ДЕВ’ЯТИЙ ЗБІРНИК
18 жовтня в Галереї мистецтв відбулася ІХ Міжнародна науково-практична конференція «Археологія й фортифікація України», приурочена до 160-ї річниці від дня народження Юхима Сіцінського (1859-1937) та 100-ї річниці від дня народження Бориса Тимощука (1919-2003). Її учасникам вручили збірник матеріалів конференції. Саме про нього ми й поговоримо сьогодні.
Наклад 260-сторінкової книжки великого формату невеликий – усього сто примірників. Матеріали (навіть якщо доповіді виголошено на пленарному засіданні) розбито на шість секцій: «Давня археологія України» (найбільший розділ – 14 статей), «Середньовічна археологія України» (8 статей), «Історія та розвиток фортифікації з найдавніших часів до XVIII століття» (5 статей), «Еволюція фортифікації ХІХ-ХХ століть» (6 статей), «Історіографія та джерельна база археологічних та архітектурно-фортифікаційних досліджень» (12 статей) і «Нумізматика. Боністика» (найменший розділ – усього три статті).
Детальніше зупинимося на статті «Штрихи до археологічної карти околиць Кам’янця-Подільського (пам’ятки Кукутень-Трипілля)» студента історичного факультету національного університету імені Івана Огієнка Євгенія Левінзона. Він пише, що спроби створення археологічних карт беруть початок із другої половини XIX століття. Укладачем такої карти для Подільської губернії став відомий історик, краєзнавець, один із засновників єпархіального Давньосховища (нині – державний історичний музей-заповідник) Юхим Сіцінський. Автор пропонує ознайомитись із накопиченою на сьогодні інформацією про пам’ятки трипільської культури, що розташовані на території безпосередніх кам’янецьких передмість: сіл Смотрич, Зіньківці, Довжок, Цибулівка та Кам’янка.
Євгеній Левінзон зазначає, що маловивченими залишаються північні та східні околиці міста, які дають археологам великий простір для подальших досліджень. Автор статті усвідомлює те, що з часом будуть відкриті нові поселення, конкретизовані межі та хронологія вже відомих. Це спонукатиме до створення більш широкого і комплексного видання, яке б охопило весь Кам’янець-Подільський археологічний мікрорегіон.
На території сучасного села Смотрич локалізовано два поселення трипільської культури: в урочищах Татариски та Кубачівка. Поселення в урочищі Татариски розташоване на високому плато, утвореному зі сходу правим берегом річки Смотрич та правим берегом струмка Дібруха з півночі, із заходу обмежується Старою Хотинською дорогою, а з півдня – безіменним струмком та житловою забудовою. Виявив його 1926 року краєзнавець, археолог та художник Кость Кржемінський.