ЩЕ ОДНА ЗАГАДКА ЛАУРИ?
Трохи більше як рік тому «Подолянин» уже писав про таємниці життя та смерті Лаури Пшездецької, котру і містяни, і гості Кам’янця знають завдяки витонченому мармуровому надгробку авторства Віктора Бродзького, що експонується в каплиці Радників Петропавлівського кафедрального костелу.
В матеріалі було й зображення мармурового бюста 16-річної Лаури, виконаного близько 1868 р. талановитим ірландським скульптором Альбертом Брюс-Джоєм. Бюст має алегоричну назву «Сонячне сяйво» та зберігається в запасниках одного з головних музеїв світу – Вікторії та Альберта в Лондоні, Велика Британія.
Олег Колега, дослідник історії родини Пшездецьких і Чорного Острова біля Хмельницького, де був маєток роду, розповів, що Брюс-Джойс ліпив Лауру неодноразово. Каталог музею Вікторії та Альберта демонструє ще один мармуровий дівочий бюст, виконаний Альбертом гіпотетично за рік до «Сонячного сяйва». Дівчина на ньому має на голові вуаль, скріплену прикрасою-зіркою. Це 
дозволило мистецтвознавцям вважати, що автор втілив образ Беатріче, містичного нерозділеного кохання Данте Аліг’єрі. Завдяки дантівській «Божественній комедії», образ Беатріче на декілька століть став символом недосяжної мрії. Мармурова «Беатріче» – одна з найбільш ранніх робіт скульптора, виконана гіпотетично у 1866-1867 рр., коли її автору було лише 24 роки.
У каталозі його творчого доробку знаходимо також медальйон «Графиня Лаура Пшездецька» (1870).
І ця робота, і «Беатріче» з «Сонячним сяйвом» виставлялися 1872 р. на Виставці мистецтв, промисловості та мануфактур у Дубліні. Портрет-на схожість «Сонячного сяйва» та «Беатріче» дозволяє припустити, що перед нами ще одне прижиттєве зображення Лаури Пшездецької.
Але це не єдина знахідка останнього часу. Архіви багатьох країн світу нині активно оцифровують свої фонди. Так, у фондах наукової бібліотеки польської Академії мистецтв у Кракові було знайдено фотографію із французького міста Ніцца, на котрій гіпотетично теж зображена юна графиня, ще майже дитина, підліток. Точна дата світлини невідома, але родина Пшездецьких у Ніцці бувала часто.
Від таких знахідок завжди виникає відчуття, неначе далека історія стала ближчою і зрозумілішою.
Ірина ПУСТИННІКОВА.