Середа, 20 Листопада 2019 р.
1 Листопада 2019

КАМ’ЯНЕЦЬ ЛІРИЧНИЙ

У видавця Дмитра Зволейка накладом сто примірників побачив світ альманах творчого об’єднання «Ліра», цього разу названий «Ка­м’янець ліричний». Редакційну колегію видання склали Людмила Кур’ян, Елеонора Федорчук та керівник «Ліри» Неля Лещинська.

Відкриває черговий збірник колективне фото творчого об’єднання. Далі зі вступним словом «Мільярди слів лірівців» й епіграфом від Ліни Костенко «Людей мільярди і мільярди слів, а ти їх маєш вимовити вперше!» виступає директор департаменту гуманітарної політики Кам’янець-Подільської міської ради Альона Кузема. Вона пише:
«Літературна збірка «Кам’янець ліричний» – безліч переплетених невимовно гарних та зворушливих рядків особливих віршів, легенд, гуморесок та прози, які викликають у читача силу-силенну емоцій. Щирих, відвертих, глибоких. Бо линуть вони із серця, з глибини людської душі…
Подорожуючи сторінками колективного проєкту, переходячи зі сторінки на сторінку поетичних та прозових творів, переконуєшся, що всі текс­ти написані особливими авторами – для душі, для осмислення тим, які здатні зрозуміти».
Услід за вступним словом наведено колективні збірники від 2004 до 2019 року (їх 22) та авторські збірки десяти поетів, в яких надруковані твори членів творчого об’єднання «Ліра». З портретами та короткими біографічними довідками представлено 20 учасників альманаху. Це Неля Лещинська, Іван Шеремета та Людмила Кур’ян, як основа «Ліри». Далі автори (з невеличким винятком) йдуть в абетковому порядку: Ольга Зьомко, Інна Єкимова, Олександр Жиго, Світлана Кремінська, Світлана Маркова, Олег Мучник, Людмила Новіцька, Валентина Особлюк, Ірина Попіль, Леся Приліпко-Руснак, Галина Пушкаренко, Ірина Руснак, Петро Ситник, Елеонора Федорчук, Галина Чайка, Євген Шаган та Антоніна Яковенко. Бачимо серед них нові імена, немає декого із давніх членів «Ліри».
Після життя клубу «Ліра» у світлинах, нагород та гімну представлено творчість «лірівців» у тому ж порядку, що й біографічні довідки. Переважно це вірші українською та російською мовами. Іван Шеремета подає чотири прозові гуморески: «Жаднюга», «Телефон», «Переляк» та «Реформа». Петро Ситник і Галина Чайка наводять ноти написаних ними пісень.
На закінчення наведемо вірш Олександра Жиго, який народився 1977 року в Баку:
Я був отут, я знаю цю дорогу,
Де у траві сховалися віки,
Де хмари щедро роздають вологу,
І тчуть туманні спогади думки,
Де в золоті дерев блукають чари,
Які можливі тільки восени,
І втомлені додому йдуть отари,