ПОМ’ЯНУЛИ ЗАКАТОВАНИХ ЗА ВІРУ

11 вересня в нашому місті відбулися урочистості з нагоди 300-річчя освячення костелу святого Михайла і 400-річчя Хотинської битви, що були здійснені у відреставрованому храмі та монастирі сестер-домініканок.

Старовинний костел має досить складну історію. У часи Радянського Союзу на території релігійних споруд розташовувалася в’язниця, створена НКВС (30-40 рр. ХХ ст), а згодом – корпус К-ПЕМЗу. 1996-го будівлі повернули релігійній громаді, але в травні 2009-го костел і монастир серйозно постраждали внаслідок пожежі. Проте з’явилася надія на світлі часи, оскільки протягом останніх двох років споруди реставрували.
Об 11.00 розпочалася виста­ва місцевої молоді, яка зо­бра­зила злочини співробітників НКВС проти вірян, по завершенню якої відбулося повторне освячення храму за участі мирян, гостей та духовенства.
– Важко навіть говорити в місці, де спочатку панувало стільки любові, щирості й молитви, а згодом – болю, ненависті та зла, – зазначив єпископ-помічник Ка­м’янець-Подільської дієцезії Радослав ЗМІТРОВИЧ. – Більшість із нас цього навіть не зможе виобразити собі. Уявімо 1910 рік у Кам’янці, де багато церков, костелів та синагог. Майже всі громадяни є віруючими та розуміють цінність віри. Ніхто не міг навіть подумати, що тут потім буде коїтися.
Тепер у монастиря з’явився меморіал-музей, присвяче­-ний репресіям і мучеництву християн та євреїв у ХХ ст., а та­кож відкрито виставку польсь­кого Інституту національної па­м’яті «Наказ №00485. Антиполь­ська операція НКВС в радянсь­кій Україні 1937-1938 рр.».
– Головна мета меморіалу – зобразити і довести до публічності, що насилля та нищення людського життя було тут, на цьому місці. І ми повинні проявити повагу й вшанувати пам’ять тих людей, які тут вмирали за християнст­во, – каже настоятель Кафед­рального костелу Св. Апостолів Петра і Павла отець Роман ТВАРУГ. – Наприклад, чоловіка на прізвище Желавський убили за «участь у антирадянській організації «Розарій». І це ми розповідаємо публічно, бо на цьому місці може хтось захоче зробити ресторан. Але потрібно дякувати Богу за мужність людей різних національностей і віросповідань, які віддали життя за правду та гідність людини.
Однак 11 вересня – це не лише день, коли ми прийшли до відновленого костелу, а й період згадки про Хотинську битву, той момент, коли польсь­ко-козацькому війську вдалося перемогти сили Османської імперії та відтермінувати їх прихід до Кам’янця-Подільського на 51 рік. Тож присутні мали змогу послухати конференцію щодо битви під Хотином, яку провели історик Валерій НЕСТЕРЕНКО та співробітник Музею-палацу короля Яна III у Віланові (Польща) Томаш ШАЄВСЬКИЙ.

Олександр ЩЕРБАТИХ.