріархату»;
«За творчий пошук» – театр«SPLASH», фі­лософський трагіфарс «Солдат і птахи»;
«За збереження національних традицій» – творчий колектив «Золота молодь» (Львів), «Прадавня легенда»;
«Мистецька надія» – зразковий драматичний гурток «Мельпомена», комедія «Дивна місіс Севідж»;
«Найкраще пластичне вирішення» – вокально-театральна студія «Голос Джельсоміно» (Одеса), «Алюзії», пластично-музичні роздуми;
«Найкраща поетична вистава» – теат­ральна студія «Бу-Бу-Бу» (Чернівці), поетична вистава «Не встигла дописати»;
«Творчий Експеримент» – театральна спільнота «DSP», поетично-пластична вистава «Розстріляні Від(ро)дження»;

ІНДИВІДУАЛЬНІ НОМІНАЦІЇ:

«Найкращий актор» – Геннадій Шкапоє­дов, народний театр «Тандем», та Анатолій Сірик, народний студентський театр «Вавилон»;
«Найкращий актор другого плану» – Ярослав Савченко, «Вавилон», та Микола Лукашук, народний аматорський театр «Авантюра»;
«Найкраща актриса» – Ірина Щербак, народний дитячий театр «Сорванцы», і Анна Симанчук, театральна студія «Бу-Бу-Бу»;
«Найкраща актриса другого плану» – Галина Бікєєва, народний театр «Тандем», і Алла Бойко, народний аматорський театр «Авантюра»;
«Найкращий акторський дует» – Марина Войтюк і Лілія Рой, театр-студія «На Зарванській».

Ольга БАНАХ, Галина МИХАЛЬСЬКА.