Вівторок, 13 Квітня 2021 р.
26 Березня 2021

ДЯКУЄМО ЗА ІСТОРІЮ НАШОГО СЕЛА

«Які гарні спогади…», «Дуже приємно побачити односельців молодими, красивими. Он, дідусь молодий дивиться на мене як живий», «Дякує­мо, Ніло Петрівно, за історію нашого села», – десятки таких щемливих коментарів на фейсбук-сторінці народного музею села Нігин, яку веде директорка музею Ніла СЛОБОДЯН. Керівниця з багаторічним досвідом, адже майже три десятки років працює завідувачкою музею, вдихнула нове життя в музейну справу, зробила її ближчою до кожного і напрочуд цікавою. Понад три роки музей села Нігин живе не лише реально, але й віртуально. Створено його 1961 року, все ж він не боїться розвиватися й оновлюватися. Не вірите? Тоді гайда на віртуальну екскурсію!

Жінка вміло поєднує історію і сучасність, виставляючи на загальний огляд статті про сьогодення музею, заходи, які там відбуваються, зокрема шкільні екскурсії, народознавчі бесіди, майстер-класи з виготовлення ляльки-мотанки, вшанування пам’яті Героїв тощо. Переплітається ця інформація зі спогадами старожилів, історичними даними, які тут зберігаються. Чого варті старовинні фотографії, де нігинчани, які живуть не лише в рідному селі, але й у різних куточках світу, можуть побачити своїх бабусь, дідусів, батьків ще молодими, гарними й усміхненими. Ці спогади навіюють сльози радості, адже це не лише віртуаль­на несподівана зустріч із найближчими, але й доказ, що рідних пам’ятають.
Ніла Слободян детально описує події в с.Нігин під час розбудови колгоспу, об’єднання з думанівським.
А ще особливу увагу приділяє жит­-тю села в часи нацистської окупації, спогади вона записувала від старожилів. Цікаві згадки однієї з них – Віри Янківської. Жінка розповідала, що чорним жахливим днем зали­шилось у пам’яті нігинців 26 листопада 1943 р., коли гітлерівці зігнали до поліцейського поста все чоловіче населення, зокрема і підлітків 12 -13 років. По дорозі до поліцейської варти застрелили А.І.Матківського, спалили хати А.П.Афіцького і С.П.Пруса. Цілу добу фашисти протримали всіх під страхом розстрілу. А сталося ось що. Перед початком війни на під­приємстві «Сахкаменські розробки» технічними працівниками були нім­-ці із Поволжя: Клейн, Цер, Келлер і Шихмахер. Коли прийшли німці, вони захопили залізничну дорогу і конт­ролювали її. Нацисти забрали на роботу до себе цих німців. Дочка Келлера Емма працювала в них перекладачкою.
Одного разу двоє німців Ханс і Йоманс пішли в Нігин, і Ханса там вбили. Це дуже роздратувало завойовників. Вони зігнали всіх чоловіків у центр села, на територію двоповерхової школи. Погрожували розстріляти кожного десятого чоловіка, якщо вони не скажуть, хто вбив Ханса. Захистила від смерті багатьох нігинців дівчина Емма. Вона довго вговорювала і переконувала начальника залізничної дороги в тому, що це якийсь партизан забрів у село і вбив Ханса, а жителі села Нігин не винні. І вона в цьому таки переконала. Чоловіків відпустили. А пізніше Емма з батьками виїхала до Німеччини.
Таких цікавих оповідей зі сторінки дізнаєшся ще дуже багато. Головне – вміти бачити важливе.
– У нашому музеї відображено побут давніх часів, предмети домашнього вжитку, історичні пам’ятки. Експозиція нараховує близько тисячі експонатів. Але сьогодні хочеться, аби якомога більше людей дізналися про безцінні перлини нашої колекції, особливо це актуально у часи, коли ми сковані карантинами, – каже Ніла Петрівна. – Я вже не один рік кажу, що два кабінети для спражнього музею – це дуже мало, а от в інтернеті бачу місця вдосталь, тому розгорнутися є де.
Також Ніла Слободян запрошує на екскурсію до Нігинсько-Залучансь­ких печер, яку люб’язно сама і проводить. За легендою, тут живцем було поховано сотні місцевих мешканців, які ховалися від набігів турків. Кілометрові печери могли багатьох заховати на тривалий час, люди навіть весілля там справляли. Але одного разу завойовники підпалили вхід… Деталі розповість завідувачка музею.


ОРИНИНСЬКІ ВІРТУОЗИ

Учні Орининської дитячої школи мистецтв перемогли одразу в декількох творчих фестивалях.

Володимир Ухач – лауреат І ступеня Канадсько-Українського фестивалю дитячої та юнацької творчості «Торонто – 2021», номінація «Фортепіано», викладач Вадим Ухач.
Дар’я Баліцька – лауреатка І ступеня Всеукраїнського фестивалю мистецтв «Таланти Хортиці», номінація «Сольфеджіо», викладачка Леся Ухач.
Юлія Концунтейло – лауреатка ІІ ступеня Всеукраїнського фести­валю мистецтв «Таланти Хорти­ці», номінація «Сольфеджіо» (Леся Ухач).