Субота, 04 Грудня 2021 р.
21 Жовтня 2021

«КОМОРА» ЗНОВУ ВІДЧИНЕНА!

Осінь – це час, коли у ЦКМ «Розмай» на декілька днів з’являється додаткова «Комора» – театральна. 14 – 17 жовтня вона знову, вже усьоме, відчинила двері для своїх поціновувачів. І хоча карантинні вимоги не дозволили організаторам заповнити залу на 100 відсотків, 19 творчих колективів із різних куточків України не залишилися без уваги публіки.

І недарма, адже з першого дня нашій увазі були представлені різнопланові витвори. Від втілення образів коміксів на соціально важливу тематику дансько-німецького художника Херлуфа Бідструпа, у виконанні юних акторів студії «Чудеса в решеті» (смт Пісочин, Харківська область) до інтерактивної пригоди «Детектив. Готель» від столичного театру «Egoist». Якщо у першому випадку глядач мав змогу замислитися, то у другому – безпосередньо вплинути на хід вистави і навіть на життя героїв. Інтерактив у грі «егоїстів» полягав у тому, що саме люди із зали вирішували, хто з персонажів здійснив найгірший вчинок і вартий найсуворішого покарання.
Не змінювався хід подій і згодом. Наприклад, філософсько-політична драма «Поки прядеться нитка…» у виконанні аматорського експериментального театру-студії «10 ряд 10 місце» розповідала нам про існування богинь долі мойр, відомих у грецькій міфології. Їхнє життя – це постійне плетіння й обривання ниток людських доль. Тож аудиторія отримала можливість подумати про те, що впливає на наше життя – помилки міфічних істот чи реальних людей. Але роздуми перекривалися фарсами і комедіями.
Були актори, готові втілювати у собі й декілька образів. Київський театр «Т.І.Н.А.» (Театр щирих непрофесійних акторів) у суботу зіграв серйозну моновиставу «Той, що прийшов з безодні» за мотивами роману Віктора Гюго «Людина, що сміється», а вже у неділю потішив публіку ліричною комедією «Кінцева станція – «Кохання». Це дало змогу столичним театралам здобути перемогу відразу в чотирьох номінаціях.
На завершення ми отримали щось зовсім незвичне – поетичну виставу «Стусанина» від іще одних гостей зі столиці, театральної спільноти «DSP». Актори влаштували виступ у стилі фізичного театру, де емоції передаються мовою тіла. Проте саме їм спало на думку поєднати це із творчістю Василя Стуса, німецької рок-групи «Rammstein» і додати грецький танець «Сиртакі».

– Це поетична вистава, і тут немає прямої історії. Все асоціативно, кожен актор репрезентує частину особистості поета. Iсторія починається з того, що молодий Василь Стус потрапляє у сучасність, ходить містом і його ніхто не бачить, оскільки він не зовсім живий. А потім протягом усієї вистави йдуть спогади про те, яке було його життя, і роздуми: чому його зараз не читають; чому його тепер не пам’ятають, – пояснює режисер «Стусанини» Алекс БОРОВЕНСЬКИЙ. – Iще на етапі створення вистави була розмова про акценти на мову тіла. У Стуса дуже сильні вірші, їх потрібно читати вдумливо, тому й вирішили зробити візуально потужний виступ, аби після нього глядач узяв нашу брошуру зі списком використаних творів і сам їх прочитав.

– Нещодавно вся країна обговорювала книгу «Справа Василя Стуса». Чи це вплинуло на творчість «DSP»?
– Вистава з’явилася в грудні 2019 року, і задумувалась як противага спектаклю «КО: Ліна Костенко». Адже там п’єса у виконанні жінок, а тут – чоловіків. Тому шукали героя чоловічого, маскулінного. І Стус підходив якнайкраще. У той час вийшла книга Вахтанга Кіпіані, яку ми вивчали. Проте завдання зробити спектакль тому, що вийшла книга, не було.
– Чому саме такий музичний супровід? На перший погляд, тут поєднано непоєднуване…
– Поєднав «Rammstein» і «Сиртакі» знайомий діджей, а ідея полягає у прагненні завершити виступ так, аби показати, що Василь Стус живий. Виник цей танок як танець життя, що не закінчується ніколи, якщо ми разом.
Після такого потужного виступу залишалися тільки закриття, нагородження й очікування фесту 2022 року.

– Цьогоріч фестиваль вийшов потужним і подарував багато хороших вистав. Дуже радію, що 19 колективів знайшли час і можливість презентувати кам’янчанам свій доробок. Шкода, що була дуже обмежена кількість глядачів, адже для них «Комора» й існує, – поділилася враженнями організаторка фестивалю Галина КОРОТЕНКО.

Олександр ЩЕРБАТИХ.


ПЕРЕМОЖЦІ VII ТЕАТРАЛЬНОГО ФЕСТИВАЛЮ «КОМОРА»:

«Краще пластичне вирішення», «Вдале сценічне переосмислення творчості Херлуфа Бідструпа» – Народний театр-студія «Чудеса в решеті» (смт Пісочин), «Нагороди», пластичні історії за мотивами коміксів Херлуфа Бідструпа;
«Вдале вирішення зарубіжної драматургії», «Кращий акторський дует» – Театр-студія «Дев’ятий замок» (Чернівці), «Вдови», фарс за п’єсою Славоміра Мрожека;
«Збереження національної ідентичності» – Творче об’єднання «Різні Люди» (Вишгород), «І все-таки я тебе зраджу…», драматична імпровізація за п’єсою Неди Нежданої;
«Краще втілення сучасної драматургії» – «Народний художній колектив» театральна лабораторія «ВідСутність» (Рівне), «Повернення», драма-притча, автор Юрій Паскар;
«Краще жанрове вирішення вистави», «Кращий акторський ансамбль» – Київський театр «Egoist», «Детектив. Готель» (інтерактивний детектив комікс), автор Володимир Хохлов;
«За творчий пошук» – Зразкова театр-студія «Мельпомена» (Кам’янець-Подільський), психологічна драма «Родима пляма» (моновистава), автор Микола Коляда;
«Краще вирішення соціальної тематики» – Театр-студія «На Зарванській» (Кам’янець-Подільський), «Забинтовані душі», вистава на основі драматичних монологів сучасних авторів;
«Краща сценографія», «Краща вистава» – Дитячий народний театр «Сорванцы» (Харків), комедія-фарс «Любов до трьох апельсинів», автор Сергій Брижань .
«Кращий акторський ансамбль» – студентський театр «Жменя» (Рівне), «Аз есмь тварь», інфернальна трагікомедія, автор Віктор Понізов;
«Оригінальне вирішення вистави» – Київський театр «VERITAS», trance-драма «Ніч вовків», автор Олександр Вітер;
«Краща моновистава» – «Т.І.Н.А.» (Театр Щирих Непрофесійних Акторів) м. Київ, «Той, що прийшов з безодні», моновистава за мотивами роману Віктора Гюго «Людина, що сміється»;
«За вирішення соціальної проблематики» – Народний аматорський (експериментальний) театр-студія «10 ряд 10 місце» (Ковель), філософсько-політична драма – новелістична трилогія «Поки прядеться нитка…», автор сценарію Альона Малюга-Мельникова (за мотивами новел Віктора Гребенюка – «Крижем», «Ефект Вертера», «Чужак», «Вітер після бурі»);
«Вдале втілення актуальної тематики», «Краще авторське втілення п’єси» – Мистецьке об’єднання «Franco-театр» (Коломия), пластично-соціальна драма «Дорога в один кінець», автор Ірина Ярмоленко;
«Краще музичне оформлення вистави», «Краще пластичне вирішення» – Театр «SPLASH» (Київ), відморожена пластична доросла казка «Холод», за мотивами казки Андерсона «Снігова Королева»;
«Мистецька провокація в театрі», «Кращий театральний експеримент» – Народний театр «Темп» спільно зі Школою сценічного мистецтва «Great stage» (Чернівці), перформанс «Лист до батька» за мотивами Франса Кафки;
«Кращі театральні костюми», «За популяризацію зарубіжної класики» – Народний театр-студія «Лінк» (Кам’янець-Подільський), «Три волоцюги під хрестом», старофранцузький фарс Фабліо
«Мистецька надія», «Кращий акторський дует» – Театр Юних Чернівчан (Чернівці), «Тепер ти знову…», психологічна драма, автор Андерс Дуус;
«Краща комедійна вистава», «Глядацькі симпатії» – «Т.І.Н.А.» (Театр Щирих Непрофесійних Акторів) м. Київ, «Кінцева станція – «Кохання», лірична комедія за мотивами п’єси Ольги Степнової;
«Краща режисерська робота», «Краща поетична вистава» – Театральна спільнота DSP (Київ), поетична вистава «Стусанина». Біографічний штурхан під ребра на основі поезії Василя Стуса, автор сценарію Алекс Боровенський.

ІНДИВІДУАЛЬНІ НОМІНАЦІЇ:

«Кращий актор» – Олексій Титаренко, «Народний художній колектив» театральна лабораторія «ВідСутність» (Рівне);
«Кращий актор» – Андрій Кулай, Театр-студія «На Зарванській» (Кам’янець-Подільський);
«Кращий актор» – Гарік Овганісян, Дитячий народний театр «Сорванцы» (Харків);
«Кращий актор другого плану» – Вадим Грінчук, «Т.І.Н.А.» (Театр Щирих Непрофесійних Акторів) (Київ);
«Кращий актор другого плану» – Юрій Коновалов, Народний аматорський (експериментальний) театр-студія «10 ряд 10 місце» (Ковель);
«Краща актриса» – Єлизавета Гальміз, Творче об’єднання «Різні Люди» (Вишгород);
«Краща актриса» – Анна Гула, Театр-студія «На Зарванській» (Кам’янець-Подільський);
«Краща актриса» – Вероніка Хникіна, театр «VERITAS» (Київ);
«Краща актриса другого плану» – Альона Малюга-Мельникова, Народний аматорський (експериментальний) театр-студія «10 ряд 10 місце» (Ковель);
«Краще пластичне вирішення образу» – Микита Свинцицький, студентський театр «Жменя» (Рівне);
«Кращий режисерський дебют» – Софія Макарук, студентський театр «Жменя» (Рівне);
«Кращий драматургічний дебют» – Юрій Паскар, «Народний художній колектив» театральна лабораторія «ВідСутність» (Рівне).