КАМ’ЯНЕЦЬ ЛІРИЧНИЙ
У видавця Дмитра Зволейка накладом сто примірників побачив світ альманах творчого об’єднання «Ліра», цього разу названий «Кам’янець ліричний». Редакційну колегію видання склали Людмила Кур’ян, Елеонора Федорчук та керівник «Ліри» Неля Лещинська.
Відкриває черговий збірник колективне фото творчого об’єднання. Далі зі вступним словом «Мільярди слів лірівців» й епіграфом від Ліни Костенко «Людей мільярди і мільярди слів, а ти їх маєш вимовити вперше!» виступає директор департаменту гуманітарної політики Кам’янець-Подільської міської ради Альона Кузема. Вона пише:
«Літературна збірка «Кам’янець ліричний» – безліч переплетених невимовно гарних та зворушливих рядків особливих віршів, легенд, гуморесок та прози, які викликають у читача силу-силенну емоцій. Щирих, відвертих, глибоких. Бо линуть вони із серця, з глибини людської душі…
Подорожуючи сторінками колективного проєкту, переходячи зі сторінки на сторінку поетичних та прозових творів, переконуєшся, що всі тексти написані особливими авторами – для душі, для осмислення тим, які здатні зрозуміти».
Услід за вступним словом наведено колективні збірники від 2004 до 2019 року (їх 22) та авторські збірки десяти поетів, в яких надруковані твори членів творчого об’єднання «Ліра». З портретами та короткими біографічними довідками представлено 20 учасників альманаху. Це Неля Лещинська, Іван Шеремета та Людмила Кур’ян, як основа «Ліри». Далі автори (з невеличким винятком) йдуть в абетковому порядку: Ольга Зьомко, Інна Єкимова, Олександр Жиго, Світлана Кремінська, Світлана Маркова, Олег Мучник, Людмила Новіцька, Валентина Особлюк, Ірина Попіль, Леся Приліпко-Руснак, Галина Пушкаренко, Ірина Руснак, Петро Ситник, Елеонора Федорчук, Галина Чайка, Євген Шаган та Антоніна Яковенко. Бачимо серед них нові імена, немає декого із давніх членів «Ліри».
Після життя клубу «Ліра» у світлинах, нагород та гімну представлено творчість «лірівців» у тому ж порядку, що й біографічні довідки. Переважно це вірші українською та російською мовами. Іван Шеремета подає чотири прозові гуморески: «Жаднюга», «Телефон», «Переляк» та «Реформа». Петро Ситник і Галина Чайка наводять ноти написаних ними пісень.
На закінчення наведемо вірш Олександра Жиго, який народився 1977 року в Баку:
Я був отут, я знаю цю дорогу,
Де у траві сховалися віки,
Де хмари щедро роздають вологу,
І тчуть туманні спогади думки,
Де в золоті дерев блукають чари,
Які можливі тільки восени,
І втомлені додому йдуть отари,